Головне за день

Без золотих і срібних медалей у школах – скасування таких нагород ініціює парламентський комітет з питань освіти, науки та інновацій. Там вважають це анахронізмом, який ще досі існує лише у кількох пострадянських країнах, а крім того, додатковим навантаженням на державний бюджет. Хоча ініціатива тільки на старті і потребує ще низки рішень різних структур, її вже почали активно обговорювати у суспільстві.

Чи така інновація не зменшить у дітей бажання вчитися, а також, чому в Україні цього року були видано підручники, зокрема, в яких Крим виявився неукраїнським та з російським солдатом – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» народна депутатка, секретар цього комітету ВРУ Наталія Піпа.

Відеоверсія розмови – тут.

«Медалі є знецінені»

– Комітет рекомендує скасувати золоті і срібні медалі, але він не може ухвалювати рішення. Які наступні кроки мають бути для того, аби ця ініціатива стала реальністю? Хто це рішення має затвердити?

–Комітет керувався тим, що медаль не дає нічого при вступі і вона є знецінена. Законодавство уже давно змінене і таке оцінювання має визначати школа. Вона це і робила раніше, але медалі виготовляли за кошт державного бюджету і на цей рік було закладено: на золоті медалі 4,6 мільйона гривень та 1 млн – на срібні.

Проблема у тім, що починаючи з 2020 (з часу Covid-19) маємо великі освітні втрати. Бал ЗНО знижується і загалом рівень знань падає. Це, на жаль, характерна річ для України та й для багатьох країн світу. Розмовляла з учителями з Великої Британії і США, то там багато дітей не повернулися після ковіду в школи, а умовно вчаться вдома. Але як, кажуть вчителі, по факту цього не відбувається. Тож проблема з рівнем знань є, а от кількість медалей, які видають школи, збільшується. Тобто, вони знецінилися і не передають своєї суті.

Друга причина – це є кошти, їх можна зекономити та вирішити, куди відправити. Це робиться тільки за згоди Мінфіну, а ініціативи комітету – передавати їх на фронт, зокрема на закупівлю дронів.

І третя – таке нагородження це традиція пострадянського простору. В країнах Європейського Союзу цього немає, тож якщо хочемо дорівнювати ментально освіті цього європейського об’єднання, то від цього варто відмовитися.

Наголошу, управління освіти чи школи за бажання можуть залишити цю традицію для себе, але не за кошти державного бюджету.

«На мотивацію більше впливає бал ЗНО»

– От, власне, про цю додаткову інформацію, яка з’явилася уже пізніше. Школи можуть у такий спосіб відзначати випускників, однак при цьому не буде якогось додаткового документу про статус випускника: золотого чи срібного медаліста – правильно?

– В атестаті це буде прописано, що він з відзнакою, оскільки він буде і далі виготовлятися за державний кошт. А все решта – рішення управлінь освіти та шкіл.

Важливий момент, що насправді за останні роки велика кількість, вибачте так званих медалістів, не змогли потім здати ЗНО на пристойний бал.

– Ще одне уточнення щодо фінансів – економія бюджету, якими цифрами вимірюється?

– Разом – 5,6 млн гривень У попередні роки це була менша сума, а тут брали прогнозування, врахувавши, як щороку збільшувалась пропозиція від шкіл.

– У коментарях під дописами про ініціативу скасування медалей як найбільший аргумент вказується, що це приведе до зниження мотивації учнів навчатися. Бо для багатьох поколінь це мало важливе значення, щоб вчитися краще. Хоча й раніше золота медаль уже не давала пільг при вступі. Тож чи немає остраху, що ця ініціатива зменшить у дітей бажання вчитися?

– Чесно, для мене ця медаль не була важливою. Вже й не пам’ятаю, де її поклала. Звичайно, мені залежало, щоб в атестаті було написано «з відзнакою», але не медаль як атрибут. Та й раніше школи більш ретельно обирали тих, кому їх давати.

Звичайно, мотивація у кожного різна і навіть цьогорічні випускники мені писали, що для них це важливо. Однак, найважливіший фактор – це ЗНО, бал, за яким ти вступаєш вчитися на ті спеціальності, які хочеш. Це більше впливає на мотивацію учнів вчитися і поступати в омріяні університети та спеціальності. Медаль цього не дає.

«Є сподівання, що більше таких помилок не буде»

– Ще одна тема – підручники з помилками. Сьомий клас – підручник з української мови, в якому Крим виявився неукраїнським. Вже є коментарі, зокрема від міністра освіти Оксена Лісового, зокрема, він сказав, що видавництво буде за власний кошт виправляти цю помилку. А як взагалі таке могло статися? Адже підручник має проходит перевірку багатьох фахівців…

– Скажу відверто. Усі, хто в освіті знають, що є два місця, де можуть красти кошти. Це призначення ректорів, посади, а друге – підручники.

Цими підручниками ще займався Інститут модернізації змісту освіти (ІНЗО) і цього року вони вперше – після п’яти чи семи нагадувань комітету – видали швидко підручники. Уже до початку навчального року більшість управлінь їх мали, а подекуди навіть і школи.

Однак ще при Лілії Гриневич (міністр освіти з 14 квітня 2016 до 29 серпня 2019 років) був створений Український інститут розвитку освіти, який мав замінити цей Інститут, який очолював Євген Баженков. Цей чоловік видавав підручники ще при Табачнику і він добре знав усі підручниківські процедури. Зокрема NGL media у своєму розслідуванні добре описав все, що відбувалося у цій сфері. І це стало причиною остаточно нарешті закрити ІНЗО і передати усі ці можливості Інституту розвитку.

Перехід мав бути плавним, не можна в один день одну структуру закрити і віддати усе іншій, бо інакше підручників взагалі би не було. Це нарешті сталося 2 вересня і тепер друком підручників буде займатися новий Український інститут розвитку освіти, куди увійшли зовсім інші люди. І що дуже важливо, вводиться нововведення: перед тим, як видати підручник, кілька шкіл в різних областях будуть вивчати їх. Це буде маленький наклад і вони дадуть відгуки, що в цих підручниках доброго, а що – потребує доопрацювання.

Тож дуже сподіваюся, що це останній рік, коли будемо бачити мапу України без Криму чи ілюстрацію солдатів в російській формі. Законодавчо уже давно усе готове, були питання нових виконавчих органів і нарешті це змінено.

Розмовляла Ярина Капітан