Головне за день

Кабінет міністрів вніс зміни до постанови, яка встановлювала порядок визначення критично важливих підприємств, працівники яких мають право на бронювання. Зокрема, він дозволив перевіряти їх на відповідність встановленим критеріям. За результатами перевірки орган може скасувати цей статус або ж підтвердити його. Нагадаємо, 9 жовтня президент України Володимир Зеленський обурився «несправедливим» бронюванням 1,5 мільйона осіб і уряд до 15 листопада 2024 року призупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств. Зокрема, на сайті «Дії» така можливість наразі відсутня.

Чому насправді зупинили процедуру бронювання, хто зловживав цією можливістю та як працює «Національний кешбек» – у програмі 27 хвилин на ТРК «Перший Західний» очільник департаменту економічної політики Львівської ОВА Орест Гринів.

Відеоверсія розмови – тут.

«Стимулювати вітчизняного виробника»

– На початку вересня в Україні стартувала державна програма, відповідно до якої покупець може повернути на свій рахунок 10% від вартості продуктів. Скільки мереж чи магазинів беруть участь у цій програмі на Львівщині?

– Кілька сотень торгових мереж і звичайних та інтернет-магазинів, які зареєструвалися у цій програмі.

– Яким чином відбувається ця реєстрація, чи ОВА або ж ваш департамент бере участь у цьому процесі?

– Ми є проміжною комунікаційною ланкою. Усе робиться через портал «Дія»; тут є три гравці, це безпосередньо громадяни України, які купляють товари українського виробництва, виробники і торгові мережі, магазини, які здійснюють їх реалізацію. Усі вони здійснюють реєстрацію через портал «Дії».

– У вас є картка національного кешбеку? Чи гроші за вересень уже надійшли на ваш рахунок?

– По факту їх ще не було. Ці кошти мають надходити до 20-го числа наступного місяця, після проведення відповідних покупок.

– Чому встановлені обмеження на використання коштів, отримані за участь у цій програмі? Їх можна витратити на: комуналку, транспорт, лікування, мобільний зв’язок, спорт, кіно або задонати на ЗСУ. Однак вивести їх в готівку та витратити на інші речі не можна. В чому сенс такого обмеження?

– Міністерства економіки, фінансів та Нацбанк, які це запроваджували цю програму хотіли добитися кількох цілей. Перша – коли споживачі купляють товари вітчизняного виробництва, підраховано, що близько 40% коштів за них повертатимуться в бюджети різних рівнів. Друга – політика така, що ці кошти мають бути розміщені для потреб ЗСУ, або витратити їх на ліки, на певні послуги, аби стимулювати споживчий попит. І ключове – це сплата податків і підтримка вітчизняних виробника і надавачів послуг.

«Усе відбувається через «Дію»

– Чи відомо, скільки коштів буде нараховано мешканцям Львівщини, або точніше людям, які купили товари на території Львівщини?

– За вересень скажу точно – по Україні це 43 млн гривень, по Львівській області поки що, на жаль, ще даних не маю. Думаю, що сума щомісяця буде зростати, тому що Львівська ОВА робить заходи для популяризації цієї програми. Працюємо з торговими мережами, щоб стимулювати купівлю українцями вітчизняного продукту.

– Як реагують власники або керівники торгових мереж на такі пропозиції? Як це відбувається – ви їх запрошуєте в кабінет?

– Позитивно. Адже понад 30% на полицях кожної торгової мережі – це товари українського виробництва. Вони спостерігають за споживчим попитом на них і для них це добра можливість збільшити продажі. Готові максимально долучатися до промоційної компанії, розміщувати відповідно поліграфічну продукцію.

– Чи є такі великі магазини або мережі, які не доєдналися, але ви як очільник профільного департаменту хотіли би їх там бачити?

– Ні, серед великих всі доєднались. Зокрема, «Рукавичка», «Близенько», «Ашан», «Епіцентр» усі у програмі. Теж спостерігаємо високу активність серед регіональних мереж: у Дрогобичі, Червонограді,Трускавці. Наприклад, мережа Spar, найбільше їх є у цих регіонах і вони теж долучилися. Тож бачимо великий інтерес з боку не тільки торгових мереж, а й звичайних та інтернет-магазинів.

– Якщо власник магазину хоче долучитися до цього механізму відшкодування коштів, що він повинен зробити?

