Після вступу до ЄС Україна зможе претендувати на 186 млрд євро у перші сім років – FT
- Середа, 04 жовтня 2023
Після вступу до Європейського Союсу перші 7 років Україна зможе претендувати на приблизно 186 млрд євро із бюджету Євросоюзу.
Про це пише Financial Times з посиланням на співрозмовників, знайомих із внутрішніми дискусіями у ЄС, повідомляє Українська правда.
Цифри нібито пролунали на переговорах країн-членів про можливе приєднання до ЄС ще дев’яти країн.
Посадовці ЄС розрахували, як може виглядати розподіл спільного бюджету у рамках діючих правил, які застосовували до бюджету на 2021-2027 роки. У такий змодельований розширений ЄС включили Україну, Молдову, Грузію та країни Західних Балкан.
За розрахунками, у разі такого розширення на них потрібно закладати 256,8 млрд євро.
Це означатиме суттєве скорочення видатків на країни, які вже є членами Євросоюзу. Зокрема, субсидії на сільське господарство ймовірно доведеться скоротити на близько 20%.
Експерти дійшли висновку, що навіть після суттєвої зміни існуючих бюджетних механізмів перед наступним розширенням фінансовий баланс у Євросоюзі після приєднання ще 9 країн суттєво зміниться.
З 9 новими членами поточний бюджет потребуватиме збільшення на 21% – до 1,47 трлн. Це дорівнює приблизно 1,4% валового національного доходу 36 країн. Новий баланс означатиме суттєве зростання внесків багатших країн Західної Європи.
Якщо застосувати чинні бюджетні правила до ЄС з 36 країн, Україна могла би за семирічний термін претендувати на близько 96,5 млрд євро коштів на сільське господарство, що означає вже згадане скорочення обсягів субсидій для інших країн.
У разі вступу до ЄС Україна стане найбільшим отримувачем сільськогосподарських субсидій у ЄС, обійшовши за масштабами Францію, і саме у цій сфері вплив її вступу буде найбільш відчутним.
Також Україна могла би претендувати на 61 млрд з так званих «фондів згуртованості», призначенням яких є інвестиції в інфраструктуру менш розвинених країн-членів і їхнє «підтягування» до рівня решти.
У розширеному ЄС з чинними правилами Чехія, Естонія, Литва, Словенія, Мальта і Кіпр ймовірно вже не зможуть претендувати на кошти з цих фондів.
У пресслужбі Ради ЄС сказали виданню, що не можуть коментувати витоки інформації.
FT акцентує, що це лише модель на основі існуючих механізмів ЄС, які майже точно зазнають серйозних змін перед розширенням Євросоюзу.
Одночасно в аналітичному дослідженні відзначили переваги для ЄС від розширення у геополітичному та економічному вимірі.
