«Паніки не буде». Експерт про ціни на гречку, експорт збіжжя через Польщу та ситуацію з доларом
- Неділя, 22 жовтня 2023
Як повідомив голова комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, вартість овочів, фруктів та молочної продукції може зрости найближчим часом. Рекордсменом зі подорожчання будуть курячі яйця. До Нового року їхня ціна може сягнути 75 гривень за десяток. Також зазначають, що попри це більшість продуктів цієї осені є дешевшими, ніж торік. Зокрема, гречка подешевшала у два рази, а її врожай у 2023 є рекордним. Якими є тенденції в українській господарці, чому подешевшали овочі, як працюватиме ініціатива «мед мінних полів», як вирішиться проблема експорту зерна через Польщу, а також – про вимоги США щодо реформ в Україні та чи буде ще цього року долар по 50 – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.
Відеоверсія розмови – тут.
Гречки на наступний рік посіють менше
– Чому так кардинально подешевшала гречка, на яку минулого року був ажіотаж?
– У 2022 – це була топ-новина, яку обговорювали усі. Тоді гречка коштувала майже 90 гривень. Але вже тоді експерти наголошували «не скуповуйте її, немає зараз – посіють і буде». Такі коливання є завжди – якщо цього року немає, то наступного посіють більше. Так і сталося, зараз гречка у рази дешевша. Тож у 2024 її посіють менше.
– З чим пов’язане таке збільшення посівних площ гречки, лише з тим, що була її нестача?
– Минулого року ми до певного міри жили за нормами мирного часу. А в Україні гречка є певним національним феноменом, бо більше ніде у світі її не їдять. У Європі гречка це технічна культура. Це у нас дієтологи кажуть (і правильно роблять), що у гречаній каші з молоком, яку дають дітям найкраще поєднання вітамінів і мінералів. А у Європі їдять вівсянку або інші крупи. Окрім того, аграрії орієнтувалися на те, що є проблеми з експортом зернових. Бо зерновий коридор працював проблематично, тому на 18-20% було посіяно менше традиційних зернових, а більше – масляних і гречки, бо ціна на неї була висока. Та слід розуміти, що включаються ринкові ножиці: посіяли більше, більше зібрали – ціна впала.
Не буде суттєвого збільшення цін
– З гречкою розібралися, які групи товарів в Україні ще здешевшають?
– Кінець літа, початок осені йде традиційне зменшення цін на овочі та фрукти. Бог милостивий і цього року у нас був хороший урожай практично на усе: яблука і груші, вишні, черешні, огірки і помідори. У 2022 у нас був неврожай на огірки, цього року – вони вродили. Хороша капуста, картопля, морква. І ціни впали.
Та й далі не буде якогось суттєвого збільшення цін, бо запаси у селі є. Ріст слід чекати на ті овочі, які мають сезонний характер і швидко псуються, приміром, помідори чи огірки. Але досить непогано за цей час розвинулося тепличне господарство, дуже великі господарства є у Тернопільській, Київській областях, в Умані. Полиці наших магазинах точно порожніми не будуть.
Мед – наша третя стаття експорту
– Є ініціатива Міністерства закордонних справ – «мед мінних полів». Дронами будуть засівати заміновані поля, бджоли збиратимуть нектар, а отриманий з нього мед українські дипломати даруватимуть за донати. Як ставитеся до такої ініціативи?
– Щойно ви сказали мед, я одразу згадав колишнього президента Ющенка, у нього в Сумській області велике (декілька тисяч пасік) медозбірне господарство. Не знаю, чи постраждало воно внаслідок боїв. Він один з найбільших експортерів меду за кордон. Україна традиційно займала у Європі третє місце з експорту меду.
Щороку проводимо медовий форум, на якому допомагаємо дрібним пасічникам (великі самі дають раду), у яких 20-30 вуликів, працювати на експорт. Бо щоб продати якусь харчову продукцію потрібно, аби вона була сертифікована, пройшла жорсткий контроль безпеки харчових продуктів, потрібно мати належну логістику і надійного партнера. Тому ми це стараємося налагодити. Мед – наша хороша стаття експорту і маю надію, що це триватиме.
А те, що робить Міністерство закордонних справ, я назвав би красивою піар-акцією. Дійсно, президент озвучив, що близько трьох мільйонів гектарів у нас заміновані. Це наша велика проблема і трагедія, бо досі хтось підривається на звільнених землях. Це ще робота на десятиліття. Тож ініціатива з медом правильна – щоб міжнародні організації нам допомогли з розмінуванням.
Європейські ринки зерна це не наше
– Одна з найбільших наших проблем у сільському господарстві була пов’язана з Польщею та її виборами. Скільки ми за цей час недоотримали коштів і чи зможемо її залагодити?
– Люблю цитувати марксистсько-ленінське визначення – «політика – це концентрований вираз економіки». Вважаю, що ситуація з зерном не зміниться, але ажіотажу вже не буде. Бо польські, чеські, угорські ринки – не наші. Для розуміння, з 30 млн тон зерна експорту (у кращі роки) на ці країни пропадало лише 3 млн тон.
Нас більше цікавить Північна Африка, Екваторіальна Африка, Близький і Середній Схід. Недарма Зеленський літав у Румунію і там домовився про коридор, який для нас логістично дешевший і комфортніший. Уявляєте, який потрібно робити гак з інших країн, щоб відправити зерно до портів. Усе це робить зерно дорожчим і не конкурентним. Тому, чесно кажучи, коли починався ажіотаж навколо Польщі я закликав експертів і чиновників не роздувати цього. Це не наш ринок і не потрібно давати можливість антиукраїнським силам, які є в Польщі можливість робити політичні спекуляції.
Окрім того, для нас важливіше те, що росіяни намагаються вибити нас з тих країн, куди ми традиційно експортували зерно. Єгипет – один з великих покупців і з нього зерно потім йде в Північну Африку. Чи Туреччина, недарма Путін пропонував Ердогану взяти мільйон тон зерна. Така собі корупція, хабар. Чи зерно, яке РФ пропонувала безкоштовно африканським країнам. Потім повернутися на ті ринки буде дуже складно.
97% зібраних податків йде на потреби війни
– Пане Михайле, чи не забутими є інтереси звичайного фермера, аграрія, який це зерно вирощує. Як би зараз мала виглядати стратегія захисту інтересів аграрного тилу?
– Тут є чітке розуміння – 97% бюджету, ті податки, що ми збираємо, йде на потреби війни. А з соціальними виплатами і зарплатами бюджетникам нам допомагає ЄС та США. Якби не вони, платити було б ні з чого. Тому говорити про підтримку аграріїв складно.
З того, що є, то важливо, що ми робимо акцент більше на кредитуванні переробки. Зовсім не тішить, що ми експортуємо 30 млн тон зерна, бо це ознака нашої сировинності. Маємо відправляти за кордон спагеті або макарони. Залишити додану вартість в Україні і везти на експорт готову продукцію.
А так в Африці купують наше зерно, яке в основному, технічне 4-5 клас, на комбікорм і потім годують, ріжуть худобу і їдять. А чому ми не можемо в Україні цього зробити. Тому ми якраз підтримали те, що у Раді закладають кошти на підтримку переробки. Бо це робочі місця, зарплати, нарахування в бюджет.
Бізнес зацікавлений у цивілізованих, прозорих і зрозумілих правилах гри
– З’явився відкритий лист від США щодо реформ в Україні. Там виставлені певні терміни і виписані завдання. Що є правильним і раціональним, а що буде складно втілити?
– Нічого там складного немає. Давайте називати речі своїми іменами. На велику частину вже є законопроєкти. Це необхідно робити. Інколи є якісь політичні, корпоративні інтереси, які це стримують. Тому не бачу тут нічого образливого. Ми молода демократія, інколи нас потрібно підштовхувати.
– Що можете сказати про корпоративне управління на державних підприємствах?
– Не може такого бути коли один працює «по білому», інший – «по сірому», а ще хтось – «по чорному». Тому бізнес з цієї точки зору кровно зацікавлений у тому, щоб були цивілізовані, прозорі і зрозумілі правила гри. Не питання хто і скільки платить, а питання у тому, щоб платили усі. Тоді буде доброчесна конкуренція. Тому ті реформи, що нам пропонують у листі США, ми підтримуємо, там усе виважено.
Долар буде стабільний, поки союзники допомагатимуть
– Що зараз відбувається з доларом, адже від його курсу залежить стан економіки та українців? Нацбанк, хоч і не повністю, але відпустив його… Що це за механізм?
– Долар в Україні – це другий фетиш після гречки. У свідомості українця є певні економічні орієнтири і курс долара один з них (ВВП, тренди – людина не розуміє). Вважається, що коли долар стабільний, то в країні усе гаразд.
Не переживайте – долар буде стабільний. Таким він буде поки наші партнери допомагатимуть нам. Існуючий курс долара абсолютно не відображає економічну ситуацію в Україні. Усе залежить від експорта-імпорта. Коли експорт більший, а імпорт менший, долар один, коли навпаки – інший. А у нас зараз впав експорт на 70%. Валюту, отриману від країн-партнерів,Нацбанк продає і купує гривні і ними виплачує заробітну плату, пенсії. Зараз у нас стабільна ситуація, тому Нацбанк відпустив долар, бо побачив, що за останні чотири місяці великих коливань не було.
Раніше великі імпортери, які традиційно брали багато валюти, в основному купували газ та бензин – те, чого нам бракувало. Натомість зараз, як заявили в НАК «Нафтогаз», ми забезпечені своїм газом, тобто закупок таких не буде. Продукти харчування на полицях на 80% українські. Без французького вина, іспанського хамону чи креветок якось проживемо. Тому особливого виводу валюти не буде.
Знаємо, що потрібно робити, а отже паніки не буде
– Якою є ваша оцінка української господарки напередодні зимового періоду?
– Я собі про усяк випадок купив машину дров – нехай буде. Сподіваємося, що знову буде тепла зима, метеорологи кажуть, що в нас змінюється клімат. З глобальним потеплінням у нас все більш сухе спекотне літо і тепла, волога зима.
Але, якщо у вас є генератор, то ви його відремонтуйте і тримайте напоготові. Ми вже морально і фізично пережили минулу зиму, знаємо, що слід робити, а отже паніки не буде, якщо таки відключать світло. Але сподіваємося, що до цього не дійде.
Розмовляли Стас Гордієнко, Ніна Сукач
Записала Наталка Сохан
