Головне за день

У держбюджеті-2024 немає загрози соціального колапсу. Пенсіонери, працівники бюджетної сфери, вчителі, ветерани та низка інших категорій отримуватимуть передбачені законом виплати. Надходження необхідних коштів гарантують партнери України – Євросоюз, як інституція, окремі країни ЄС, окремі країни Європи, які не є її членами, а також міжнародні фінансові організації.

А от чи знайдуться кошти на проведення в Україні парламентських виборів та чи залишать в громадах ПДФО, – про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко.

Відеоверсія розмови – тут.

У парламенті – партійна система, без «мажоритарки»

– Чому президенту України довелося ветувати попередній закон про повернення публічного декларування? І що заважало депутатам прийняти закон таким, яким його побачив президент?

– Мені важко це пояснити. Напевно у депутатів бувають якісь «затміння». Я одразу голосував за відкритий реєстр, як і близько 115 моїх колег із монобільшості та частина депутатів з інших фракцій. На жаль, нам не вистачило 27 голосів. Але ми одразу побачили реакцію суспільства і ті люди, котрі не голосували зрозуміли, що це був помилковий крок. Петиція щодо відкриття декларацій щосекунди набирала по 100-200 підписів. До ранку наступного дня це вже було 80 тисяч підписів. І тоді всі зрозуміли, що це – серйозне питання.

Щойно голова ВРУ Руслан Стефанчук повернувся із засідання G7, одразу підписав закон. Через годину президент повернув його з вето, тобто все відбулося дуже швидко. На той час документ набрав вже 300 тисяч голосів громадян. Кілька днів тому закон був проголосований.

Це – досягнення суспільства. Звісно, важливою була думка і ставлення президента. Він одразу про це говорив.

– Зважаючи на такі «помутніння» депутатів і на передвиборчі думки Володимира Зеленського про скорочення кількості народних обранців до 300 осіб, чи можемо ми повернутися до цієї ініціативи?

– Змінювати Конституцію під час воєнного стану не можна. Але після нашої перемоги до цього питання можна повернутися. Ця дискусія має завершитися. Адже є закон. Залишилося проголосувати його в другому читанні. Для цього необхідно 300 голосів. Потрібно, щоб голосувала не лише монобільшість, а й інші фракції та групи. Однак тут у кожного почнуть з’являтися думки про про те, що місць – менше, конкурс – більший, відповідно більша конкуренція…

До речі, ініціатива щодо змін у Конституції, яка зараз перебуває на другому читанні, має одну важливу норму. Там конституційно закріплюється, що вибори здійснюються лише за пропорційною системою, без «мажоритарки». Тобто, проголосувавши норму про 300 депутатів, ми автоматично, в цій редакції, вводимо норму про те, що у парламенті не може бути мажоритарної системи. Це – досить стратегічна реформа для країни, оскільки ми пам’ятаємо, куди нас завжди ця «мажоритарка» приводила.

Зрозуміло, що на місцевому рівні – своя дискусія. А в парламенті нехай будуть партії, партійна система. У Європі – скрізь так.

Вибори в Україні: є кілька дуже серйозних викликів

– До речі, у суспільстві давно ширяться чутки про ймовірність проведення виборів під час воєнного стану. Чи можливо запровадити якісь ініціативи, щоб вибори таки відбулися? І чи є така вимога у міжнародних партнерів?

– Наразі є кілька дуже серйозних викликів. Про них завжди говорить президент і ми з ним згодні. Це стосується як викликів щодо голосувань певних категорій, участі в виборах, так і пасивної участі, так званого балотування. Ми, як мінімум, говоримо про дві категорії. Це – військові і тимчасово вимушені переселенці до країн Європи.

Нещодавно я був на фронті. Не знаю, як на цих територіях можна побудувати дільницю, адже там зовсім не до виборів. І такою є вся лінія фронту.

З іншого боку, багато хто бачив як українські вибори проходили у Європі. Це – великі черги в консульствах. Цих консульств – небагато. Зрозуміло, що з такою інфраструктурою провести якісне обслуговування умовно 2 мільйонів виборців неможливо.

Однак президент поставив ще більш важливе питання: «Що буде з територіями, які на той момент залишатимуться під окупацією?». До прикладу, у 2014 році і 2019 році ми не обирали мажоритарних депутатів від Донбасу та Криму. Ці місця в парламенті були порожніми. Ми вважали, що після повернення територій, проведемо довибори і ці люди знову потраплять до парламенту. А як бути тепер, коли партійна система?.. Обирати 450 депутатів?.. А що тоді з представництвом цих територій?.. Адже там багато людей – за Україну. Ми ж пам’ятаємо, як звільнили Херсон і люди викопували заховані українські прапори та вітали українське військо. Впевнений, що майже після 10 років окупації Криму та Донбасу на цих територіях залишається багато людей, котрі хотіли б проголосувати за Україну, за українську владу. 

