«Об’єм там достатній». Грень про військовий облік на підприємствах та відповідальність посадових осіб
- Середа, 07 серпня 2024
Міноборони України виявило три підробки вебзастосунку Резерв+. Такі псевдосайти створюють росіяни, аби отримати персональні дані українських військовозобов’язаних, використати їх у своїх інтересах, зокрема і для того, аби дискредитувати роботу Міноборони. Фейкові додатки виявили ще до старту розсилки. Головна їхня ознака – вебадреса, яка схожа на реальну, але має невеликі відмінності. Якщо справжній лінк закінчується на gov.ua, то «російські» – на.top,.website,.org.
Саме Резерв+ став найпопулярнішим способом для військовозобов’язаних оновити свої дані. Додати у застосунок ще й можливість стати на облік та інший функціонал просить бізнес, аби спростити процедуру. А також пропонує скасувати військовий облік на підприємствах, бо, мовляв, електронні додатки і так його дублюють. Про нюанси військового обліку – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» керівник апарату Львівської ОВА Тарас Грень.
Відеоверсія розмови – тут.
«Папір має залишатись»
– Зараз роботодавці зобов’язані вести облік військовозобов’язаних на підприємствах. Як це відбувається на практиці і що входить в це поняття обліку, хто ним займається?
– Роботодавці підприємств, установ та організацій зобов’язані були і раніше вести його. Інша справа, що в часи війни це питання набуло важливості. Чи паперовий облік потрібний? Так. Будь-яка система дублює ті чи інші моменти, відповідно і правда десь посередині. Тож коли говоримо про те, щоб забрати паперовий облік і сформувати виключно електронний, то є ще питання захисту та кібербезпеки.
Пригадую, коли займався адвокатурою, то моментами на оцю бюрократію готовий був «молитися», оскільки часами тільки вона давала можливість встановити ті чи інші обставини. Тому не слід втрачати здоровий глузд. Погоджуся з тим, що частина функцій при дубляжі може бути змінена на електронні носії. Але папір все ж таки має залишатись.
Дві складові обов’язків посадової особи
– Як зараз на практиці відбувається ведення військового обліку на підприємствах?
– Виключно в папері. На сьогодні жодним чином Резерв+ до структури обліку військовозобов’язаних на підприємствах, установах, організаціях не прив’язаний. Інша справа, що дані, які на папері, відповідальні особи передають у відповідні територіальні центри комплектації, які їх обробляють і вони містяться як і на паперових носіях, так і в електронному варіанті: Резерв+ та Оберіг.
Щодо обов’язків посадової особи… Якщо це структура, де не визначено хто цим має займатися, тоді це керівник. Їх обов’язки розділимо на дві складові частини. Перша – облік. Тут йдеться про наявність військово-облікового документу при прийомі на роботу та внесення змін, які відбуваються. Для прикладу, законодавчо встановлена норма – говорю про постанову 1487 – в якій про те, щоб раз в рік оновлювати і проводити звірку з відповідними даними ТЦК. Це є і персональні характеристики: освіта, дата та місце народження, склад сім’ї. Усі ті моменти, які формують масив даних щодо конкретного військовозобов’язаного. Також є питання спеціальних знань, зокрема військово-облікова спеціальність, категорія посади і подібні речі. Об’єм там є достатній і цим постійно треба займатися.
Другою складовою частиною є заходи по оповіщенню. Їх посадова особа, на яку покладуть такі обов’язки, теж має здійснювати.
«Система рано чи пізно змусить людину прийти в ТЦК»
– Закон визначає роботодавців відповідальними за те, чи перебувають їхні працівники на обліку. Що змінилося з 16 липня для роботодавців?
– Обов’язковість цього обліку була і раніше. Інша справа, що зараз в законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлено обов’язок не тільки по оповіщенню, але і проведенню тих чи інших заходів щодо прибуття особи до ТЦК.
Інше питання, як це відбувається на практиці. У нас є прецеденти, коли відповідні процесуальні документи вручаються і в той же день людина йде на лікарняний. Ніхто ж не може заборонити сімейному лікарю їх оформляти за умови, що людина дійсно хвора. Тож формально роботодавець чи інша посадова особа виконали вимоги, які передбачені законом, однак людина в ТЦК не прийшла. Тут питання здорового глузду. Система рано чи пізно змусить людину прийти в ТЦК. Чи це оновлення даних, чи за повісткою чи за розпорядженням – це вже технічні моменти.
– Зараз роботодавці можуть отримувати розпорядження і зобов’язані доправити свого працівника в ТЦК. Як це би мало на практиці виглядати?
– Вибачте за питання у відповідь, а як би ви охарактеризували «організаційні дії по доставленню»? На жаль, є так.
Йдемо далі. Вступає в дію відповідальність для роботодавців. Пам’ятаємо, що є дві статті Кодексу про адміністративні правопорушення 210 і 210 зі значком 1, які передбачають відповідальність як і для військовозобов’язаних фізичних осіб, так і посадових.
Коли говоримо про фізичних осіб, це одна історія, щодо посадових осіб підприємств, установ, організацій, то штрафні санкції коливаються від 17 000 до 59 500. Це значна фінансова відповідальність. Тим більше, що до адміністративної відповідальності притягується конкретна фізична особа.
«Адмінштрафи можуть призвести і до кримінальної відповідальності»
– Є логічний ланцюжок подій. Спочатку потрібно оновити військово-облікові дані. Якщо людина цього не робить, то на неї може бути накладений штраф. А в який момент настає відповідальність уже для її працедавця і коли має бути розпорядження, аби він сприяв, щоб людина прийшла в ТЦК?
– Тут говоримо більше про категорії не юридичні, а суспільні. З іншого боку, розуміємо, що адміністративні штрафи врешті-решт можуть призвести до настання кримінальної відповідальності.
Зовсім інше питання кваліфікації, способу доведення та подібних моментів. Головне, щоби представники територіальних центрів комплектації належно виконували свої обов’язки щодо видачі відповідних процесуальних документів, зокрема оформленні відповідних постанов. Теж пам’ятаємо, що такі дії можуть бути оскаржені. Як наслідок, будемо чекати відповідну судову практику, яка сформує характеристику тих чи інших дій. Також за певний час буде реакція правоохоронних органів щодо настання кримінальної відповідальності.
– Наостанок, чи є вже прецеденти щодо притягнення до такої відповідальності, тому що 16 липня минуло, і ще не було таких новин?
Прецеденти є, судової практики немає. Ще зарано. Але будемо ці речі моніторити, думаю, що за місяць у нас буде кейс, який сформує характеристику цієї ситуації.
–І оновлювати дані все ще можна?
– Можна і потрібно. Не в силу бажання, а – необхідності.
Розмовляла Ніна Сукач
