Головне за день

Не варто малювати апокаліптичні сценарії для України. Низка факторів свідчить про те, що підтримка нашої держави у світі не зменшиться. Йдеться і про 4,2 млрд доларів від Пентагону, і про турне Ентоні Блінкена країнами Близького Сходу, де він щораз піднімає питання України, і про найбільшу підтримку Німеччини, і про план «Б», який у нас безумовно є.

А от щодо головування Орбана у Європейській раді та перемоги Трампа на президентських виборах у США взагалі не варто хвилюватися. Адже цього, скоріш за все, не буде.

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа».

Відеоверсія розмови – тут.

Поляки нездатні конкурувати в умовах ринкової економіки    

– Польські фермери зняли блокаду на польсько-українському кордоні, оскільки уряд пішов їм на поступки. Однак перевізники продовжують акції протесту. Аналітики зазначають, що в такий спосіб поляки начебто ведуть війну проти європейського майбутнього України. У чому складність розв’язання цієї проблеми?  

– Це і просте, і водночас складне питання. Те, що ми бачимо це – конкуренція. Поляки не витримали прозорої конкуренції і показали, що їхня економічна політика великою мірою залежить від дотації Європейського Союзу. Протягом року вони отримують на різні галузі економіки понад 20 млрд євро прямих дотацій до бюджету. Ці кошти надаються безповоротно. Для загального ВВП Польщі це – небагато, але заразом для фермерських господарство це – не мало. У нас немає дотацій для сільського господарства.

Наведу приклад. Після підриву Каховської ГЕС і захоплення частини Херсонської області, яка забезпечувала Україну великою кількістю сільськогосподарської продукції: перцем, помідорами, огірками, кавунами тощо, ми не мали до неї доступу. Але цьогоріч велика кількість цієї продукції була вирощена в інших регіонах України. Тобто навіть в умовах війни наш агросектор дуже вдало веде свою господарську діяльність. Проте у цьому немає жодної копійки державних коштів. Натомість поляки звикли жити за рахунок дотацій. Це – очевидно.

Єврокомісар Польщі з питань сільського господарства Януш Войцеховський фактично поставив ультиматум Президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та Віце-президенту Європейської комісії з питань торгівлі Валдісу Домбровскісу про те, що якщо не будуть виконані умови Польщі у майбутніх документах ЄС, які регламентуватимуть положення щодо дотацій та допомоги країнам низхідної економіки (до якої належить і Польща), то вони й надалі будуть саботувати. Тобто за Польщею мають залишитися дотації. Окрім того, має бути заборонений імпорт українського ріпаку, кукурудзи, соняшника, пшениці тощо. Тобто позиція поляків – абсолютно зрозуміла: створіть нам сприятливі умови для конкуренції, бо ми не витримує умови прозорої конкуренції. На жаль, до ринкової економіки їм далеко.

– Навесні у Польщі мають відбутися місцеві вибори. Чимало аналітиків вважають, що це все – передвиборча риторика і ситуація після місцевих виборів зміниться. Чи поділяєте ви цю думку?  

– Перед виборами до польського Сейму було багато розмов про те, що це – політика, яка не містить у собі економічних складових. Частково погоджуюся. Але у мене виникає риторичне запитання: «Чому новий прем’єр-міністр фактично підтримує протестувальників?». Він розуміє, що якщо вчинить по-іншому, то вся економічна система рухне.

Не думаю, що місцеві вибори в Польщі суттєво змінять ситуацію або стануть чинником якихось протестів. На моє переконання, поляки показали свою нездатність конкурувати в умовах ринкової економіки. Безумовно, є момент недобросовісної конкуренції. Зокрема це стосується зникнення в Польщі транзитних українських сільськогосподарських товарів. Але у Польщі є потужне МВС та інші правоохоронні органи, покликані боротися з економічною злочинністю. З виявлянням польських і українських економічних злочинців не мало б бути жодних проблем. Тобто тут немає жодного політичного підтексту, а суто економічні фактори, враховуючи те, що Януш Войцеховський публічно, активно і послідовно відстоює в Європейській комісії економічні інтереси Польщі. Це, як на мене, показово.

Переконаний, Трампа знімуть з виборів

– Республіканці та демократи Конгресу США домовилися про загальний розмір федеральних витрат, що становитиме понад 1,5 трильйона доларів. Як ви оцінюєте цей факт?

– Саме у цьому документі немає допомоги ні Україні, ні Ізраїлю, ні Тайваню, ні Східній Європі. Це виключно бюджет США. Оборонна складова – понад 50% загальних видатків, майже 1,6 трильйони доларів. Але там є одна проблема, а саме: невідповідність між підрахунками республіканців та демократів на суму більше 70 млрд доларів. Ця сума передбачає збільшення видатків на програми, які б хотіли спонсорувати республіканці чи демократи. Йдеться про 12 законопроєктів, які зараз обговорюються у Палаті представників. Хоча не думаю, що вони матимуть визначальний вплив на ухвалення документа.

Мене приємно вразило повідомлення про досягнення домовленостей щодо ухвалення бюджету. Для мене це доказ того, що процес рухається. Адже раніше я брав на себе сміливість прогнозувати, що бюджет стане визначальним у питанні співпраці між республіканцями та демократами напередодні президентських виборів у США.

Однак там є багато інших моментів, що стосуються політичного протистояння. Джозеф Байден зробив обережну заяву про те, що він очікує реалізації домовленостей, досягнутих з республіканцями, зокрема щодо зовнішньо національної міжнародної політики. Хоча він конкретно не називає ні Україну, ні Ізраїль, ні Тайвань, адже питання – дуже чутливе. Переговори тривають, оскільки республіканці продовжують гратися в політику. Вони вдаються до відвертого шантажу. Натомість демократи натякають, що цього робити не потрібно. Оскільки таким шляхом, врешті-решт, вони отримають лише зняття Трампа з виборів. Я більш ніж переконаний, що це буде.

