Головне за день

Аби запобігти проблемі з питною водою, яка може виникнути у місті через ракетні обстріли, Львівводоканал відновлює старі та створює нові свердловини з колонками у місті. Скільки їх є і де вони розташовані, чи якісна в них вода – фахівець зі зв’язків з громадськістю ЛМКП «Львівводоканал» Христина Копильчак.

Без електрики вода до квартир не потрапить

– Ворог знищує енергетичну інфраструктуру України, через що порушується і робота водонапірних станцій. Як можна, хоча б частково, убезпечити містян від проблем з питною водою?

– Під час обстрілів 10-11 жовтня у Львові повністю без води залишилося два райони. Ми працювали над відновленням її подачі. Проблематичними були райони з багатоповерхівками. Справа в тім, що внаслідок знеструмлення бойлерні не можуть підкачувати воду в будинки, навіть якщо сам водогін неушкоджений. Тиску недостатньо, аби підняти воду вгору в десятках багатоповерхівок, вище першого-другого поверху будинку вода не проб’ється. Тому, аби у мешканців міста був постійний доступ до чистої питної води, ми встановлюємо водяні колонки. Якраз вони і є частиною резервного забезпечення нашого міста.

Також у нас розроблений план дій на критичні випадки. Намагаємося бути максимально готовими до різних ситуацій. Як саме і що ми робимо – говорити конкретніше зараз не доречно. Єдине, що ще хотіла б нагадати, що у Львові, у разі надзвичайної ситуації, як це вже було 10-11 жовтня, воду ще можна буде набирати і з пожежних гідрантів, встановлених в усіх районах міста.

Галицький район:

– пл. Ринок, 38;

– просп. Свободи, 24-26;

– пл. Міцкевича (біля фігури Матері Божої).

Франківський район:

– вул. Пулюя 28, – вул. Трускавецька;

– вул. Горбачевського («Медик»).

Залізничний район:

– вул. Широка, 83;

– вул. Виговського, 67-69;

– вул. Ряшівська, 13-15.

Шевченківський район:

– вул. Щурата, 5-7;

– вул. Лінкольна, 53.

Сихівський район:

– вул. Вернадського, 28а;

– вул. Трильовського, 14;

– вул. Хуторівка, 59 (АЗС).

«Саме криниці і колонки рятували львів’ян від облоги»

– А чому саме колонки?

– Бо вони перевірені часом і життям. Хоча водогін у Львові існує з ХV століття (тоді він був дерев’яним) і, поряд з фортифікаціями, був одним з найважливіших об’єктів обороноздатності і санітарного стану міста, у Львові також функціонували і криниці (зокрема, чудові чотири колодязі на пл.Ринок). А через кілька століть до них доєдналися і локальні водяні помпові колонки, які ще наприкінці ХІХ і на початку ХХ ст. «доставляли» чисту воду з підземних запасів – достатньо було лише декілька разів хитнути важелем.

Під час облоги Львова у 1918-1919 роках, коли водогін був перекритий, саме криниці і колонки рятували містян від труднощів облоги. Ще всередині ХХ століття таких «автономних» колонок у місті було безліч, але у 1978 році їх почали демонтовувати, як і колонки пізніших років, що були встановлені безпосередньо на водогоні.

– А щодо самого водогону, коли він набув більш сучасного вигляду?

– Спочатку Львів брав воду зі своїх власних криниць і джерел. Але згодом її стало бракувати, адже місто розросталося, збільшувалася кількість мешканців і у ХІХ столітті виникла потреба у водопостачанні у більших обсягах. У 1901 році було створено «Львіводоканал» і перший водогін був з Волі Добростанської. Він брав свій початок за багато кілометрів від Львова, біля кордону з Польщею. З часом кількість водозаборів зростала. Зараз у нас є чотири напрямки, чотири групи, це – 17 водозаборів (близько 180 свердловин), з яких ми качаємо воду: з Волі Добростанської (це наш західний напрямок), з Золочева (східний напрямок), зі Стрия – з Підкарпаття (південний напрямок) і, зі сторони Рава Руської (це наш північний напрямок). Уся вода якою користується Львів є підземною, з глибинних покладів – артезіанських свердловин. Ця вода є найкращою для питного використання. Ми не беремо воду з поверхневих джерел, як 90% наших співгромадян. Також з річок, водосховищ, озер. Ми тягнемо її з-під землі – це основна перевага львівської води.

«Це унікальний бонус для львів’ян»

– Щодо колонок, то де саме вони розташовані? Яка у місті ще є можливість за надзвичайних ситуацій роздобути воду?

– У Львові і нині, як у давнину, є природні джерела.  Вони розташовані в парках Залізна вода, Стрийському, Богдана Хмельницького та на Високому Замку.

Щодо колонок, то на сьогодні їх у місті є два типи. Перші, ті, що існували ще за Радянського Союзу, – вони стояли безпосередньо на водогоні, врізані в труби водяної мережі, і вода в них була під тиском водогону, їх достатньо було лише відкрити. Зараз ці колонки усі закриті, аби не було необлікованих втрат в мережі.

Колонки другого виду – значно старші, локальні, незалежні від водогону, які стояли на давніх свердловинах і ми їх зараз відновлюємо. Приміром, це колонка, розташована на території нашого підприємства, на вулиці Зеленій. Вона зроблена ще десь у першій половині минулого століття. Також ми відновили ще кілька історичних колонок на вулицях міста. Зокрема – біля Бернардинського монастиря, де була свердловина і колись вже стояла колонка. Але її давно зняли, а сама колонка не збереглася, тому довелося поставили там нову.

Також, відновлено старі колонки на вулицях Лисенка і Олесницького, на куті Рослинної і Гордієнка. Усі вони з різних історичних періодів. Ці колонки можемо бачити ще на давніх фото. Зокрема, на Академіка Богомольця вона була розташована в анклаві будинків, а колонки на Федьковича, яка була зроблена ще у тридцяті роки, зараз вже немає.

Більшість старих свердловин уже не підходять

Наразі не будемо обстежувати місце розташування старих свердловин, бо вони розташовані або в таких місцях, де вода є менш якісною, або вони вже виснажилися. Тому Львівводоканал, перш за усе, займається створенням нових, артезіанських.

Проводимо у Львові гідрогеологічні дослідження, шукаємо водоносний горизонт, де є підземні запаси води. На цьому місці пробурюємо свердловину, беремо проби води та проводимо лабораторний аналіз і, якщо ця вода є придатною для пиття – встановлюємо там механічну колонку. В середньому, глибина цих свердловин 30 метрів і більше. Львів велике місто, але власної, «місцевої», придатної для пиття води, в нього не так вже й багато. Тому не так просто обладнувати нові свердловини.

Багато людей зараз звертаються до нас з проханням, аби в їхньому районі, на вулиці облаштувати колонку. Не можемо задовольнити усі ці побажання, адже часто цієї води просто немає в тому чи іншому районі. Тому насамперед – гідрогеологічні дослідження, а вже потім шукаємо можливості зробити цю свердловину, бо це доволі затратно. Шукаємо меценатів, які могли б допомогти нам ці колонки поставити.

На даний момент у Львові є вже 12 колонок (4 з них – старі). Роботи продовжуються, але усе залежить від фінансування. Бурити кілька нових свердловини нам допоміг «Благодійний Фонд Козицького», а німецькі меценати (як гуманітарну допомогу) надали нам самі колонки. Зараз ведуться роботи з гідрогеології і продовжуємо шукати необхідні кошти.

Адреси колонок:

Відновлених старих (влиця):

Олесницького, 105-107;

Лисенка, 33;

Кут Рослинної та Гордієнка;

Зелена, 64 (на території Львівводоканалу);

Біля Порохової вежі.

Нових колонок:

Парк І. Франко навпроти будинку по вул. Словацького №18;

На куті вул. Джерельна № 34 та Під Дубом;

Сквер перед Бернардинським монастирем, Соборна площа, 1;

Вул. Під Голоском, 4Б;

Пр. Чорновола, парк 700-річчя;

Сквер по вул Просвіти, 8;

Вул. Гасина;

Вул. Клепарівська-Пстрака; 

Вул. Просвіти, 8.

Львівводоканал раніше також встановив на мережі водогону питні фонтанчики, які зараз належать до районних адміністрацій міста:

Пл. Ринок;

Вул. Підвальна (біля Порохової вежі, поруч зі спортивним майданчиком);

Пл. Митна;

Проспект Свободи (поруч з пам’ятником Т. Шевченкові);

Площа перед Оперним театром; 

Площа на вул. Личаківській (вгорі, біля церкви Покрови).

Розмовляла Наталка Сохан