Головне за день

У Росії є більше 5900 ядерних боєголовок, з них близько 1488 боєголовок перебувають в активному стані. Вони розміщені на стратегічних ракетах, у бомбах, артилерійських системах 203-го калібру, мінометах 240-го калібру. Але про те, чи активні ці боєголовки не знає навіть Путін. У лютому минулого року він дав доручення підготуватися до проведення випробувань ядерного типу. Це – серйозна ознака того, що в них з ядерною зброєю не все в порядку. Вони не впевнені чи вона працює, чи ні.

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів експерт із військової контррозвідки Михайло Притула.

Відеоверсія розмови – тут.

– 7 травня відбулася так звана інавгурація Путіна. Усе проходило на фоні заяв про очікувану масовану атаку українських дронів та ракет по території РФ. Для чого це мілітарне тло?

– Це – необхідність Шойгу доводити свою відданість царю і, таким чином, продовжувати атаку. Так само для царя важливим є утримання влади і продовження війни. А для того, щоб продовжувати війну йому потрібно набрати необхідну кількість м’яса. Для цього є кілька об’єктивних причин.

По-перше, закінчився холодний період року, почалися весна і літо. Армію не потрібно гріти. Не потрібно витрачати велику кількість пального на обігрів особового складу, особливо, коли його необхідно возити за кілька десятків кілометрів з малою ймовірністю, що воно дійде туди, куди потрібно. Особовому складу не потрібно видавати теплі куртки, валянки і шапки-вушанки.

По-друге, все вкрилося зеленню. Це дає змогу провести якусь військову операцію з великими військовими, але з найменшими матеріальними втратами.

Очікував, що в другій половині травня, коли стане тепло і російська армія перейде на літню форму, почнеться мобілізація. Мобілізація потрібна для того, щоб кинути велику армію проти України. Бачимо, що зараз вони готують кілька плацдармів, зокрема на Сході, Харківщині, можливо буде Білоруський плацдарм.

Для того, щоб провести мобілізацію потрібно підняти «патріотіческій дух расійскава народа». Для цього вони продовжать відому гру «наши дєди ваєвалі, можем павтаріть, дайті да Бєрліна». У нагоді стала інавгурація Путіна. Це – допоміжний чинник, який свідчить, що якщо росіяни підтримали президентство Путіна, то повинні іти вперед, в пекло.

Із ядерною зброєю в Росії не все гаразд

– Інавгурація Путіна проходила у процесі проведення в повну бойову готовність ядерних установок. Про що це може свідчити?

– У Росії є більше 5900 ядерних боєголовок. З них близько 1488 боєголовок перебувають в активному стані. Вони розміщені на стратегічних ракетах. Тактичні ядерні боєголовки, що стосувалися тактичної ядерної зброї, а саме: артилерійських систем 203-го калібру, мінометів 240-го калібру, це – носії тактичної ядерної зброї. Також тактична ядерна зброя може бути в бомбах та системах С-300, принаймні вони були для цього призначені. Також у них може бути розміщено спеціальну бойову частину. Але про те, чи активні ці боєголовки не знає навіть Путін. Пам’ятаємо, як 21 лютого 2023 року, коли вони святкували першу річницю повномасштабної війни в Україні, Путін дав доручення міністерству оборони і міністерству енергетики РФ підготуватися до проведення випробувань ядерного типу. Це – серйозна ознака того, що в них з ядерною зброєю не все в порядку. Вони не впевнені чи вона працює, чи ні. Тож оці так звані навчання, які зараз відбуваються, це ніщо інше як шоу, мета якого – підняти бойовий дух росіян, щоб вони не боялися помирати в степах Донбасу.     

– Україна відмовилася визнавати вибори в Росії, а Путіна президентом РФ. Натомість США заявили, що виборів не визнають, однак визнають Путіна президентом. Як це розуміти?  

– Все дуже просто. Якщо не визнавати Путіна президентом, то відповідно він – ніхто і не несе жодної відповідальності за ті злочини, які вчиняє російська армія. Тому визнання його президентом є визнанням його відповідальності за дії російської армії. Тобто це – чисто юридичне підґрунтя його відповідальності.

Патрушев – розумний ворог з серйозними важелями впливу

– Нещодавно відбувся арешт заступника Шойгу. Його звинуватили у корупційних скандалах. Кажуть, що у цьому замішаний Патрушев, який не хоче бачити Шойгу на посаді міністра оборони РФ. Патрушев, як відомо, є представником «партії війни» і виступає за те, аби розширяти воєнні дії. Чи вказує це на боротьбу між баштами Кремля?    

– Я б це так не називав. Адже, де Шойгу, а де Патрушев… Патрушев завжди був начальником у Путіна. Патрушев – дуже розумний, обізнаний ворог, який має свої важелі впливу, що розповсюджуються далеко за територію РФ, за винятком України. Шойгу не має такого великого впливу, як Патрушев. Відбулася ситуація, коли Шойгу почав перетягувати на себе частину владної ковдри. Він отримував великі бюджети, що не проходили повз нього, відповідно башти Кремля зреагували та затримали заступника Шойгу. Не думаю, що це призведе до зміни Шойгу, як міністра, але йому вказали на його місце. Тобто у будь-який момент може бути ініційована його відставка. Адже про те, що наговорив при допитах його заступник знає лише Патрушев. Тобто обсяг інформації, доступний Патрушеву і Шойгу – абсолютно різний. Патрушев, Бортников, Рижкін це – дуже серйозні одіозні особи, які тримають владний олімп Росії.      

– Чи немає в Росії загрози того, що такі люди, як Патрушев і Бортников визначатимуть цю війну, як екзистенційну, яка ведеться за виживання росіян або, швидше, знищення українців?

– Ця екзистенційна війна ведеться між тиранією і диктатурою, вільним світом. Це – різні цінності. 6 січня 1941 року, під час виступу у Конгресі, президент США Франклін Рузвельт оголосив принципи, що дозволяють існувати західній цивілізації і завдяки яким Америка допомагає Україні. Це – 4 свободи за які потрібно боротися: свобода слова, свобода від страху, свобода від злиднів, свобода совісті. Згодом ці свободи стали підґрунтям Загальної декларації прав людини. Їм протистоїть система управління, що називається тиранією. З того часу нічого не змінилося. Не можна сказати, що Україна бореться проти російського народу. Це було б неправильно. Вони – проти свободи і того, щоб ми були носіями цієї свободи. Це – не війна націй або релігій. Це – війна світоглядів, війна диктатури і тиранії проти вільного світу.

Розмовляли Уляна Лаврик, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич