Не всі ветерани готові повернутись на старе місце праці, тому все частіше обирають власну справу – представниця ветеранського фонду
- П'ятниця, 19 квітня 2024
Психоемоційна нестабільність, проблеми з фізичним здоров’ям, труднощі з отриманням медичної допомоги, відсутність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю, а також проблеми з оформленням соціальних пільг. Такі проблеми, з якими можуть зіткнутися ветерани російсько-української війни після повернення зі служби, озвучили респонденти опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» за ініціативи «Українського ветеранського фонду».
За даними дослідженнями, також зростає кількість тих, хто вважає, що держава не виконує свої зобов’язання перед ветеранами російсько-української війни. Таких вже понад 60%, хоча в 2022 році таких було вдвічі менше.
Про те, чому так відбувається, в програмі «Головне за день» на «Першому Західному» розповіла заступниця виконавчого директора Українського ветеранського фонду Каріна Дорошенко.
«Тут може бути ряд причин. Війна триває, люди повертаються. Розуміємо, що в більшості випадків через травми, ампутації. І не завжди вони володіють достатньо інформацією про те, де і як держава може їм допомогти. Але держава, насправді, розуміє потреби ветеранів і намагається знайти рішення для всіх потреб, хоча не всі може покрити. Ми можемо бачити, і як громадський сектор, і бізнес, всю відповідальність перекладають на державу. Ветерани – це невід’ємна частина нашого майбутнього і кожен від себе має робити все від нього залежне. Наприклад, надавати можливості ветеранам», – говорить Каріна Дорошенко.
45% опитаних головною проблемою ветеранів, які повертаються додому, назвали психоемоційну нестабільність. Представниця фонду погоджується з тим, хоча зазначає, що з цими труднощами стикаються і цивільні мешканці, оскільки під час війни немає мирних територій.
«Знаючи цю потребу, ми ще в 2022 році запустили безкоштовну Гарячу лінію. Вона працює цілодобово і без вихідних. Кризові психологи завжди надають допомогу тим, хто дзвонить. Так само в нас є онлайн-групи підтримки для ветеранів, для їхніх родин. Туди люди можуть звернутись, проговорити свою потребу.
Але з точки зору повернення на роботу, є необхідність, аби серед колективу були програми адаптації, які полегшать це повернення в цивільне життя. І маємо хороші практики серед великих корпорацій, де розробляють ці програми адаптації», – розповідає представниця ветеранського фонду.
Ще одна проблема ветеранів у цивільному житті – безробіття. З цим зіткнулися 31% військовослужбовців, що повернулись з війни.
«Квота за людиною залишається. Але на війні змінюються пріоритети, цінності і не всі, повертаючись в цивільне життя, готові повернутись на те місце роботи. Хтось хоче просто відпочити, зрозуміти, чим займатись надалі. Не всі готові підпорядковуватись своєму директору, бо ти певний час зі своїми побратимами підпорядковувався командиру. І це зовсім інша специфіка взаємодії. Тому дехто не готовий в цивільному житті працювати не з командиром. Вони вважають, що краще займатись власною справою», – пояснює Каріна Дорошенко.
Тому Український ветеранський фонд розпочав щорічну програму фінансування бізнесу ветеранів, родин ветеранів (дружина, чоловік), членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України «Варто почати власну справу». За умовами конкурсу, на започаткування чи розвиток власної справи можна отримати від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень. 18 травня був останній день прийому заявок.
Цьогоріч на конкурс подали 121 проєкт. За три роки існування конкурсу, його організатори помітили зміни у підході до написання заявок.
«Якщо на початку ми бачили більшу кількість заявок на відкриття власної справи в сфері громадського харчування: кав’ярні, ресторани, піцерії, то потім з’явились проєкти в сфері агропромислового комплексу. Як розказували учасники, для них формат роботи з землею – це і перезаванатаження, і певний спектр медитації і тому вони хотіли займатись сільським господарством», – говорить представниця фонду.
Найбільше заявок, за її словами, надійшло з Івано-Франківщини та Харківщини.
Новини
- Сьогодні
- Більше новин