Головне за день

Кошти, що залишилися у бюджеті Львівщини з минулого року, спрямують на підтримку сил оборони, створення умов для лікування і реабілітації тих, хто постраждав через напад Росії та соціальні проєкти для військовослужбовців.

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Андрій Годик, перший заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації.

Відеоверсія розмови – тут.

«Безпечна Львівщина» – для фінансування сектора безпеки

– Найбільша частка із залишків бюджету 2023 року, а саме 250 млн грн, перейшла у цьогорічний бюджет. Їх отримала обласна програма «Безпечна Львівщина». На що буде використано кошти?

– Насамперед варто сказати, що саме через програму «Безпечна Львівщина» фінансується сектор безпеки та оборони, тобто усі наші військові, правоохоронці, які дають гідну відсіч ворогу. На цю програму було передбачено 400 млн грн. Зараз до них додали ще 250 млн грн. Основні пріоритети, що ми фінансуємо це – дрони різних типів, починаючи від розвідувальних, закінчуючи FPV, а також засоби РЕБ (радіоелектронної боротьби – прим.). Це мабуть найбільший запит, що надходить від військових формувань, незалежно від географії, розташування та виконання бойових завдань. Але насправді тим не обмежуємося, оскільки розуміємо, що кожна військова частина або підрозділ, який виконує завдання в зоні бойових дій, має свою специфіку. Відтак закуповуємо техніку для перевезення боєприпасів.

Окрім того, здійснюються окремі ремонтні роботи логістичних об’єктів саме у військовій сфері. Не можемо розголошувати всю інформацію, але спектр діяльності – надзвичайно широкий.

«Ліга Нескорених» – реабілітація військових через спорт

– Зокрема 174 млн грн із цих коштів підуть на завершення ремонтів у двох медзакладах. Що це за медзаклади?

– Це – два обласні медзаклади: Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи і Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня. Обрали їх не випадково.

Річ у тім, що з 2022 року Львівський госпіталь ветеранів війн та репресованих займається реабілітацією військових. Той стан, що був до повномасштабного вторгнення точно не відповідав вимогам, на які заслуговують наші захисники. Це стосується не лише косметичних речей, а й технічного переоснащення цілої низки відділень. Окрім того, цей заклад, мабуть, пролікував найбільшу кількість пацієнтів з числа військових.

Щодо психіатричної лікарні, то варто сказати, що стресова ситуація в державі спонукає до більш глибокого аналізу цього питання. Виклики, пов’язані з війною на кожного діють по-різному, незалежно від того чи це військовослужбовці, чи цивільні громадяни. У цьому медзакладі також потрібно створити умови, аби охопити якомога більшу кількість людей, котрі потребують саме психіатричної допомоги.

Кошти на ці заклади виділяються цільово. Основне завдання – якісне надання медичних послуг.    

– Ще близько 20 млн грн виділено на підтримку проєкту «Ліга Нескорених». Що це за проєкт?

– Йдеться про 19,1 млн грн. Це – загальний фінансовий бюджет, скерований на розпорядника у сфері спорту, що передбачає декілька завдань. Одне і з них – проєкт «Ліга Нескорених». Наше завдання – створити можливості і гідні інклюзивні умови нашим ветеранам, навіть тим, котрі мали поранення, для того, аби вони могли займатися спортом. Ми розглядаємо це, як можливість реабілітації. Результати наших ветеранів на різних змаганнях демонструють, що вони – найкращі! Але ще раз наголошу: теперішні умови точно не відповідають тому рівню, який має бути.

Ініціативи ветеранів повинні підтримуватися

– Чи передбачено кошти на обладнання спортивних майданчиків, що діють при медичних закладах? До прикладу, один із таких почали облаштовувати у Винниківському госпіталі.

– Так. Ще один  майданчик укладається в інфраструктуру стадіону «СКА». Це питання – виключно інклюзії і забезпечення можливістю займатися спортом, зокрема людям на інвалідних візках.  

– Частину грошей також скерують на Львівський центр ветеранського спорту. Що це за заклад?

– Ініціативи ветеранів повинні підтримуватися. Важливо, щоб вони не були розкинені між багатьма інституціями, де кожен займається окремим сегментом. Тож хочемо на цій базі закумулювати єдиний центр, що буде забезпечувати не лише можливість заняття спортом, а й опікуватися та супроводжувати ветеранів-спортсменів.

– Також ці кошти скерують на підтримку ветеранського бізнесу. Про що саме йдеться?

– Йдеться про ще два додаткові напрями. Ми згадували про загальну суму вільних залишків з минулого року, близько 507 млн грн. З них 88% розподілені на потреби, пов’язані з війною. Крім «Безпечної Львівщини» та заходів медичного спрямування, 10 млн грн будуть скеровані на 2 обласні цільові програми (на кожну по 5 млн грн – прим.). Це – програма підтримки агропромислового комплексу і конкурентоспроможної економіки. Обидві спрямовані на підтримку саме бізнесових ініціатив ветеранів у вигляді грантів та ваучерної допомоги. Наше завдання полягає не лише в тому, щоб надати медичну допомогу ветерану, а й соціалізувати, забезпечити роботою та підтримати існуючі ініціативи. Ці програми, у поєднанні з державними інструментами, націлені не лише на ветеранів, а й на їхні сім’ї.  

Метод «виловлювання» не мотивує військовозобов’язаних

– Нещодавно в мережі з’явилося чергове відео на якому працівники ТЦК біжать по вулиці за чоловіком. Пізніше чоловік сказав, що втікав, бо злякався. Але як ви прокоментуєте дії працівників центрів комплектування?  

– Оскільки працівники ТЦК, насамперед, є військовослужбовцями, правову оцінку їхнім діям повинні надати певні компетентні органи. Метод «виловлювання» це не те, що має отримати держава. Військовослужбовець, який просто йшов в магазин і його зловили, точно не буде мотивований захищати свою державу. На наше переконання, саме зміни до закону про мобілізацію мали б чітко вирішити питання оновлення облікових даних, вручення повісток і виникнення бажання військовозобов’язаного самостійно прибути в ТЦК чи рекрутинговий центр. На жаль, у переважній більшості випадків ми пам’ятаємо про право, але забуваємо про обов’язок.

Ситуація – доволі складна. Подекуди – дуже емоційна. Але це є той інструмент, який точно потрібно удосконалювати. Розглядати зміни до закону про мобілізацію протягом 4 місяців, в умовах воєнного стану – не та швидкість, яка б мала бути станом на зараз.     

– Тобто кожен чоловік, незалежно від того чи має він відстрочку, чи можливо у нього є інші обставини, повинен прийти у ТЦК і оновити свої дані?   

– Зобов’язання оновити дані є. Але ми говоримо про адміністративну відповідальність і мізерний штраф у декілька десятків гривень. Це точно не той стимул, що має спонукати військовозобов’язаного, крім особистого переконання, з’явитися в РТЦК.    

– Якою загалом є ситуація із мобілізацією на Львівщині?

– Мобілізація відбувається. Звісно, хотілось би, щоб таких випадків про який ми згадали, було менше. Не захищатиму військовослужбовців РТЦК, але їм повинні надати механізм. Інструменти, передбачені у старій і чинній редакції закону про мобілізацію, насправді себе вичерпали. Вони призначені для мирного часу. Проте усе має відбуватися у цивілізований спосіб.

Розмовляли Ярина Капітан, Віктор Біщук

Записала Олеся Когутич