Головне за день

Львівщина – одна із п’яти областей, яка за час повномасштабного вторгнення прихистила найбільшу кількість біженців. Станом на квітень в регіоні зареєстровано понад 238 тисяч осіб. Більше як 70 тисяч осіб – діти.

Також Львівщина тримає лідерство за кількістю релокованих підприємств, на яких працює понад 5 тисяч працівників.

Які нові шляхи готові запропонувати у Львівській області тим, хто шукає прихистку? Про це – у розмові з Вадимом Табакерою, заступником директора департаменту економічної політики Львівської ОВА.

Відеоверсія інтерв’ю у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» – за посиланням.

– Де зараз мешкають українці, котрі через бойові дії переїхали на Львівщину? Наскільки актуальним для них залишається житлове питання?

– Переважно вони обирають Львів та Львівську агломерацію. Орієнтовно 90 тисяч осіб мешкають у Львівські агломерації. Але розуміючи, що Львів також має певні спроможності, намагаємося рівномірно розпреділяти цих людей по семи районних центрах. Вони є центрами соціально-економічного розвитку. Там можна знайти і житло, і роботу.

Минулого року мали проблеми з тим, щоб очно розпочати навчальний процес. Для цього нам довелося переселити 10 тисяч осіб зі шкіл та садочків у відремонтовані заклади.

– Саме там зараз мешкає найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб?

– Так. Це – заклади, перепрофільовані під тимчасове проживання людей: гуртожитки профтехосвіти, заклади соціального захисту, охорони здоров’я. Ціна облаштування кожного з них – різна, але минулоріч нам вдалося перепрофілювати чимало таких приміщень.

– А скільки саме об’єктів вже вдалося переобладнати? І чи є ще такі приміщення, які в разі потреби можна використати під житло?

– Минулого року ми почали переобладнувати 120 об’єктів. З них 53 у 2022 було завершено, створено 3 300 місць для проживання. Загалом ці 120 об’єктів дозволять забезпечити житлом понад 9 тисяч осіб. Робота у цьому напрямі триває.

Для перепрофілювання об’єктів під житло розраховуємо на донорів

– На ці потреби Львівська область залучила понад 1 млрд грн. донорських коштів. За розрахунками, щоб оновити потенційне житло, внесене в базу, потрібно суму, більшу майже в 4 рази. Звідки можна взяти ці кошти?

– Зрозуміло, що держбюджет фокусується на питаннях безпеки та оборони, тож ми розраховуємо на можливості донорів. Для цього сформували базу із 268 об’єктів, які пропонуємо донорам для перепрофілювання і обладнання під житло. Це – інтерактивна база, розміщена на Аналітичному порталі Львівщини (геоінформаційний ресурс, який дозволяє кожному з донорів побачити об’єкти, доступні для реновації, їхнє розміщення, параметри, вартість відновлення, наявність на цьому об’єкті інших донорських організацій, які почали реновацію).

– Чому це може бути вигідним для донорів?

– Насправді, будувати щось нове завжди дорожче. Якщо вартість 1 кв. м в державній системі координат, що можуть бути викуплені для ВПО, коливається від 30 до 37 тис. грн. Ми відновлюємо аналогічні квадратні метри в соціальній сфері втричі дешевше.

– Якщо це приміщення не знадобиться для проживання людей, як донор зможе його використати? І на яких умовах він погоджується вкласти свої кошти?

– Для донора важливо допомогти українцям в екстрених умовах. На період воєнного стану донор ставить вимогу, щоб ці приміщення використовувалися за призначенням, тобто, щоб там проживали внутрішньо переміщені особи. Після закінчення воєнного стану ці об’єкти: школи, садочки, лікарні можуть використовуватися за прямим призначенням. Відновлена інфраструктура залишається працювати на благо громади.

– Це – міжнародні донори чи представники місцевого бізнесу?

– Переважно – міжнародні донори. Також місцеві благодійні організації та ІТ-компанії, зокрема одна з найбільших – EPAM. Вони допомагають ремонтувати і облаштовувати об’єкти.

