Головне за день

Особливо непростою буде зима 2024 року, коли ворог спробує найбільш активно бомбардувати інфраструктуру.

Попри складнощі необхідно, аби Україна зберегла логістичні шляхи, продовжила експорт зерна, заохочувала міжнародних інвесторів вкладати у відновлення української економіки. Заразом західні партнери повинні надати Україні усю обіцяну військову допомогу: танки, літаки, ракети та створити правовий механізм конфіскації російських активів.  

Якщо пройдемо наступні 6 місяців та зможемо наростити виробничі потужності, все може змінитися на користь України.

Про це у програмі Міжнародне інтерв’ю на ТРК «Перший Західний» розповів колишній посол США в Європейському Союзі Ентоні Гарднер.

Відеоверсія розмови – тут.

– Європейська рада ухвалила рішення про початок перемовин щодо вступу в ЄС України та Молдови. Що це означає для України?

– Це – хороші, але запізнілі новини. Вважаю, що належне місце України – в європейській родині, в Європейському Союзі. Це стало зрозумілим ще з 2014 року. Звісно, процес вступу до ЄС займе багато часу. Втім, незважаючи на початкові зусилля Віктора Орбана затримати цей процес, інтеграція України в ЄС продовжиться. Попереду – багато умов, які слід виконати. Україна буде змушена виконати їх усі. Звісно, членства можна буде досягати поступово. Однак у мене немає сумнівів, що з часом Україна стане членом ЄС. І очевидно, що початок перемовин про вступ це – хороші новини.

Скільки часу займе вступ України в ЄС – невідомо

– Скільки часу може зайняти процес вступу України в ЄС?

– Складно сказати. Ніхто не може відповісти на це питання, навіть Європейська комісія. Втім навіть концепція вступу України до ЄС зараз є дещо іншою у порівнянні з тим, що було в минулому. Колись країна або ставала повноправним членом ЄС, або ні. Якщо подивитися в майбутнє, то досить ймовірно, що нові члени ЄС стануть членами частини ЄС і зобов’яжуться збільшити свою частку на єдиному ринку ЄС. Загалом питання сільського господарства та вільного руху товарів будуть пріоритетними на перемовинах. Заразом ці питання не є настільки складними, щоб заблокувати рух України. Звісно, нам не варто недооцінювати складність процесу вступу. Але я розумію, наскільки трагічною та складною є поточна ситуація в Україні.

Також ми бачили як розгорілися пристрасті щодо вантажних перевезень і сільського господарства в деяких членів ЄС, зокрема у Польщі. Можете лише уявити, наскільки контраверсійним буде питання вступу України до ЄС. Але найважливіше, що напрям руху України вже визначено. Але вважаю, що Україна стане членом ЄС.   

– Ви згадали про проблеми вантажних перевезень і сільського господарства, пов’язані здебільшого з Польщею. Яким чином Україні вдасться вирішити ці проблеми і як на це можуть вплинути США?

– Мені складно оцінювати, адже я не залучений до процесу. Зараз до влади в Польщі прийшов новий уряд, який прихильно ставиться до вирішення цього питання. Слід усвідомлювати, що це питання є важливою внутрішньою проблемою для польських виборців. Можливо для багатьох це не є проблемою. Але це точно проблема для найбільш голослівних та впливових виборців. У всіх країн є свої внутрішньополітичні питання, які слід вирішувати. Як я розумію, за початковою угодою, аби не дестабілізовувати внутрішній агроринок Польщі, цю агропродукцію мали вивезти якомога швидше. Втім це все обвалило ціни на польську агропродукцію. Польські фермери не зраділи цьому. Думаю, що проблема саме з технічним виконання угоди. Україна може й надалі експортувати свою продукцію, але польські фермери вимагають забезпечити захист їх заробітків.

Рішення про вступ України в ЄС це – сигнал Путіну

– Як членство України в ЄС може вплинути на хід війни в Україні з політичної точки зору?

