Головне за день

В Україні зареєстровано понад 4,8 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Це – дані, оприлюднені Міністерством соцполітики, станом на початок 2023 року. Однак на законодавчому рівні досі не визначено категорії осіб, які належать до постраждалих внаслідок дій РФ. Лише закріплено підтримку за визначеними категоріями громадян.

Які категорії громадян можуть розраховувати на таку допомогу; що таке МКП; які найактуальніші проблеми доводиться вирішувати переселенцям? Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповіла представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна.

Відеоверсія розмови – тут.

– Кожного українця так чи інакше можна вважати потерпілим внаслідок збройної агресії РФ. Але охопити допомогою усіх неможливо. Які категорії ви розглядаєте пріоритетно, ким опікуєтеся насамперед і хто може звертатися до вас по допомогу?

– Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини опікується різними категоріями людей. Це стосується і соціально-економічних питань, дітей, тих, кого хвилюють релігійні питання чи ЛГБТ спільноти, тих, хто перебуває у пенітенціарних закладах, військових або військовополонених. Саме мій напрям полягає в роботі з людьми, котрі постраждали від війни. Це – ВПО (внутрішньо переміщені особи), люди, які перебувають за кордоном і отримали прихисток в інших країнах (таких – понад 5 мільйонів), ті, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться активні бойові дії (таких – 13 мільйонів) і ті, хто потрапив або був депортований до РФ чи Білорусі.

На Львівщині зареєстровано 120 тисяч ВПО

– Яким критеріям повинні відповідати МКП (місця компактного проживання) для переселенців чи тих, хто виїхав за кордон?

– В Україні майже 5 мільйонів людей вважаються внутрішньо переміщеними особами. З них лише 2,2 мільйони отримують допомогу від держави. До прикладу ті, хто перебуває на деокупованих територіях вже не мають права на допомогу. До повномасштабного російського вторгнення у нас було 1,3 млн ВПО. Найбільша кількість переселенців – у Донецькій області (пів мільйона осіб), на другому місці – Харківська область, на третьому – Дніпропетровська і лише на четвертій позиції – Львівська область (243 тисячі ВПО).

Що стосується МКП (місць компактного проживання), то їх в Україні налічується понад 4 тисячі. Це – дуже багато. Варто зазначити, що Львівщина – в лідерах: на 3-му місці після Кіровоградської та Дніпропетровська областей. Тут налічується понад 120 тисяч мешканців.

Серед проблем з якими найчастіше стикаються люди, це – виплати і місця компактного проживання. Досі немає чіткого формулювання, що таке МКП, як вони функціонують та яким критеріям повинні відповідати. З минулого року ми розпочали моніторингові візити до місць компактного проживання і побачили, що там – жах. Деякі з таких місць це – гетто. Люди по 9 років мешкають в модульних будинках, термін експлуатації яких – 3 роки. Іноді (це розповсюджено в Одеській області) вони захоплюють аварійні будинки в яких не можна мешкати. Живуть 3-4 роки без електроенергії.

Розуміючи, що це – дуже велика проблема, ініціювали в Уряді розробку бодай якогось мінімального стандарту. Зараз ми активно включені у цей процес. У нас проводяться постійні засідання з громадським сектором, з міжнародними партнерами. Думаю, максимум за два тижні будемо мати відповідну постанову. Дуже сподіваюся, що держадміністрації нарешті цим питанням займуться.

Три важливі питання: документи, допомога від держави і доступ дітей до освіти

– З фінансуванням яких аспектів зараз виникає найбільше запитань?

– З початку повномасштабного вторгнення це одні і ті ж проблеми. Людей потрібно швидко прийняти, визначити їхні потреби і зрозуміти, що для них найважливіше: харчування чи гуманітарна допомога. Зараз усе вже більш-менш зрозуміло. Переважна більшість людей самостійно знайшла роботу, винайняла житло. Залишилося 100-120 тисяч, які перебувають у місцях компактного поселення.

Найбільша проблема зараз – із виплатами. Прийнята нова постанова, відповідно до якої суттєво зменшиться кількість людей, які їх отримують. З цим буде пов’язано чимало запитань. Але ми готові розмовляти, виправляти, доповнювати цю постанову. Там дуже жорсткі правила. До прикладу, той, хто має авто, квартири чи кошти на рахунку (100 тисяч і більше) або виїхав за кордон більше ніж на 60 днів і не повернувся чи той, хто має роботу, не зможе отримувати виплати від держави.

Інші питання, з якими ми стикаємося це – отримання документів, їх поновлення та доступ дітей до освіти. Наведу приклад. Багатодітна родина живе в місці компактного поселення і там немає умов, щоб дитина могла слухати урок. А коли в родині є п’ятеро дітей і на всіх лише один телефон? Зрозуміло, що діти не вчаться.

Тож зараз необхідно вирішувати три важливі питання: документи, допомога від держави і доступ дітей до освіти. А от з медичною допомогою жодних проблем немає.

Є питання в держави до ВПО, бо більша частина з них не хоче інтегруватися. Вони чекають, коли зможуть повернутися додому і тому не працевлаштовуються. На наш погляд, держава має такі речі заохочувати. Зокрема, допомогти в написанні резюме чи у працевлаштуванні. Тоді вже не потрібно буде аж так опікуватися цими людьми. Вони успішно дадуть собі раду.

Є багато питань і до самих ВПО

– Міжнародний республіканський інститут оприлюднив муніципальне восьме дослідження з цікавим нюансом: якщо у більшості регіонів України внутрішньо переміщених осіб сприймають тепло або дуже тепло, то у Львові – найвищий рівень тих містян, які сприймають їх нейтрально. З чим це пов’язано?

– Як на мене це така дорога з двостороннім рухом. Є багато питань і до самих ВПО, бо іноді вони сприймають місто або громаду, яка їх приймає, як тих, хто зобов’язаний їм щось дати. Якщо вони це не отримують, особливо якщо це велика територіальна громада, люди звертаються до нас.

Скажу чесно, із Львівської області до нас надходить дуже багато звернень. Ми часто втручаємося у деякі проблеми у місцях компактного проживання. Але заразом Львівщина організувала прийом і аналіз потреб ВПО так якісно, як не робила жодна з областей. Я кілька разів здійснювала моніторингові візити і була приємно здивована. Яким чином переправляються, як розміщуються, як визначаються на постійні місця, як контролюють переміщення людей, знімають показники потреб, – усе це вирішується досить якісно. А те, що місцеві сприймають їх нейтрально, мені здається, що це пов’язано з особливістю регіону. Хоча ваш регіон – гостинний. Я сама – ВПО. Потрапивши до Львова у 2015 році, була здивована теплим прийомом.

– А ви самі зверталися до Офісу уповноваженого у справах людини?

– Так, ще у 2015 році. Тоді я була депутатом міської ради. Мені відмовили в наданні документа з комунальної власності і я звернулася до Офісу омбудсмена. Мені, до речі, тоді відмовили.

Якщо ніде не знайшли правди – звертайтеся до Офісу омбудсмена

– Куди можна звернутися до Офісу Уповноваженого у справах людини?

– Діючий Уповноважений вирішив, що наш офіс має бути ближчим до людей. Тож у кожній області, крім окупованих, створені представництва. У Львівській області також є представництво. Туди можна звернутися, хоча звернення ми приймаємо централізовано у своєму офісі, зокрема за електронною адресою: hotline@ombudsman.gov.ua. Слід зазначити свої дані, адресу, звідки ви виїхали або, де зараз мешкаєте, номер телефону та коротко описати проблему. Наші спеціалісти зателефонують і спробують її вирішити. До прикладу, лише цього року наш департамент поновив права більше як 9 тисяч людей.

Тож якщо ви ніде не знайшли правди, стукали в усі двері і вам ніхто не допоміг – звертайтеся до Офісу омбудсмена. Телефони «гарячої лінії»: 0800-50-17-20, 044-299-74-08.

Розмовляла Ярина Капітан

Записала Наталка Сохан