Звісно, є питання фінансове. Трохи згодом будемо обговорювати бюджет. Повірте, проведення виборів під час воєнного стану або після завершення війни – недешева історія. Адже це – тимчасові дільниці, особливі умови, платня для членів комісій. Тобто проблем є дуже багато. І коли ми починаємо їх обговорювати, висловлюються різні бачення, наскільки це потрібно. Звісно, все потрібно узгоджувати із дискусіями, що ведуть наші партнери. Вони приїжджають у Київ, організовують пресконференції. Зокрема, сенатор Ліндсі Грем каже, що потрібно вирішувати проблеми з демократією.

Конституція захищає парламент, що стосується інших гілок влади, є норми в законі про воєнний стан. Тобто, з точки зору закону, ті вибори, що мали розпочатися 29 жовтня не відбуваються. Зараз маємо першу в історії Верховну Раду, яка не достроково завершила повноваження, а виконуватиме їх довше.

Бюджет-2024: соціального колапсу в Україні не буде

– Парламент отримав на розгляд урядовий законопроєкт про Державний бюджет. У ньому – близько 43 мільярдів доларів дефіциту. Яким чином будемо його закривати?

– Думаю, цьогоріч не буде якихось нововведень. Партнери гарантують, що Україна не залишиться із соціальним колапсом. Тобто, кошти, потрібні на соціальну сферу: пенсії, зарплати бюджетникам, вчителям, пакети медичних гарантій, різні соціальні виплати, зокрема ветеранам… Це все буде компенсуватися із грошей, що надаватимуть наші партнери. Це приблизно 60:40 – кредити і гранти.

Це насамперед – Євросоюз, як інституція, окремі країни Євросоюзу, а також окремі країни Європи, які не є членами Євросоюзу. До прикладу, Норвегія затвердила 5-річний пакет допомоги для України на кілька мільярдів євро. Це країни G7, зокрема, Японія затвердила, здається, 3-річний пакет. І, звісно, це – міжнародні фінансові організації. Частина запозичень із Міжнародного валютного фонду, Світового банку та решти організацій.

Звісно, було б непогано, якби ми могли спрямовувати на соціальні виплати частину податків, але вони всі йдуть на військо. 

Варто зазначити, що за міжнародні кошти можемо фінансувати лише гуманітарні потреби. Тому загострилися дискусії щодо податків, зокрема, податку на доходи з фізичних осіб.    

– До речі, експерти у нашій студії часто говорять про згортання процесу децентралізації. Поштовхом до цього є податок на доходи з фізичних осіб, так званий військовий ПДФО, який хочуть забрати в громад. Які є варіанти прийняття цього законопроєкту? 

– По-перше, є домовленість уряду з місцевою владою про те, що все потрібно оцінювати чесно. Як це чесно оцінити? Річ у тім, що ці гроші з’явилися після 24 лютого 2022 року. Тоді розпочалася підвищена платня військовим, тоді в громадах почало накопичуватися підвищене ПДФО. Відтак, домовилися порахувати доходи громад на кінець 2021 року, для того, щоб закласти цю суму у бюджеті 2024 року. Таким чином досягнемо у цьому питанні своєрідного паритету.

Наступне питання – тарифи на житлово-комунальні послуги, які ВРУ встановила не підвищувати під час воєнного стану. Але місцевим комунальним підприємствам десь потрібно брати ресурси, щоб покрити різницю в цінах, здійснювати виплату заробітної плати працівникам, покривати витрати на ремонтні роботи.

Наприкінці 2021 року ми проголосували бюджет на 2022 рік. Місцеві бюджети отримали додаткові 4% від цього податку на доходи фізичних осіб. Ця норма діяла впродовж 2 років. Тепер, під час дискусій ми домовилися, що ця норма залишається. Тобто додаткові 4% з цього податку залишатимуться на місцях. Це достатньо немала сума, особливо у великих містах, де є багато платників.

І ще одне питання, яке хвилює і військових, і громади: чи зможуть громади й надалі допомагати своїм військовим частинам, ТРО і бригадам з огляду на те, що в них все одно будуть зайві кошти? Ця можливість також зберігатиметься. Більше того, планується, що на ці потреби буде дозволено витрачати і залишки, що є на рахунках.

Потрібно розуміти, що буде вилучено з цими коштами. Це – важлива частина дискусії, адже йдеться про 80-100 мільярдів. Вони будуть спрямовані на дві великі програми. Першу реалізовуватиме Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Йдеться про створення потужностей, що робитимуть нас сильнішими на полі бою. До речі, американська сторона підтримуватиме спільне виробництво зброї та оборонних систем.

Друга програма стосується дронів. Її реалізує Міністерство цифрової трансформації України. Дуже якісна програма. Бачив як вона працює на полі бою. Ми стаємо сильнішими, технологічнішими і, розуміючи, що ворог не стоїть на місці, маємо зберігати паритет. Це, звісно, військове, тимчасове рішення, але потрібно розуміти, що війна затягується і нам потрібні ресурси, щоб боротися.

Розмовляли Ярина Капітан, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич