Головне за день

З 1 вересня 2023 року віряни Православної церкви України та Української греко-католицької церкви перейшли на новий календар. Це означає, що дати нерухомих свят змістилися на 13 днів. Однак зміни поки що не стосуватимуться Пасхалії, Христового Воскресіння та усіх свят, дотичних до цієї події.

Як із 2025 року святкуватимемо Пасху; якого стилю дотримуються українські громади за кордоном; що стоїть за неоднозначними висловлюваннями Папи Франциска про мир?

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів о. Михайло Квасюк, керівник пресслужби Львівської Архиєпархії УГКЦ.

Відеоверсія розмови – тут.

– Зміна календаря поки що стосуватиметься лише нерухомих свят?

– Так. Ці зміни стосуватимуться усіх нерухомих свят, окрім Пасхалії, Христового Воскресіння та усіх свят, дотичних до Христового Воскресіння.

– Різдво Христове, Богородичні свята, День святого Миколая, День святого Андрія та ціла низка інших належать до нерухомих свят. То коли тепер будемо їх святкувати?

– Хочу сказати, що не лише віряни, а й ми, священнослужителі, звикаємо до нового стилю. До прикладу, вже цієї п’ятниці, 8 вересня, святкуватимемо Різдво Пресвятої Богородиці – одне із 12-ти найбільших церковних свят. За старим стилем ми святкували його 21 вересня. День святого Михаїла переноситься з 21 листопада на 8 листопада, свято Андрія з 13 грудня – на 30 листопада, День святого Миколая з 19 грудня – на 6 грудня, святого Василя з 14 січня – на 1 січня…

Я б сказав, що це можливість «прокинутися» на 13 днів швидше. Особисто я хочу, аби з цією зміною дат до кожного християнина прийшло більш глибоке розуміння змісту та значення самих свят.

До 2025 року Воскресіння Христове – за старим стилем

– Нерухомі свята змінюються. А від чого будуть залежати рухомі?

– У 2025 році повинна відбутися значуща зустріч архиєреїв Римо-католицької і Константинопольської церков. Вони хочуть обговорити спільне святкування Пасхалії. Тобто, до 2025 року Синод Української греко-католицької церкви дозволив парафіям святкувати Пасхалію за старим стилем. Після 2025 року ми всі автоматично входимо в новий стиль і, відповідно до цього, очікуємо змін у святкуванні Пасхалії та всіх рухомих свят, пов’язаних із Христовим Воскресінням.     

– Зміни календаря цілком можна назвати революційними. Рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ щодо календарної реформи з’явилося 2 лютого 2023 року. А 1 вересня вступило в дію. Як ці зміни проходили всередині Церкви?

– Священники постійно комунікують з вірянами. Настої народу щодо цього питання відчувалися ще до війни. Знаю, що 92% вірян УГКЦ виступали за те, аби перейти на новий стиль. Ці запити лунали чи не на кожне велике свято. Особливо під час Різдва Христового. Люди спілкувалися зі священниками, ми – з єпископами. Але перехід на новий календар вимагав певної підготовки і напрацювань. І дуже добре, що всі об’єдналися, проголосували та прийняли саме таке рішення.     

Є ризик того, що свята відзначатимуть двічі

– А якого календаря дотримувалися українські парафії за кордоном ще до того, як він був змінений в Україні?

– Деякі парафії за кордоном вже давно перейшли на святкування за новим стилем. Скажімо, італійський екзархат чи українська громада в Аргентині. Наші віруючі за кордоном хотіли відчувати святкові вихідні, встановлені державами на території яких вони проживають. Тож за згодою правлячого єпископа та Блаженнішого наші громади також переходили на святкування за новим стилем. Відтак, це не було новим для наших парафій за кордоном, це стало новим в контексті України.

– Православна церква України та Українська греко-католицька церква здійснили цей перехід одночасно. І в цьому також – позитивний момент…

– Для тих, хто вже перейшов на новий стиль може зберігатися ризик, що християнські свята відзначатимуть двічі. Це – апеляція до духовної зрілості. Якщо є неготовність – краще утриматися, але якщо поруч є спільнота, парафія, рідні, близькі, які готові до цього, то варто зробити рішучий крок і не подвоювати.

Прагну, аби всі зрозуміли: це не зміна змісту свята чи церковної доктрини, це лише зміна дати. Зміст Різдва Христового не змінюється. Просто тепер будемо святкувати його на 13 днів раніше.

– За логікою святкувати Різдво Христове до Нового року також – більш зрозуміло…

– Так. З 25 грудня сонце піднімається вище і світить яскравіше. У контексті Різдва Христового – Христос, як світло, Яке просвічує увесь світ і наші серця.

Ніхто не сказав, що висловлювання Папи це – мудро

– Хочеться також поговорити і про скандальні заяви Папи Франциска. Одна із них прозвучала під час зустрічі з російською молоддю. Тоді він сказав і про Петра І, і про Катерину ІІ, і про велич російського народу… Чим керується Папа, коли висловлює такі думки?

– Наші ієрархи планують зустрітися з Папою і поговорити про це. Вони мають чітку позицію, базовану на правді. Знаю, що Папа збільшив час зустрічі на годину. Це свідчить про те, що він готовий слухати. Погоджуюся з тим, що зараз відбувається багато незрозумілих речей. Але, думаю, що ворог зацікавлений саме в тому, аби вивести нас із балансу. Тож важливо просити у Бога мудрости, щоб цей діалог був знаменом єдності і правди, без викривлень і фейкування.   

– Після виступу перед російською молоддю Папа поїхав до Монголії. Він привітав монгольський народ з 860-ою річницею народження Чингісхана і сказав, що монгольські традиції варті того, аби їх наслідувати. Але з історії знаємо, що за час правління Монголії, на землях, які вони контролювали, загинуло 40 млн людей. Про який мир у цьому контексті можна говорити?

– Коли вийшла ця публікація, всі римо-католицькі, греко-католицькі та православні священники почали писати на своїх сторінках коментарі. Ніхто зі священників чи єпископів не написав, що це мудро сказано. Це свідчить про те, що ми маємо можливість і право говорити те, що думаємо. І навіть Папі можемо сказати, що це не є нормально.

Папа – непомильний у вірі, в духовних аспектах. Але цей візит до Монголії був дипломатичним. Думаю, ці моменти будуть підкориговані. Скоріш за все вийде комунікат від Ватикану із поясненням цих речей.

Щоб голосувати за Папу, потрібно бути кардиналом

– У 1978 році, коли Польща переживала складні часи, Папою було обрано поляка Івана Павла ІІ. Зараз у складних обставинах перебуває Україна. Чи може наступним Папою стати українець?

– Потрібно молитися. Наш патріарх, кардинал Любомир Гузар, входив до конклаву, який голосував за обрання Папи. Тобто, щоб входити до конклаву, потрібно бути кардиналом. Наш Блаженніший Святослав поки що не має цього титулу. Але це поки що… Господь не випадково вносить Свої корективи. Побачимо.

Розмовляв Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич