На руїнах музею. Як у Львові вшановували пам’ять командира УПА Романа Шухевича
- Середа, 06 березня 2024
«Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах» – так говорив і за таким принципом жив головний командир УПА Роман Шухевич. До будинку в Білогорщі, де 5 березня 1950 він прийняв останній бій, прийшли львів’яни. Раніше там був музей, але 1 січня росіяни його знищили дронами. Рашисти досі бояться Шухевича. Навіть через 74 роки після його смерті.
Про це йшлося в програмі «ОЧІ» на «Першому Західному».
Від загибелі Романа Шухевича до здійснення його найбільшої мрії – незалежної України минуло лише 41 рік.
«Це людина, яка створювала Повстанську армію. Це людина, яка кинула виклик двом потужним тоталітарним системам: нацистській та комуністичній в той час, коли здавалось, що боротьба абсолютно безнадійна», – розповідає історик Володимир В’ятрович.
Роман Шухевич був досвідченим військовим і дуже хорошим стратегом. Він дбав не лише про збройну боротьбу, але й про те, щоб виховати покоління, яке пам’ятатиме про подвиг своїх батьків, Україну ставитиме за пріоритет.
«Це була найбільш видима, найбільш важлива частина цієї боротьби. Але поза УПА, поза суто військовою боротьбою Роман Шухевич і його соратники створили, по суті, паралельну підпільну державу», – говорить авторка книги «Роман Шухевич. Життя легенди» Оксана Ісаюк.
Ми знаємо про Романа Шухевича як про борця, генерал-хорунжого. Та серед героїчної історії УПА та визвольного руху може загубитись його особистість – те, якою він був людиною.
Як життя скерувало його на цей шлях – досліджували на виставці «Знайти Романа Шухевича». Її презентували неподалік руїн знищеного музею в Білогорщі. Пізніше виставку перемістять у музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».
«Ми пропонуємо знайти Романа Шухевича: в дитячому віці, підлітком, знайти, як він став генералом, як йому доводилось жити до свого останнього бою. Також знайти – звідки він брав внутрішні сили», – розповідає програмна директорка Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.
Музей у Білогорщі – місце пам’яті для багатьох людей, а особливо для Марії Шухевич – доньки Романа. Вона, як завжди, в роковини його загибелі, прийшла подякувати татові.
«Це місце, де він загинув, де останній бій прийняв і загинув. Але тіла його немає, могили його немає. Останнє, що було з ним пов’язане – це власне цей будинок», – каже донька Романа Шухевича Марія Трильовська-Шухевич.
Від музею генерал-хорунжого залишилась тільки стіна, паркет та купа цегли. Та більшість експонатів, понад 600, музейники сховали. Під численними завалами знайшли бронзове погруддя, авторства Михайла Черешньовського.
«Наступного року будуть 75-ті роковини і дуже хочеться сподіватись, що на цьому місці вже буде стояти музей, в якому відвідувачі зможуть подивитись, як жив, де переховувався. Місце останнього бою Романа Шухевича було саме тут», – зазначає керуючий справами Львівської обласної ради Ярослав Гасяк.
Аби це стало реальним, у Львові оголосили Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на відбудову музею Романа Шухевича. Переможців визначить журі у травні.