– Це – важливий сигнал з економічного боку. Важливо, щоб Україна змогла вільно вести свою торгівлю з європейськими країнами. Окрім того, це важливий політичний сигнал. Звісно, ЄС це – не НАТО. Однак ЄС також важливий. Це – сигнал Путіну про те, що Україна ухвалила суверенне та демократичне рішення стати членом західної сім’ї і це рішення слід поважати. Путін не вірить, що Україна є державою. Це для нього якась фікція. Але ми знаємо, що це не так. Тож такий політичний меседж є важливим. Це – ознака стабільності підприємців і бізнесменів в Україні. Це показує їм, що вони зможуть і далі інвестувати, розбудовувати свій бізнес та мати доступ до європейського ринку. Це важливо, оскільки маємо заохочувати інвестиції в Україну. Також це потрібно і для майбутньої відбудови.

– Чи реальним є залучення в Україну нових інвесторів під час повномасштабної війни?

– Зараз складно сказати щось конкретне. Проблема в тому, що багато якісних проєктів не будуть приносити прибутку. І все через ризики. Коли відбуваються бомбардування, небагато людей хочуть вливати свої кошти в Україну. Водночас пророблено багато роботи, зокрема великими інституціями та пошуку засобів зниження ризиків. Маю на увазі страхування, що убезпечує від наслідків війни. Також йдеться про міжнародні фонди, що зможуть взяти на себе перші витратати в разі шкоди. Потрібно, щоб інвестори не втратили свої перші інвестовані кошти. До того ж, прибуток із цих інвестицій повинен відповідати ризикам, що є дуже високими.

Зі свого боку, ми старанно працюємо над тим, щоб у інвесторів була довіра до вкладання грошей. Вже укладено досить багато договорів про співпрацю між українськими та західними оборонними компаніями щодо виготовлення боєприпасів та іншого військового обладнання в Україні. Також знаю про інвестиції в ІТ-сферу України. Там ризики дещо менші через легкі активи та ІТ-працівників, які можуть простіше пересуватися.

Якщо ж говорити про індустріальні активи, розміщені ближче до Сходу та Півдня України, то тут ризики вищі, порівняно з активами на Заході. Однак ми постійно працюємо над тим, аби сприяти інвестиціям в Україну в якомога більшому обсязі.

Ризики для інвесторів є, але Україні потрібні інвестиції

– Ви особисто інвестували б в Україну під час війни?

– Так. Я вже інвестую. Повернуся в Україну в травні. Зараз працюю з групою підприємців. У вас дуже багато неймовірних, кваліфікованих та мудрих інженерів, зокрема розробників програмного забезпечення. Особисто я, як інвестор, буду й надалі інвестувати в Україну. Я б тримався подалі від індустріальних активів, розміщених поблизу зони бойових дій. Але я точно розглянув питання інвестицій у сферу ІТ та високих технологій. Такі інвестиції можуть виглядати по-різному. Знаю багато компаній, які мають в Україні свої дослідницькі центри. Багато з них розташовані у Західній Україні, зокрема у Львові. Деякі у Києві.

– Що б ви могли сказати інвесторам, котрі досі зволікають з інвестиціями в Україну?

– Якщо відверто, то я розумію причину їх зволікання. Але якщо розглянути України з точки зору середньої та довгострокової перспективи, то стає зрозумілим, що Україна має величезний потенціал. У ваших спеціалістів – надзвичайні навички. Окрім цього, географічне розташування України – доволі вигідне. Ваш уряд правильно визначив низку секторів економіки, цікавих для Європи. Маю на увазі зелену енергетику, джерела відновлювальної енергії, ІТ-сектор.

Я б заохотив інвесторів проаналізувати поточну ситуацію в Україні. Звісно, ризики високі. Втім, зважаючи на сектор економіки, цей ризик може бути меншим. А от у середньостроковій та довгостроковій перспективі Україна буде відкрита і готова до значних можливостей.

Орбан отримав те, що хотів

– «Politico» повідомляє, що канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував Віктору Орбану вийти і попити кави за межі зали засідання Європейської Ради. Орбан вийшов під час ухвалення рішення і це дозволило розпочати перемовини про вступ до ЄС з Україною та Молдовою. Що ви думаєте про таку стратегію ухвалення рішень?

– Це був єдиний шлях, щоб ми могли рухатися далі. Маю на увазі конструктивне утримання Орбана. Вважаю, що Віктор Орбан – розумна людина. Він точно усвідомлював, що не міг зупинити ухвалення такого рішення. Якби він його заблокував, то інші 26 членів ЄС самі б ухвалили це рішення, а Угорщина залишилась би наодинці. Віктор Орбан вже і так ізольований, зважаючи на зміну уряду в Польщі. Зазвичай він розраховував на своїх однодумців у Польщі. Але цього вже не буде. Він також усвідомлює, що матиме багато можливостей заблокувати цей процес. Він може заблокувати початок перемовин про вступ України до ЄС та перехід до наступних етапів перемовин. Але він вже ізольований і мусить це усвідомлювати.

– Європейська Комісія розблокувала понад 10 млрд євро для Угорщини. Чи вартувало «кавування» Віктора Орбана цих коштів?

– Мабуть Угорщина таки відреагувала на критику їх реформ судової влади. Втім це довгострокова битва проти Європейської комісії. Члени ЄС не дуже хочуть використовувати всі засоби, передбачені Лісабонським договором (нова базова угода щодо принципів функціонування Європейського Союзу – прим.). Маю на увазі 7 статтю, що надає можливість позбавити Угорщину права голосу. Але це можна назвати «ядерним варіантом». Члени ЄС ніколи не вдавалися до такого. Заразом Орбан отримав те, що хотів. Він досі відчуває владу, щоб чинити так далі. Загалом я б не дуже критикував те, що відбувалося в Брюсселі, оскільки такою є реальність нашої хаотичної внутрішньої політики. У США також така хаотична політична система.

Хоч ви мене й не запитували, але думаю, що США врешті-решт затвердять пакет фінансування для України. Це займає більше часу, аніж би хотілося, але фінансування таки буде затверджено.

Позиція Орбана слабша, аніж декілька років тому

– Чи не думаєте ви, що розблокування коштів для Угорщини лише винагородить шантаж Віктора Орбана?

– Така критика дійсно лунає. Втім у ЄС не було інших варіантів. Водночас Орбан не отримав всього, чого хотів, а лише частину. Найважливіше, що його позиція зараз слабша. Аніж декілька років тому. Його кошти дійсно розблокували. Але є багато інших невирішених питань з боку Європейської ради.

– Незважаючи на розблокування коштів для Угорщини, Орбан успішно заблокував виділення Україні 50 млрд євро. Чому європейські лідери дозволяють йому шантажувати себе і продовжувати блокувати допомогу Україні?

– У них немає вибору. Так працює система. У нього є право вето. Втім слід пам’ятати, що є члени ЄС, які збільшують свою підтримку України. Є й інші хороші новини. Зокрема, Бельгія ухвалила рішення щодо оподаткування прибутків з російських суверенних активів, що перебувають в кліринговому центрі. Йдеться про реальні кошти, що надаватимуть Україні. Це – близько 3 млрд євро на рік. За 5 років сума становитиме 15 млрд євро.

Велика сімка зараз рухається набагато швидше у питання конфіскації російських активів, аніж я думав. Ця сума становить близько 200 млрд. Група семи, відповідно до міжнародного права, визначає легальний спосіб конфіскації. Такий крок був би дуже значним.

Звісно, Орбан отримав частину з того, що хотів. Але ваша аудиторія також має пам’ятати і ті речі, які зараз є на користь України.

В Орбана немає європейських якостей

– Британська газета «Financial Times» повідомляє, що деякі члени ЄС розглядають можливість позбавлення Угорщини права голосу в Європейській раді. Чи підуть члени ЄС на такий крок?

– Це багато разів обговорювали, але до такого ніколи не вдавалися. Я б повірив, що дійсно відбувається, якби ЄС пішов на це. Ухвалити рішення, яким би позбавили державу права голосу дуже складно. Втім Віктор Орбан продемонстрував, що в нього дійсно немає європейських якостей. Вступаючи до певного клубу, як от ЄС, потрібно приймати правила клубу. Одним із таких правил є те, що не завжди вдається отримати бажане. При цьому не слід вдаватися до шантажу щодо фундаментально важливих питань. Якщо хтось весь час відмовляється діяти відповідно до правил цього клубу, а Орбан систематично підтримує позицію Путіна і не лише щодо України, тоді виникає наступне питання: чи має право така держава, як Угорщина і далі залишатися членом ЄС? Утім я сумніваюся, що лідери ЄС підуть на такий крок.      

– Зараз є багато дискусій щодо заморожених активів Росії. Чи реально Україні отримати ці кошти, зважаючи на наявні правові проблеми?

– Я читав декілька аналітик з цього питання, підготованих провідними правовими науковцями. У цих працях вони досить переконливо зазначають, що є легальний спосіб реалізувати це. Були деякі занепокоєння щодо того, як це може вплинути на стабільність міжнародної системи і на бажання інших суверенних держав зберігати свої заощадження в євро чи доларах. Якщо ми конфіскуємо суверенні активи, це буде прецедент. Водночас ми вже робили щось подібне раніше. Таких прецедентів було декілька. До прикладу, США колись конфіскували активи уряду Афганістану, маю на увазі талібанського режиму.

Думаю, загальний принцип щодо цього – правильний, а саме, що Росія має заплатити за завдану шкоду Україні. Втім ще слід створити механізми для реалізації цього. Для цього можна заснувати міжнародний фонд, що діятиме поза межами України. Цей фонд міг би співфінансувати проєкти. Раніше я згадував про принципи щодо зменшення ризиків та компенсації перших втрат. Замість того, щоб просто фінансувати інфраструктурні проєкти в Україні, через цей фонд можна залучати міжнародних інвесторів. А саме, покривати деякі втрати інвесторів в Україні чи надавати їм певні гарантії. Втім конфісковані активи можуть досить довго передаватися Україні. Але я сподіваюся, що це відбудеться швидко, можливо навіть у найближчі місяці.

Українцям буде нелегко пройти через цю зиму

– Якою має бути стратегія США та ЄС щодо економічного відновлення та відбудови України на наступний рік?

– 2024 рік буде дуже складний. Зокрема, складними будуть наступні 6 місяців. Буде нелегко пройти через цю зиму у зв’язку із бомбардуванням інфраструктури. Слід зробити все для того, щоб інфраструктура витримала, а люди у своїх домівках не замерзли. Важливо, щоб дороги, залізничні шляхи, аеропорти та загалом вся логістика протрималася. Критично важливо, щоб Україна і надалі мала змогу експортувати зерно. Все це дуже важливо.

Також слід віддати належне створенню правового механізму конфіскації російських активів. Окрім того, важливо забезпечити виробництво снарядів в Україні, в межах співпраці українських та західних компаній.

Слід забезпечити залучення інвестицій до багатьох секторів української економіки, надаючи інвесторам певний захист від втрат. Ось чому уряд США призначив Пенні Пріцкер, колишнього міністра торгівлі США, на посаду спеціального представника Сполучених Штатів з питань економічного відновлення України та відбудови. Загалом про відбудову слід думати вже сьогодні, а не в майбутньому.     

– Як ви оцінюєте єдність США та ЄС щодо підтримки України у 2024 році?

– Думаю, ми продовжимо досить тісно працювати щодо конфіскації російських активів. Окрім цього, точно буде план підтримки українського уряду та детальний план відбудови. Це буде наш пріоритет на 2024 рік. Забезпечення стабільності в Україні та надання того, що ми вже пообіцяли надати на військовому рівні. Маю на увазі танки, літаки, ракети.

Також пріоритетним питанням для нас буде забезпечення належного функціонування української економіки. Якщо ми пройдемо через наступні 6 місяців та зможемо наростити виробничі потужності до другого півріччя наступного року, то, сподіваюся, що все зміниться на користь України. Якщо ми зможемо пройти через наступні 6 місяців, я впевнений, що до кінця наступного року на нас чекатимуть хороші новини.

Розмовляв Даніель Ткіє

Записала Олеся Когутич