Головне за день

Відчуття радості в умовах війни не зневажає наше співчуття. Навпаки, позитивна емоція допомагає людині відновлюватись і отримувати сили на корисні речі. Про це в ефірі «Першого Західного» розповіла психологиня Мар’яна Франко. Вона висловила кілька думок, які можуть допомогти українцям перестати постійно сумувати і соромитись своїх емоцій.

Чому емоції радості під час війни потрібні. Право на емоції, на переживання власної радості в нас вроджене, його ніхто не може забрати, а те, що ми маємо співчуття до інших – це є частиною нашою людськості. Бо кожна людина є частиною одного організму, яке називається людство. Коли відбувається щось погане з іншою людиною, у нас включається це співчуття, і це не є проблемою. Це про те, що ми готові допомагати іншим, але є ризик заглибитись у магічне мислення: що якщо я буду страждати, мені стане легше, але насправді це так не працює. Це відчуття маленької дитини, яка думає, що якщо буде щось сильніше хотіти, то щось відбудеться. Ми, дорослі люди, мусимо переводити наші співчуття в дію.

Неправильним є те магічне мислення, що негативні емоції можуть щось робити. Позитивні емоції показують нам до чого іти. Ми маємо залишатись добрими людьми: ми маємо множити добро, а добро – це позитивні емоції.

Не треба собі забороняти радіти, бо у кожного своя робота. Ті ж самі хлопці ЗСУ хочуть повернутись і поруч з кимось віджити, відновити себе, відпочити. А якщо ми будемо тільки ойкати, то навряд чи ми допоможемо їм.

Як позбутись відчуття фантомної сирени: Варто розуміти, що ми всі є в стресі, відтак, механізми психічного захисту знижуються і ми починаємо реагувати більш гостро на все, навіть на підпорогові сигнали, які в житті ми ігноруємо, наприклад, гудіння холодильника. А оскільки мозок мислить асоціативно, він цей сигнал починає пов’язувати з тим сигналом, за який ми переживаємо. І будь-які звуки можуть нам нагадувати сирену. Тому тут треба собі допомагати завершувати цей цикл. Є зараз багато застосунків, коли ти можеш перевірити факт повітряної тривоги і сказати своєму мозку: «Відбій»! І він тоді перенавчається.

Вміння виходити з стресу. Не можна думати: ми не будемо зараз спати, бо будемо сумувати разом з іншими. Це – невірно. Нам треба відновлюватись, спати, щоб наш мозок не дурів. 

Як жартувати під час війни. Я вважаю, що жартувати корисно. Але якщо ми цим жартом нікого не образимо, бо смішно має бути не тільки мені. Але здатність над собою посміятись – це ознака того, що в людини присутнє критичне мислення. Навіть негативну ситуації можна пом’якшити за рахунок жарту. Таким чином, ми повертаємось в «тут і тепер» і бачимо більш повну картину. Тобто, якщо людина здатна жартувати над собою, передовсім, то це ознака того, що в людини зараз включене критичне мислення.