«Наш ЗРК вичікував». Експерт про те, як збили Ту-22М3, російські ракети та спроможності України їм протистояти

Фото: The Adventurous Eye, Flickr

У ніч проти 19 квітня сили протиповітряної оборони України уперше збили дві ракети Х-22. Знищили вони і російський бомбардувальник-ракетоносець Ту-22М3. В ГУР уточнили, що ураження відбулося на відстані близько 300 кілометрів від України тими ж засобами, якими раніше було збито А-50. Яка система могла забезпечити такий результат, чим збиті були російські ракети та які у росіян спроможності їх виробляти – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» експерт з ракетного ядерного озброєння Олександр Кочетков.

Відеоверсія розмови – тут.

Фото: Politeka

Х-22 нескладно збивати

Нашим силам ППО уперше вдалося збити Х-22. Які системи можуть знищувати ракети такого типу і що це, загалом, за озброєння?

– Х-22– це величезна старезна радянська ракета, яку створили, щоб знищувати авіаносці посеред берегового океану, у неї застаріла радіолокаційна система наведення. Її перевага у тому, що вона має надзвукову швидкість. На льоту радіолокаційна система ракети,  обирає ціль з найбільшою контрастністю, тобто, найбільшу ціль і вражає її. Якщо Х-22 застосовувати в режимі земля-земля чи повітря-земля, як це відбувається зараз, то вона обирає найбільшу споруду. Це або супермаркет, як це було у Кременчуку, або великий будинок, як це було у Дніпропетровську… Їх жодним чином не можна використовувати проти мирного населення.

Ракета Х-22 завдає удару по Кременчуку, де було знищено ТЦ Амстор, червень 2022 року. Скрин з відео: NV

Чим їх збивати? Тут для мене як фахівця – певна загадка. Це нескладно робити, адже вона величезна і радари точно засікають її. Правда, вона має надзвукову швидкість, але ракети сучасних протиповітряних комплексів мають значно більшу швидкість – чотири чи навіть більше швидкостей звуку (махів). Крім того, Х-22 має потужний двигун, який залишає за собою такий шлейф розпеченого повітря, що будь-яка інфрачервона головка самонаведення легко її знаходить. Але потрібно, аби цей сучасний зенітно-ракетний комплекс (Patriot у модифікації ПАК-3 чи ПАК-2, NASAMS чи SAMP/T) опинився поблизу її курсу. Проблема наша у тому, що ці ракети летять поза межами розташування наших протиракетних комплексів. Ворог прокладає льотне завдання таким чином, щоб оминути наші захищені ділянки. Однак цього разу сталося так, що наш протиракетний протиповітряний комплекс, який вичікував на ворожий літак, збив і його, і ще дві Х-22.

Це може бути Patriot ПАК-2, модернізований С-200 або «Метеор»

Але і тут є загадка – яка система могла би забезпечити збиття Ту-22М3? Зараз кажуть що це, можливо, модернізовані ракети від комплексу С-200.

– Побільше би нам таких загадок. Тут вибір невеликий: це може бути С-200, але модернізований. Це може бути і Patriot ПАК-2 – ракета, яка за паспортом летить на 200 кілометрів, але її можна теж модернізувати. Сучасні ракети, якщо пролітають паспортну дальність, то далі прямують вертикально вгору і там самознищуються. А от якщо зняти цей обмежувач, то вона буде летіти стільки, скільки у неї буде пального і допоки не знайде якусь ціль.

Є ще цікавий варіант, про який говорять і наші вітчизняні експерти, і «за поребриком» – європейська ракета повітря-повітря «Метеор». Це новітня розробка, яка може пролетіти 300 кілометрів за паспортом, а в реалі навіть і далі. Вона пристосована до запуску з європейських літаків Eurofighter, Gripen. Але оскільки ми вже навчилися Storm Shadow, SCALP прикручувати до літаків МіГ-29, тому цілком можливо, що пристосували і таку ракету.

Фото: губернатор Ставропольського краю, Телеграм-канал

Більша частина модернізації Х-101 стосується системи керування

– Є ще модернізована Х-101 – про що йдеться? Уже знаходили залишки ракет, з так званими, тепловими пастками…

– Теплові пастки – просте рішення, це приблизно те, що відстрілюють на літаках і гелікоптерах. Але сучасні ракети здатні відрізнити, де літак чи ракета, а де – теплова пастка. Сучасні комплекси так не обдуриш. А от ті, якими стріляють з землі, типу «Стріла», Stinger – можна.

Більша частина модернізації Х-101 стосується системи керування. У них ще стара радянська система, тож росіяни замінюють її на сучасні чіпи, які контрабандою отримують з-за кордону. Часто їх роблять комерційні фірми Китаю, а держава робить вигляд, що про це не знає. Також є модернізація системи оптичного стеження – ця ракета здатна вишуковувати ціль. Раніше у них були німецькі чи французькі системи, а зараз вони їх замінюють знову ж таки на китайські.

Ракета Х-101. Фото: росЗМІ

Накопичують «Кинджалів» штук 10 і випускають по нас

Які зараз у росіян спроможності виробляти ракети? Зокрема, під час обстрілів нашої енергетичної системи ворог використовує дуже багато «Кинджалів».

Їх росіяни виробляють приблизно 1-3 одиниці на місяць. Так само і «Цирконів» – 1-3. «Калібрів» і модернізованих Х-101 та Х-555 – десь 100-120.

Росіяни завжди мають недоторканий запас «Кинджалів» – 30-40 ракет, на випадок якогось конфлікту. Накопичують 10 одиниць і випускають їх по нас. Зараз вони діють значно підступніше. Ретельно визначають цілі, отримують інформацію з комерційних, супутникових джерел, вивчають, де у нас засоби ППО і планують маршрути, щоб обходити їх. Ефективність їхніх ударів, на жаль, стала більшою, ніж на початку війни.

Збита в Україні ракета «Кинджал». Фото: Суспільне

Будь-який «Шахед» здатен нести тактичну ядерну зброю

– Чи усі ракети, які росіяни запускають з тактичних чи стратегічних бомбардувальників по нас, можуть нести ядерний заряд. Як відслідковується переміщення цих боєголовок?

Чи саме ця чи інша ракета має ядерну боєголовку зрозуміти неможливо аж до її вибуху, або її збиття. Тоді ядерна боєголовка не спрацьовує, але невелике радіоактивне зараження 10-20 метрів буде і так можна зрозуміти, що це за ракета.

Так от найменша боєголовка сучасної тактичної ядерної зброї важить до 40 кілограмів. Тобто, будь-який носій, який може підняти 40-50 кілограмів може бути використаний, як її носій. Зокрема, і «Шахед», бо він здатен підняти 53 кілограми вибухівки.

Боєприпас для міномету «Тюльпан». Ця установка здатна стріляти мінами з ядерним зарядом. Фото: BBC

Тож контроль відбувається саме за сховищами ядерної зброї. Відомо, де вони розташовані, відома і їх кількість: це 12 великих і близько 30 маленьких. Це величезні багатоповерхові споруди, збудовані ще за радянських часів. Зі супутників постійно відслідковується будь-яка активність щодо цього. Ядерний заряд потихеньку, але фонить – поширює незначне радіоактивне випромінювання, яке супутник здатен засікти. І якщо такий заряд зі сховища витягнути – це відразу ж буде помічено.

Також є певний протокол і хоча Росія повиходила майже з усіх, вона продовжує інформувати США стосовно будь-яких переміщень своєї ядерної зброї (ремонт, регламентні роботи, навчання чи з іншою метою).

Зокрема, я дуже хвилюватимусь, якщо РФ раптом проведе успішні випробування тактичної зброї. Невідомо, що з нею ще з 1990 у цих сховищах відбувалося. Навіть Путіну невідомо, чи є у нього дієздатна ядерна зброя. Тому спочатку вони проведуть випробування, згодом висловлять цивілізованому світові ультиматум, а дальше – побачимо.

Скрин з відео: Перший Західний

Розмовляли Стас Гордієнко, Уляна Лаврик

Записала Наталка Сохан

оренда квартири Львів

Новини