Головне за день

Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт про застосування англійської мови в Україні. Зокрема проєкт зобов’язує володіти англійською мовою держслужбовців певних категорій, працівників служб екстреної допомоги, військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом, поліцейських вищого та середнього складу, прокурорів та працівників інших органів і служб. Англійською мовою мають дублюватися усі оголошення в транспорті, на вокзалах та аеропортах. Також заохочуватиметься популяризація іноземної у дитсадках і школах.

Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови також підтримує ідею законопроєкту. Але наголошує, що в Україні потрібно вибудувати ефективну державну мовну політику, оскільки саме українська мова відіграє базову роль в питаннях захисту національних інтересів і утверджує нас серед інших країн Європи та світу.

Чому в Україні досі немає державного курсу української мови; як реагувати на закиди сусідніх держав щодо утисків національних меншин; чи законним є продаж російськомовних книг? Про це Тарас Кремінь розповів у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний».

Відеоверсія розмови – тут.  

– Чи настільки добре наші чиновники і держслужбовці знають українську мову, аби переходити до розгляду особливого статусу для англійської мови?

– Цілком підтримуючи ідею законопроєкту, мета якого – підвищення рівня володіння англійською мовою в Україні, я неодноразово висловлював застереження щодо неприпустимості збільшення статусу недержавної мови в окремих сферах, що становлять основу національної безпеки та оборони. Безперечно, англійська мова є однією з мов міжнародного спілкування. Вона є однією з 24 офіційних мов ЄС. Окрім того, англійська мова сьогодні достатньо популярна у різних сферах: оборонному комплексі, освіті, науці, органах державної влади, місцевого самоврядування, транспорті тощо. Англійська мова і зараз має особливі пріоритети, оскільки є обов’язковою до вивчення у закладах середньої освіти. Англійською зобов’язані володіти ректори університетів. Англійська мова є обов’язковою для державних службовців різних категорій. Перш ніж стати уповноваженим із захисту державної мови я повинен був засвідчити свій рівень володіння англійською мовою, шляхом проведення співбесіди іноземною. Однак на етапі реєстрації цього документа, ми висловили свої зауваження і дуже добре, що вони були враховані.

Заразом не лише англійська мова потребує підтримки в Україні. Всі без виключення мови ЄС так само повинні мати рівні можливості до доступу. Адже основний девіз ЄС – «Єдність у різноманітності». Тож буду сподіватися, що разом із підтримкою англійської у нас буде посилена робота із підтримки української мови. На жаль, у нас немає державної підтримки, немає державних мовних курсів, можуть порушуватися мовні права громадян України на інформацію або послуги у різних сферах суспільного життя.

З початку року ми отримали близько 4000 звернень та скарг, що стосуються сфер обслуговування, органів державної влади місцевого самоврядування, 150 порушень у сфері освіти, зокрема університетської освіти, інтернету. Понад 1000 таких правопорушень зафіксовано у Києві.

Підтримка української мови з боку держави – конче необхідна

– Чому в час російсько-української війни в Україні немає державного курсу української мови?

– Це – велика проблема. Як уповноважений, нещодавно я мав зустріч з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Під час розмови наголосив на тому, що ефективна державна мовна політика неможлива без відповідної підтримки. Зважаючи на те, що в умовах повномасштабного вторгнення українська мова відіграє базову роль в питаннях захисту національних інтересів, вона слугує формуванням національної ідентичності і утверджує нас серед інших країн Європи та світу, підтримка держави є конче потрібною і повинна бути забезпечена. Тим паче, що Законом про мову визначено, що до 16 січня 2020 року уряд мав подати таку програму. На превеликий жаль, її немає.

Проте Міністерство культури та інформаційної політик України запропонувало проєкт цього документа. Будемо сподіватися, що найближчим часом цей документ буде підтриманий. В умовах війни підтримка української мови – один із важливих пріоритетів нашої національної безпеки та оборони.       

– У законопроєкті про національні меншини йдеться про захист прав національних меншин. Однак поряд з іншими положеннями цей документ може применшувати значення української мови. Чи так це насправді? І якою є ваша думка щодо цього законопроєкту?

– Проєкт закону 10288 поданий прем’єр-міністром України і зареєстрований на сайті Верховної Ради України. На етапі підготовки був доступний мені, як уповноваженому із захисту державної мови. Хочу подякувати прем’єр-міністру за те, що частину з моїх правок було враховано, зокрема, що стосувалося необхідності створення окремого інституту уповноваженого із захисту прав мов національних меншин та корінних народів. Я наголосив на тому, що в нас є уповноважений Верховної Ради з прав людини та його представник, який безпосередньо опікується питаннями національних спільнот. Це – дуже важливо. Не можна поєднувати в структурі нашої інституції декілька стратегічно важливих напрямів.

Якщо говорити про національні меншини та корінні народи, я підтримую ідею, що повинні бути створені додаткові умови та можливості у сфері освіти, науки, інформації для загального ознайомлення, телебачення, радіо, у сфері вищої освіти та інших сфер. Заразом хочу наголосити, що представники національних спільнот та корінних народів це – громадяни України. Тож коли ми бачимо закиди окремих політиків із сусідніх держав про те, що мовляв обмежуються права національних спільнот чи то в Закарпатті, чи на Буковині, чи на Півдні… за всі роки моєї роботи на посаді уповноваженого із захисту державної мови я не отримав жодної скарги. Натомість національні спільноти неодноразово скаржилися, зокрема мені, на те, що в них немає доступу до україномовного продукту. В умовах повномасштабного вторгнення мільйони громадян України стали вимушено переміщеними особами. Вони проживають і на Півдні, і на Заході. Не виникало жодних системних проблем, які б сигналізували про порушення прав національних спільнот.

Заразом європейська практика, зокрема щодо питань національних спільнот і меншин, свідчить про те, що ми повинні дотримуватися принципу «Єдність у різноманітності». Сподіваюся, що наші рекомендації та побажання будуть враховані. Закон про забезпечення функціонування української мови, як державної, а також десяток інших законів, зокрема про корінні народи, національні спільноти донедавна не мали жодних зауважень з боку наших міжнародних партнерів. Тож коли з’явилися рекомендації Венеційської комісії, що суперечать в окремих параметрах і рішення Конституційного суду про конституційність Закону про мову, у мене, як в уповноваженого виникло запитання: чи не порушуються тут права національних спільнот на отримання інформації та послуг державною мовою? Зокрема, пропонується збільшити частку мовлення недержавною мовою в місцях компактного проживання національних спільнот. Це стосується створення спеціалізованих книгарень, відтермінування щодо забезпечення освітнього процесу державною мовою в закладах освіти, де навчаються представники національних спільнот.

Будемо сподіватися, що питання удосконалення законодавчої ініціативи, поданий прем’єр-міністром України буде поліпшене. Адже цей документ – одна із вимог ЄС щодо нашого членства у європейському співтоваристві. Надіюся, що документ буде удосконалено з урахуванням всіх побажань, які надійшли на адресу найвищого законодавчого органу України.

Не менше 50% книжок мають бути українською мовою

– Як врегулювати проблему з продажем на стихійному книжковому ринку російськомовної літератури?

– У нас не заборонено продаж книжок недержавною мовою. Заразом хочу наголосити, що в місцях продажу книжок, найменувань українською мовою повинно бути не менше 50%. Це стосується і книгарень, і газет, і часописів. Відповідна постанова працює вже 1,5 роки і на це також потрібно звертати увагу.   

Також потрібно розуміти, що пріоритетом для громадян України, які хочуть отримувати інформацію державною мовою є україномовна продукція. Якщо поширюються книги недержавною мовою, повинен бути комплект такої ж книги, але українською мовою. Це – ключовий компонент на який потрібно звернути увагу.

Сподіваюся, що львів’яни, а також гості міста матимуть це на увазі. Якщо ж побачать ознаки порушення, ми готові захистити їхні права. Найближчим часом планую бути у Львові, де діє міська програма, близько сотні мовних курсів. Готовий сприяти усім, хто потребує нашої підтримки у питаннях захисту мовних прав.

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич