Головне за день

Нова кібершахрайська схема – львів’янку ошукали на понад 200 тисяч гривень. Трапилося це за лічені секунди. Як не потрапити на гачок шахраїв, як відбуватиметься обмеження грошових переказів, якою є ситуація з економікою України та  чого очікувати від курсу долара та цін на пальне – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» співзасновник проєкту Softinvest Consulting Group, економіст Олексій Другов.

Відеоверсія розмови – тут.

Не переходити на нестандартні посилання

– Львів’янка буквально за 7 секунд втратила з картки 200 000 грн. Як це відбулося і що ви, як фахівець порадили б?

– Кібершахрайство зараз одна з найбільших проблем у світі. Більше десятка мільярдів доларів щороку люди втрачають через те, що натискають на якісь посилання. Є певний перелік правил чого не можна робити, бо є такі операції як «фішинг», коли крадуть особисті дані.

Чого робити дійсно не варто, це якщо до вас в соцмережах чи на месенджери приходять нестандартні посилання від знайомої людини з проханням перевести певну суму грошей, то, не перевіривши – не варто це робити. Ви цю людину знаєте, вона ніколи не зверталася до вас з подібним та ще й пише про це у месенджері. Отже, швидше за усе, її акаунт зламали і з нього розсилають шкідливі посилання. І коли ви за ним перейдете, то в кращому випадку, вашіособисті дані потраплять до шахраїв і вони потім зможуть їх використовувати зі злочинною метою. А в гіршому – спробують вкрасти ваші гроші.

Навіть, якщо ви розраховуєтеся в інтернеті і використовуєте для цього свою картку, то вносите її номер і пін-код. І цяінформація вже залишається на сайті і у випадку, якщо хтось проникне до його бази даних, то отримає ці дані.

Обмежити шахраїв у поширенні тіньових фінансових операцій

– Нацбанк України також заговорив про шахраїв в контексті обмеження карткових переказів. Як це вплине на фінансову діяльність людей? Хто такі «дропи» або «грошові мули»?

– Регулятор заявив, що найближчим часом карткові перекази буде обмежено і в місяць можна буде здійснити лише 30 переказів на загальну суму 100 000 грн. Одразу ж, випереджаючи питання від волонтерів, пояснюю – в НБУ планують обмежити перекази не вхідні, а вихідні.

Головна причина, чому це робиться – обмежити шахраїв у поширенні тіньових фінансових операцій відомих, як «дропи» або «грошові мули». Розшифрую, це люди, які, як правило, добровільно, за певну оплату, передають комусь право користування своїм рахунком і карткою. Існує так звана «сіра» схема. Знаємо, що у нас не усі сплачують податки ЄСВ і ПДФО. Ставлять мінімальну зарплату, решту ж – роздають готівкою. А зараз, якщо в компанії працює 500 – 1000 чоловік, це, відповідно, робити дуже незручно, тим більше, що триває війна і люди перебувають у різних регіонах. Тому зараз ці гроші перекидають людям на картки. Але, якщо це робитиме хтось з представників компанії, то це відразу ж буде помітно і, відповідно, може прийти податкова і прикрити цю схему. Тому й використовують таких людей. Уникнення оподаткування (за що є певні санкції) є ще не найгіршим варіантом. Гірше, коли ці кошти використовуються для фінансування тероризму чи підтримки РФ.

А загалом, якщо говорити про наслідки таких дій для економіки, то звичайно, що коли половина підприємств України не сплачує правильно податки, нам нині бракує коштів, щоб фінансувати армію, закупівлю зброї, боєприпасів та інше. Це одна з проблем, на яку постійно вказує МВФ.

Для 95 – 99% людей це не матиме жодних наслідків

– А як взагалі відбуватиметься ця процедура щодо обмеження переказів? Якщо буде здійснено більше переказів, то картка заблокується?

– Механізм ще розробляється, але, швидше за все, банк заблокує усі ваші наступні операції до з’ясування. Але слід розуміти, якщо говоримо про 100 000 гривень, то не йдеться про платежі в магазині. Тут – про перерахування коштів іншим фізичним особам. Але й тут не усе так сумно. У випадку, якщо знаєте, що будете здійснювати операцію на більшу суму, то маєте піти в банк і попередити, щонаприклад, у вас є рідна людина, яка зараз на Сході і потрібно її підтримати. Якщо ці документи вами будуть надані в банк, то цей ліміт можуть збільшити.

З іншого боку, є багато банків і ви можете в кожному з них оплатити по 100 000 тисяч гривень. Але, знову ж таки, це питання поступово буде врегульоване, бо НБУ шукатиме механізми, як зробити так, щоб ці можливості обмежувати.

Хоча, слід відзначити, що для 95 – 99% людей ця річ не матиме жодних наслідків.

Ці обмеження не стосуються ФОПів

– А як загалом регулюється ця система, для прикладу, ми часто користуємося маркетплейсами, купуємо/продаємо якісь товари і перераховуємо комусь на картку гроші. Як юридично обліковуються ці кошти? Чи йдуть звідти податки?

– Якщо ви регулярно продаєте на Olx і це стаття вашого прибутку, то оформляєте собі ФОПа – фізичну особу підприємця. У вас тоді є відповідний рахунок і гроші надходять туди. Це абсолютно не підпадає під майбутні обмеження Нацбанку, але з цього сплачуються належні податки.

Тобто, говоримо виключно про фізичних осіб. Якщо ви хочете якусь одну чи дві речі продати в інтернеті, то, хоча й за законом вам слід було б показати це в декларації, то наразі це не буде регулюватися. Йдеться про 30 платежів. Отже ви маєте щось дуже активно купувати в інтернеті, аби потім перепродати. Тому тут питання толерантне, але нагальне, бо ця «сіра» економіка у нас зараз набагато більша, ніж звичайна.

Не має якогось ажіотажу у банках

– Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оприлюднив статистику, відповідно до якої загальна сума вкладів фізичних осіб, у тому числі і підприємців, у банках України на 1 травня перевищила 1 трильйон 240 мільярдів гривень. Це майже на 16 млрд більше, ніж у квітні. З чим це пов’язано?

– Кількість коштів в країні збільшується. Адже ми з квітня на 13% збільшили мінімальну заробітну платню, тому й кількість грошей, які заходять на рахунки людей зросла. Це не довгострокові депозити, а кошти, які надходять на рахунки людей чи ФОПів.

Але я переконаний, що з червня побачимо іншу тенденцію. Бо зараз, з прийняттям закону про мобілізацію, дуже багато людей забирають гроші зі своїх депозитів або комусь їх передають. Також переводять, у долари і тримають у себе.

– А яким буде курс долара і євро – чого нам очікувати у найближчій перспективі, зокрема улітку?

– Існує вже певна традиція: щойно в Україну приїжджає місія МВФ долар відразу ж починає зростати. Поясню, якщо говоримо про неофіційний курс на міжбанківському ринку, то зараз немає особливих підстав, щоб відбулося різке зростання чи падіння. Усе, що відбувається – це виключно за погодженням Національного банку України. Коли НБУ втручається – тоді курс зменшується, або стає сталим; якщо мінімально – тоді він починає зростати. Немає якогось ажіотажу. Міжбанк пішов догори – чорний курс, відповідно, теж.

Якщо я правильно розумію – коли приїжджає МВФ, то стоїть питання, що нам потрібно наповнювати бюджет власними надходженнями, а це вигідніше робити через девальвацію. Бо що більше валютних надходжень від експортерів, то отримуємо більше гривень і закриваємо більше своїх потреб. Отой курс 40,7 ми погодили з МВФ, а до кінця року він буде вже – 41 гривня 50 копійок плюс-мінус.

Євро це не стосується, бо там є свої сили, які впливають на курс євро – долар і це автоматично переводиться в Україні. Євро зараз має невелику тенденцію до зростання і я передбачаю, що це продовжитися і в майбутньому.

Тому обвалу гривні не буде, зберігатиметься пропорція 40,7 – 41. А коли місія МВФ поїде з України і усе буде добре, то може валюта знову трішечки опуститься щодо гривні. Немає потреби зараз робити якісь швидкі рухи – купувати або продавати. У нас 43-и мільярди золотовалютних резервів і цього достатньо, щоб тримати цей курс протягом 5-6 років.

Стоїть питання про збільшення акцизу на пальне

– Оптимістично. А які тенденції відбуваються зараз у світі щодо цін на пальне і на українських заправках?

– Нічого особливого. Останні три місяці ціна на нафту була 85, а потім 75 доларів за барель. У нас ціна на автозаправках залежить, перш за усе, від курсу долара, бо ми усе це купуємо за кордоном. Зараз є плюс 5% протягом останніх 2-3 місяців і внаслідок цього пальне подорожчало. Крім того, зараз стоїть питання про збільшення надходжень у бюджет, а отже – про ріст акцизу на пальне, яке буде ввозитись. Якщо це приймуть, то з 1 липня у нас бензин і дизель подорожчають 1,5 грн, а газ – на 5 грн.

Ціни на пальне у світі зараз важко прогнозувати, бо якщо відбуваються якісь негативні події, нова війна, як це було на Близькому Сході, нафта подорожчає і, відповідно і бензин. Але протягом останніх трьох місяців усе завмерло.

Закон про мобілізацію створив економічні проблеми

– Українське відділення Європейської бізнес-асоціації заявило, що просить Уряд про економічне бронювання працівників. Бо на ринку кадрів України відчувається значний дефіцит. Наскільки це буде проблемою для української економіки і для підприємництва?

– Проблема величезна. Насамперед з тим, щоб набрати на роботу нових працівників, бо їх немає. Якщо говоримо про чоловіків, то вони або заброньовані, або мобілізуються, або просто нікуди не рухаються. Якщо ти заброньований і хочеш змінити роботу, то тебе мають спочатку розбронювати, але тоді ти відразу ж отримаєш запрошення у військкомат і, відповідно, навряд чи встигнеш знову  працевлаштуватися. Тож ця категорія працівників просто припинила існувати. Залишились жінки, але вони не можуть працювати на чоловічих спеціальностях, особливо, якщо це вантажні перевезення, комунальні служби та інше.

Закон про мобілізацію, який дуже довго «варився» в різних кабінетах боляче вдарив по економіці і ці наслідки скоро побачимо. Пройде якийсь період часу і оті незайняті робочі місця відіб’ються на темпах економічного розвитку.

Що довше буде йти війна, то більшим буде тиск на бізнес

– З’явилася резонансна заява керівництва інвестиційної компанії Dragon Capital про те, що керівництво України здійснює тиск на бізнес. Як оцінюєте ситуацію у бізнес-середовищі особливо з податками, контролюючими органами і так далі?

– У гендиректора Томаша Фіали є конфлікт в Україні і тому я не брав би його за індикатор бізнесу. Про це відомо давно, Фіала виходить з України зі своїми проєктами, розпродує майно.

– Бюро економічної безпеки теж оприлюднило свою заяву у якій зазначило, що підґрунтя для заяви Фіали немає. Але, усе-таки, що відбувається?

– Зараз це швидше поодинокі випадки. Я би не робив з них систему. Якщо говоримо про бізнес в загальному, то не відчувається якогось надзвичайного тиску на нього. Навпаки, держава в умовах війни старається створити для нього умови розвитку. Якщо подивитися на світову історію, то під час війни держава вилучала підприємства для виробництва зброї. Згодом віддавали, що залишалося. В Україні цього ніхто не робить і усе толерантно. До бізнесу у нас взагалі ставляться з розумінням, яке лиш може бути під час військових дій.

Інше питання з податками, бо почалася мобілізація і потрібні ще додатково 300 млрд гривень і їх потрібно звідкись взяти. Закордонні гроші не можуть бути використані на фінансування військових потреб. Нас з-за кордону певною мірою примушують, що ми самі маємо шукати ці гроші. Нині на усіх рівнях це обговорюється. Зараз у нас військовий збір 1%, а хочуть зробити  – 5% і ввести його також для ФОПів. І це значна проблема, бо такий ріст відіб’ється на кінцевій ціні і продажах.

Розпочинаються дуже складні процеси і вони вкрай негативно впливають на економіку. Але податки у час війни завжди зростають і що довше вона триватиме, то більшим буде тиск на бізнес. По-інакшому це не працює.

Розмовляла Ярина Капітан

Записала Наталка Сохан