– Ви згадали про Аналітичний портал Львівщини. Скількох донорів вдалося залучити саме завдяки його дії?

– Цей портал діє уже рік. Хоча офіційно презентували його наприкінці минулого року. Ми регулярно надсилаємо посилання на портал і на пропозиції донорам. Показуємо їх під час зустрічей з міжнародними гуманітарними місіями, які регулярно відбуваються у Львівській ОВА. Донори цінують такий ресурс, оскільки він допомагає швидко прийняти рішення.

Дрогобицька міська ТГ побудувала «з нуля» житло для ВПО

– А чи будують для переселенців на Львівщині окреме житло?

– Люди дійсно хочуть знати, що є житло, яке вони сьогодні можуть орендувати, а завтра викупити. На жаль, минулого року, у зв’язку з військовим станом, ми не могли через систему казначейського обслуговування фінансувати нове будівництво. Єдина громада, яка ризикнула побудувати «з нуля» житло для переселенців це – Дрогобицька міська ТГ. Вони мали певні проблеми з тим, щоб оплачувати ці видатки. На щастя, сьогодні вже розблокували фінансування нового будівництва.

При зведенні цього житла застосовувалася канадська технологія дерев’яних каркасів. Вона забезпечує достатньо комфортні умови проживання, хорошу термодинаміку. До реалізації цього проєкту підключилося місцеве підприємство. Відтак, це додатково задіяло місцеву економіку.

Прагнемо не просто розміщувати у громадах модульні містечка, а розконцентровано розміщували багатоквартирні будинки. Важливо, щоб люди мали змогу не лише там проживати, а й повноцінно інтегруватися у соціально-економічне життя громади.

– Чи передбачено на Львівщині програми для внутрішньо переміщених осіб, щоб вони могли, скажімо, розпочати власну справу?

– Це – безцінний ресурс. У період повномасштабного вторгнення мери деяких німецьких міст виходили на центральні автомагістралі і зупиняли автобуси з українськими переселенцями, щоб заманити їх у свою громаду, оскільки там – демографічна криза.

Наші громади по-різному організували ці процеси. Ті в яких погані демографічні прогнози зрозуміли, що ВПО це – не абстракція, це – українці, котрі можуть адаптуватися до нових умов, влаштуватися на роботу. Це впливає на збільшення податку на доходи фізичних осіб, на медичну субвенцію. Тобто на ті речі, які громади звикли рахувати. У кожній громаді це розуміють, тому випрацювали свій підхід до роботи.

Загалом в області, і в Україні, немає окремих програм започаткування власної справи для переселенців. Проте є державна програма, що дозволяє її започаткувати. Відповідно до неї Уряд скеровує до 250 тис. гривень для конкретної фізичної особи. Також Міжнародна організація з питань міграції відкрила свою лінію для підтримки створення власної справи. Нею можуть скористатися усі українці та отримати до 20 тис. доларів.

На Львівщині відкрито вже 9 центрів для людей з інвалідністю з числа ВПО

– 30 березня у Львові відбувся Форум «Соціальні послуги підтримки в громадах Львівщини». Його мета – залучення ресурсів на пошук житла для осіб похилого віку та людей з інвалідністю. Чи є вже напрацювання у цьому напрямі?

– Близько третини з числа внутрішньо переміщених осіб це – люди пенсійного віку. Чимало з них не може проживати у школах або садочках, оскільки потребує стороннього догляду. Відтак, Львівщина проявила ініціативу щодо облаштування центрів підтриманого проживання.

На Форумі було презентовано вже 9 таких центрів. З їх переліком можна ознайомитися на Аналітичному порталі Львівщини. Також вони були розіслані всім донорам. За бажання кожен з них може долучитися до облаштування спеціалізованих закладів для людей похилого віку та людей з інвалідністю.

Розмовляла Ніна Сукач

Записала Олеся Когутич