– Насамперед зареєструватися на порталі «Дія», подати весь перелік своїх торгових точок, коди своїх касових апаратів та надати перелік і коди товарів, які він реалізує.

– Хто приймає рішення про включення мережі або магазину в систему механізму національний кешбек?

– Усе автоматизовано. У «Дії» заповнюються форми, вводиться електронний підпис і, відповідно, торгова мережа, чи виробник потрапляють у перелік учасників програми.

«Ця програма не буде вічною»

– При публічному обговоренні цього механізму опоненти стверджували, що впровадження його дає перевагу великим торговим мережам, оскільки вони користуються і касовими апаратами, і мають відповідні рахунки. Власникам маленького роздрібного бізнесу буде важче долучитися до цієї програми…

– Першочергове завдання цієї програми – це підтримати національного виробника. Щодо великих торгових мереж частково погоджуюсь, але з іншої сторони, ця програма стимулює якраз впровадження РРО (касових апаратів) меншими магазинами, мережами, аби через цю програму збільшувати свій товарооборот, реалізацію товарів вітчизняного виробництва.

– Однак основний аргумент проти впровадження системи національний кешбек був у тім, що таким чином вбивається конкуренція – це протекціоністські дії уряду. А там, де немає конкуренції, там погіршується якість, зростає ціна…

– Погоджуюсь, повинна бути прозора конкуренція, зокрема між торговими, мережами, магазинами. Однак вважаю, щодо учасників цієї програми немає якихось дискримінацій. Навіть найменша торгова мережа чи окремий магазин може зареєструватися і брати участь. Наскільки вона буде ефективно залучати клієнтів і продавати товари вітчизняного виробництва, це вже інше питання.

– Даруйте, маю на увазі, що національні виробники не будуть відчувати конкуренції з боку іноземних. В Україні свого часу був експеримент на кшталт Deo Lanos, коли уряд дав величезні переваги цьому проєкту і знаємо, чим це закінчилося…

– Ця програма не буде вічною, вона розглядається на певний час, зокрема під час військового стану. У нас є гостра необхідність підтримати національного виробника. Нехай навіть на невеликий період, щоб стимулювати створення робочих місць, сплату податків.

Вважаю, що в майбутньому маємо стати більш конкурентоздатними, аби продавати свою продукцію не тільки на внутрішньому ринку, а й експортувати за кордон.

«Обидва способи бронювання призупинені»

– З 20 жовтня зупинено процедуру електронного бронювання критичного персоналу компаній через портал «Дія». Також Мінекономіки призупинило процес видачі наказів на бронювання для тих підприємств, які подавалися через паперовий варіант процедури. До 15 листопада триває аудит заброньованих військовозобов’язаних. Нагадую, президент Володимир Зеленський на одній з нарад обурився, що в Україні за півтора місяці забронювали 1,5 млн чоловіків. А скільки таких на Львівщині?

– Не можу точно сказати по кількості працівників, бо це динамічна цифра, хтось звільняється, хтось приймається на роботу, бронюється-розброньовується.

А загалом це близько 1500 підприємств, установ, організацій, з яких 798 визнала критично важливими для економіки області ЛОВА. Решту – визначені профільними міністерствами.

– Зараз бронювання триває, чи воно зупинене повністю?

– Зупинене до 15 листопада як визнання критично важливих установ, так і саме бронювання.

У нас є два способи бронювання: через «Дію» і через подання документів на профільні міністерства паперове. «Дія» – це швидкий спосіб, до години-двох можна забронювати своїх працівників. Паперове – погодження Міністерством оборони наказу і передача його на підприємство триває місяць-півтора. Обидва ці способи, які діють паралельно, призупинені.

«У склад комісії увійде представник ТЦК»

– А як відбувається цей аудит, що це за процедура?

– Уряд готує проєкт змін до 76-ї постанови Кабінету міністрів України щодо внесення змін до порядку бронювання. Уже зараз відомо про дві ключові. Зокрема, щодо складу комісій, які визначають, що підприємство є критично важливим – туди буде введено представника ТЦК, це обов’язкова вимога від уряду. Друга – це внесення змін в частині впровадження порядку скасування статусу критично важливого підприємства, установи, організації. Бо раніше, на жаль, у цій постанові не було чітко прописано, яким чином здійснювати це.

Основним принципом аудиту з боку Міністерства економіки – є рівень заробітної плати. На першому етапі аналізується підприємства, які вже мають діючий статус критичності. Дивляться, в кого менша зарплата, ніж 10 тисяч – це рівень офіційної зарплати. Якщо середня по підприємству буде менша, то будуть клопотати, щоб чи ОВА, чи профільні міністерства скасували статус критичності.

– Це єдиний критерій, чи будуть ще якісь?

– Наразі єдиний.

– Давайте розглянемо цей механізм, встановлено, що середня заробітна плата по підприємству умовно 8 000 грн – і що далі?

– Кабінет міністрів має надати проєкт змін до постанови 76, де чітко пропише, який порядок.

зняття, наприклад на підставі низької заробітної плати і тоді ОВА чи міністерства на рівні комісій скасовують цю критичність для відповідних підприємств.

«Прописані критерії бронювання – недосконалі»

– Повернімося дещо назад і згадаймо випадки, коли критичними визнавалися, для прикладу цирки чи культурні заклади…

– Ми неодноразово зверталися і до Мінекономіки, і до уряду, щодо змін до 76-ї постанови, оскільки приписані у ній критерії були недосконалими. Наприклад, для підприємств транспортної галузі, обороно-промислового комплексу, а також закладів культури, є набагато м’якші критерії і вимоги, ніж до всіх інших. Тож іноді виходило, що на підставі кількох критеріїв такі установи отримували статус критично важливих.

Звичайно, має бути механізм, як вони мають отримувати цей статус, але точно не з якимись пільгами чи перевагами.

– А за якими критеріями визнаються критичними футбольні команди?

– По 76-й постанові. Але вони звертаються не в ОВА, а – у профільні міністерства, в яких є свої підкритерії.

Коротенько поясню, в чому суть. Є 76-а постанова, 95% підприємств, установ, організацій проходять по двох критеріях, як правило це: відсутність заборгованості по ЄСВ та рівень зарплати в кожній області – на рівні четвертого кварталу 2021 року, на Львівщині це 13 508. Третій критерій – це є відповідність регіональним трьом, наприклад, на Львівщині треба відповідати трьом з 10 критеріям і тоді можна отримати статус критично важливого.

А футбольні клуби часто звертаються до Мінспорту, і у них є свої внутрішні підкритерії. Це може бути навіть КВЕД (класифікатор основного виду діяльності), яким відповідає цей клуб і тоді він отримує цей статус.

– Оскільки не можемо визначити точну цифру людей, які отримали бронювання станом на зараз, то чи принаймні відомо в порівнянні з попередніми місяцями на скільки збільшилась їх кількість?

– Точно скажу цифру по Україні, зокрема, на початок вересня це було 997 000 заброньованих, а на початок жовтня – 1 млн 600. Майже на 600 тисяч збільшення за один місяць, і це те, що схвилювало президента України.

Але причина проста. Оскільки в липні було запроваджене бронюванню в «Дії», і підприємства, станови та організації почали масово подаватись на критичність і бронювати своїх працівників. Раніше такої динаміки не було, бо був тільки паперовий варіант подачі документів і він тривав до двох місяців. Люди не вірили, що цей механізм взагалі працює, бо доводилося довго чекати, і тому динаміка була набагато меншою.

«Львівщина все ще тиловий, економічний хаб»

– Яким є місце і роль Львівської області в економічній структурі як України, так і сусідніх країн? Чув неодноразово, що при позиціонуванні Львова, Тернополя, Івано-Франківська та Ужгорода до уваги слід брати не лише те, що відбувається в сусідніх містах України, але й у Східній Європі, оскільки ми конкуруємо вже з іншими прикордонними регіонами. Ваш попередник Степан Куйбіда якось сказав, що у Львівщини тепер стратегічна місія гуманітарного хабу та економічного тилу.

– Станом на сьогодні ми все ще тиловий, економічний хаб. Це зумовлено тим, що прийняли найбільшу кількість релокованого бізнесу. 237 підприємств, це практично на рівні Закарпаття. Також ми прийняли понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб. І це теж дає великий відбиток на розвиток економіки нашої області.

Хоча, по релокованих підприємствах, ми їх уже такими не вважаємо, бо більшість з них перереєструвалися до тергромад області і сплачують тут податки. Однак є проблема з внутрішньо переміщеними особами, вони не хочуть ставати на облік в центрах зайнятості і шукати роботу. Насамперед, бо бояться мобілізації. А по-друге, вони не особливо хочуть працювати. Отримують допомогу від держави, донорських організацій і це не мотивує їх шукати місце праці.

– Який масштаб цього явища?

– Назву цифри по зайнятості. Станом на кінець вересня у нас було понад 10 тисяч вакансій, а безробітних було офіційно на обліку трошки більше 3 000. Це незвичне явище і найбільша проблема – це мобілізація, бо як тільки людина стає на облік її одразу бачить ТЦК. А другий фактор – це дефіцит на ринку праці, багато людей виїхало за кордон і відповідно є шалений дефіцит професійних кадрів. І роботодавці це сильно відчувають.

– А можливо справа в низькій зарплаті або в невідповідності кваліфікації людини чи освіти тим посадам, на які шукають людей?

– Дивився аналітику і протягом 2022-2023 років роботодавці підвищували заробітну плату, щоб залучити саме підготовлених професійних людей. Вони готові зараз навчати безкоштовно, багато вкладати коштів і часу, аби залучати економічно активне населення до роботи. Але, знову ж таки, є питання до балансу мобілізації і економіки. Наскільки ефективно підприємство може забронювати своїх ключових працівників. Тому важливим є удосконалення діючої процедури і впровадження додаткового механізму бронювання – 20% чи 30%, до цих уже 50% через економічне бронювання. У Верховній раді зареєстровані три законопроекти нардепа Дмитра Наталухи і один з них, швидше за все, буде підтриманий до кінця року, щоб залучити додаткових 200 млрд грн до державного бюджету.

«Ми на порозі серйозної кризи»

– Брак робочої сили – це величезний виклик для економіки не лише Львівщини, але й України загалом. І це історія на довгу перспективу, оскільки розуміємо, якщо врахувати втрати через війну, мобілізацію, еміграцію, то ми на порозі серйозної кризи. Як виходити з неї – погляд Львівщини?

– Cлід створити механізм втримання економічно активного населення, віком до 60 років. Це можуть бути пільгові кредити на житло, різноманітні стимули на рівні роботодавців і не тільки фінансові.

Але важливо, щоби був прозорий механізм бронювання, аби підприємці розуміли, яким чином вони можуть зберегти від мобілізації ключових працівників, сплачуючи чи більшу зарплату чи військовий збір за них. Бо державі потрібні кошти – за оцінками йдеться про близько 500 млрд гривень. Частину з них надійде з підвищення податків, а решту – можна залучити через впровадження економічного бронювання.

– Топ-три найбільші виклики для Львівщини в економічному аспекті?

– Падіння експорту, через блокування кордону, прийом великої кількості ВПО і працевлаштування їх та мобілізація і дефіцит кадрів.

– Релокація підприємств, чи дала позитивний ефект і чи можете назвати його в кількісному вимірі?

– 237 підприємств приїхало до нас, більша частина з них перереєструвалася із наступного фінансового року, вони вже були платниками податків тут. Окрім того, часто внутрішньо переміщені особи якраз ідуть працювати на ці релоковані підприємства. Бачимо досить значний профіт від цього.

– А скільки підприємств повернулося, коли території Київщини чи Черкащини були деокуповані?

– Близько 60-ти, в основному це Київська область. Відбулась деокупація і там стало безпечно і вони вирішили відновити там свою підприємницьку діяльність.

– Який профіль більшості з цих підприємств?

– Машинобудування, металообробка – це ключові галузі. Держава сприяла переміщенню бізнесу, зокрема, у перевезенні обладнання, компенсації вартості обладнання. А Львівська область супроводжувала їх: шукала місце для розміщення, допомагала з технічними умовами, з пошуком кадрів. Вирішували навіть побутові питання.

– Львівщина-2027 – таким є крайній термін стратегії розвитку Львівщини – яка за пронозами буде тоді область?

– Це тилова область, яка стрімко розвивається економічно і підтримує Збройні сили України, бо війна невідомо, коли закінчиться. Друге – це впровадження інноваційних галузей розвитку, наприклад машинобудування, харчова, а також – ІТ.

Розмовляв Віктор Біщук