Головне за день

Дональд Трамп розпочав торгівельну війну з усім світом, в урочистій атмосфері в Рожевому саду Білого дому Трамп проголосив 2 квітня «Днем визволення» Америки та заявив, що запроваджує небачені з початку минулого століття повальні тарифи на імпорт товарів у США. Показово, що в переліку країн, на які наклали додаткові мита, немає Росії. Міністерка економіки Юлія Свириденко заявила, що ситуація із введеними 10% американськими митами проти України «складна, але не критична». «У нас є шанси домовитись на інші умови – американська заява чітко говорить про таку можливість. Якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках. Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови», – наголосила вона.

Які країни найбільше постраждали від мит Трампа, чому президент США насамперед вирушає з візитом у Саудівську Аравію, що з угодо про українські надра та чи можливе перемир’я в Україні до 20 квітня – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» міжнародний оглядач, аналітик «Детектор медіа» Єгор Брайлян.

Відеоверсія розмови – тут.

«Це безпрецедентно»

– Трамп назвав 2 квітня днем визволення Америки, запровадивши торгівельні мита для практично усіх країн світ – що це було?

– Насамперед, Трамп запровадив тарифи щодо дружніх країн США: Канада, Тайвань, Республіка Корея, Японія… Питання у тім, наскільки ці країни здатні вести повноцінну торгову війну проти Сполучених Штатів. Подібних дій не робив жоден американський президент, це безпрецедентно.

«Трамп хоче заново розбудувати свою політику на Близькому Сході»

– Президент США заявив, що його перша закордонна поїздка включатиме Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати та Катар. Саме у Саудівській Аравії відбувалися переговори США з Україною і РФ. Чи пов’язані ці процеси та чому сюди планує поїхати Трамп?

– Саудівська Аравія є важливою країною з точки зору інтересів США на Близькому Сході. Теж не варто забувати бекграунд, який був під час першої адміністрації Трампа, коли він заблокував постачання зброї для саудитів. Оскільки там усе зав’язано на війні в Ємені, де з одного боку хусити, які підтримуються Іраном, воюють проти уряду Ємену, а з іншого – гуситам протидіє Саудівська Аравія, де більшість суніти. Але Трамп не дозволяв під час свого першого терміну надавати зброю Саудівській Аравії і це викликало серйозне невдоволення. Також на це наклалося вбивство журналіста Хашогі у посольстві Саудівської Аравії у Стамбулі.

Виглядає на те, що зараз Трамп хоче заново розбудувати свою політику на Близькому Сході. Зараз для США ключовий партнер у цьому регіоні Ізраїль, проте Трамп хоче мати там інших партнерів і це Саудівська Аравія.

– Те, що там пройшли переговори про війну в Україні, – не пов’язано?

– Саудівська Аравія є зручним місцем і для Сполучених Штатів Америки, і для Росії для проведення переговорів. Плюс ця країна відіграє значну роль у переговорах щодо військовополонених між Україною та Росією.

Питання для нас у тім, наскільки ми готові співпрацювати з Саудівською Аравією на рівних. Саудівська Аравія – це один з лідерів експорту нафти і газу, такої організації як ОПЕК. За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Близький Схід став більш незалежним у міжнародних відносинах, хоча Китай та Росія теж посилили там свій вплив. І для нас основне завдання у тім, наскільки ми бачимо свої національні інтереси саме на Близькому Сході.

– І наскільки?

– Якщо ці країни допоможуть нам в плані відновлення, впливу на РФ… Бо саме від таких країн, як Саудівська Аравія, Катар, Кувейт залежить світова ціна на нафту і це впливає на позицію Росії. За великим рахунком військова міць РФ залежить від енергоресурсів, бо вона ними торгує.

«США мають погодитися на наші умови»

– Якраз про один з ресурсів – нафту є заява Дональда Трампа. Він погрожує Путіну митами, якщо той, «не виконає свою роботу», щоб убивства у російсько-українській війні припинилися. Наскільки такі заяви мають вплив на Путіна і чи дотримає Трамп свого слова, якщо російський диктатор не піде на діалог?

– Трампу довіряти не можна. Український діалог зі США має бути прагматичним, бо якщо американці хочуть отримати рідкісноземельні мінерали, то нехай приїздять в Україну, в Дніпропетровську область, поживуть у Нікополі чи у Кривому Розі під обстрілами і зрозуміють, що таке для нас природні ресурси. Проте у США обрали зовсім іншу позицію і Трамп досі перебуває в ілюзії. Хоча від крайнього раунду переговорів, які були в Саудівській Аравії, позиція дещо змінилась, але питання у тім, наскільки далеко готовий зайти Трамп в своїй протидії РФ. Бо його адміністрація все ще живе ілюзією, що їм вдасться відірвати Росію від Китаю. Хоча та є і економічно, і фінансово залежною і не зможе існувати без допомоги з боку Китаю.

– Трамп також заявив, що розчарований українською владою через угоду про надра. На якому етапі зараз увесь цей процес?

– Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна отримала новий варіант угоди і працює над нею. Проте угода продовжує бути неоколоніальною, США хочуть отримати повний контроль та Україна має наполягати, що увесь цей бізнес-консорціум має діяти в рамках українського законодавства. І якщо американці хочуть українські мінерали, то мають погодитися на наші умови.

Це наші надри, а згідно Конституції України вони належать народу і президент Зеленський чи керівництво не мають права розпоряджатися ними без дозволу суспільства. Також можемо угоду про надра підписати з Великою Британію чи Європейським Союзом, які ті захочуть.

Ці мінерали, зокрема літій, є важливими для конкуренції з Китаєм, саме тому він хоче захопити Тайвань оскільки той виробляє чіпи і напівпровідники, а їх можна робити з літію, який є під землею в Україні. Теж питання, наскільки готові американці на довготермінові інвестиції. І зараз в Україні є їх компанії та бракує інвестицій, які би прийшли сюди на довгий час.

«Світ не готовий до одночасної перемоги України і поразки РФ»

– У Трампа далі наголошують, що хочуть припинити в Україні вогонь до 20 квітня – про це пише Bloomberg. Наскільки це реально?

– Живучи в Києві, не дуже сильно відчув якесь перемир’я. Росія продовжує тиснути на фронті і так само українським військовим досить складно.

Питання у тім, яким чином команда Трампа бачить мир. Це просто зупинка бойових дій за будь-яку ціну чи мир – це висунути певні умови, щодо Росії. Наприклад, що вони мають забратися з Криму. Коментував чорноморську безпеку для американського видання National Journal і нагадав, що Україна знищили майже половину Чорноморського флоту РФ. Проте міжнародні медіа про це майже не писали, тож американське, європейське суспільства про це не знають. Росія не є монополістом в Чорному морі.

– Як світ зараз реагує на перспективу припинення війни до 20 квітня? І роз’ясніть, що варто читати між рядками, бо великі заголовки – це одна історія, а реальна робота – інша…

– Світ не готовий до одночасної перемоги України і поразки РФ. Це викликано тим, що на заході і не лише там, банально не знають сучасної Росії. Не розуміють, що під окупацією Москви перебуває багато корінних народів, такі, як якути, ненці, татари… І що до 20 квітня неможливо завершити війну, оскільки це потребує, у першу чергу, кроків з боку РФ, а вона цього не зробить.

Якщо читати між рядків, то світ не готовий боротися за Україну до кінця. Тож основне завдання України у тім, щоб Росії було завдано нищівної поразки, лише це допоможе вирішити багато безпекових питань не лише у нас чи Європі, але і в Африці, на Близькому Сході. Так само поразка Росії у війні зробить Китай більш м’яким щодо країн Заходу.

– ЗМІ облетіла інформація про звільнення Маска. Та речниця Білого дому Керолайн Левіт спростувала її і заявила, що Ілон піде, коли його «неймовірна робота» в DOGE завершиться. Що це було?

– Адміністрацію Трампа очікують звільнення частини керівників, в тому числі Ілона Маска. Трамп хоче позбутися тих, які найбільш токсичні і щодо яких виникають неоднозначні оцінки. А Маск викликає ненависть з боку американського суспільства та міжнародної спільноти. Згадайте хоча б його виступ на з’їзді партії «Альтернатива для Німеччини» і це свідчить, що йому не місце у державних інституціях.

Розмовляла Уляна Лаврик