– Чому ви вважаєте, що Трамп не дійде до передвиборчих перегонів?

– Як приклад наведу історію, пов’язану з монопольним положенням Рокфеллера, який активно домінував на нафтовому ринку і створював низку проблем для США. У 1890 році в США був ухвалений «Акт Шермана», спрямований проти трастів, монополізації та шкідливого впливу приватного бізнесу на економіку США.

А тепер проведімо аналогію із судовим процесом проти Трампа. Там та ж сама мотивація – він несе небезпеку національній безпеці США.

У нас точно є план «Б»

– То чи може тепер Україна розраховувати на фінансову допомогу від США?

– Нещодавно речник Пентагону заявив, що Пентагон може виділити Україні додаткових 4,2 млрд доларів. Ці кошти буде використано із президентського фонду. Тож допомогу Україні ніхто зменшувати не буде.

Звернімо увагу, що зараз Ентоні Блінкен робить колосальне турне країнами Близького Сходу. Зокрема, під час зустрічей обговорюються питання, що торкаються безпеки України та Ізраїлю.    

– Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також налаштований оптимістично. Зокрема він сказав, що у нас немає плану «Б», бо ми впевнені у плані «А», згідно з яким точно отримаємо фінансову допомогу від США. На вашу думку, чи це не надто безпечно не мати у нашому становищі цього запасного плану «Б»?

– Дмитро Кулеба вже пояснив, що його не так зрозуміли. Він наголошував на тому, що вірить в допомогу Заходу. Це – дуже правильно, логічно, обнадійливо. План «Б» повинен бути завжди. Переконаний, що він у нас є.

Не думаю, що Орбан управлятиме Європейською радою

– У Європарламенті нерідко звучать популістичні гасла як «лівих», так і «правих». Часто ці ідеї фінансувалися з російських нафто-газових грошей.  Як це може відобразитися на Україні?

– Враховуючи нинішній склад Європарламенту в якому так само є чимало «ліваків» і популістів, можу сказати, що вони не впливають глобально на ухвалення рішень чи зміну політики ЄС. Якщо говорити відверто, демократичні європейські партії становлять у парламенті абсолютну більшість. Хоча було б несправедливо сказати, що проблем зовсім немає. Вони є: і в Східній Європі, і в Австрії, і в Угорщині, і в Словаччині та інших країнах.

Звісно, хотілось би, щоб Європейський Союз на ці виклики якимось чином реагував. Робота у цьому напрямі, звісно, має більше стосуватися тих країн, де ці погляди привілеюють. Потрібно підтримувати демократичні сили цих країн. Це – великий комплекс програм над якими потрібно працювати.

Аналітики, котрі займаються політикою Європейського парламенту і яким я можу довіряти стверджують, що ніякої загрози прийдешні вибори до Європейського парламенту для єдиної позиції щодо України не становлять.

До того ж там лунають інші ідеї про необхідність створення військ країн ЄС, можливо створення якогось військового блоку. Вважаю, що це дуже приваблива історія. Якщо такі тези лунатимуть гучніше, тоді – все гаразд.         

– А якщо припустити, що Віктор Орбан замінить Шарля Мішеля на посаді президента Європейської ради і що президентом США стане Дональд Трамп… Що буде тоді?

– Насправді все не настільки погано. Наводжу вам абсолютно інші аргументи. Пентагон прийняв рішення про виділення Україні 4,2 млрд доларів. Нещодавно до Києва приїжджав міністр закордонних справ Японії. Це теж не випадково. Адже Японія перебуває під протекторатом США ще з часів Другої світової війни. Японія зробила заяву про те, що вона «чомусь» передає ракети «Patriot» до США та готова долучатися до безпекової компоненти у Східній Азії. Оборонний бюджет США не зменшився, як був плюс 800 млрд доларів, так і залишився. З цього оборонного бюджету 85% перебуває в Європі. Це також показовий фактор.

Що буде якщо Орбан гіпотетично прийде до влади? Орбан хотів гіпотетично блокувати допомогу Україні у сумі 50 млрд євро. Йому це вдалося до нового року, але після нового року він змінив свою думку. Це відбулося тому що Європейський Союз підняв питання про його блокування з будь-яких питань. Я б навіть не коментував того, що він гіпотетично може стати очільником Європейської ради.

Тож я не малюю апокаліптичних сценаріїв. Вважаю, що ми мусимо поборотися, бо іншого виходу у нас немає. Це розуміють і в Європі, і в США. Я далекий від думки про те, що Орбана допустять до управління Європейською радою.  

Німеччина допомагає нам найбільше серед усіх країн Європи

– Нашу впевненість у тому, що рухаємося у правильному напрямі підсилили б ракети «Taurus» від Німеччини. Однак нам їх не дають.

– У Німеччини близько 500 ракет «Taurus». У них дрони літають над полігонами і вони не можуть з ними впоратися. У Бундесвері своїх проблем – більш ніж достатньо. Це – абсолютно очевидно. Вони зараз працюють над реформою Міністерства збройних сил, навіть говорять про необхідність відновлення строкової служби. Також в Німеччині постало питання про зняття Шольца з посади. Його хочуть замінити на Бориса Пісторіуса.

Будьмо чесними, Німеччина, серед усіх країн Європи, надає нам найбільше допомоги. Нам жодна країна не дає стільки, скільки Німеччина. Мусимо визнати, що Німеччина – перша країна в ЄС за об’ємом переданої Україні допомоги. А ми кажемо: «Так ви ще ж ракети не надали». Звісно, нам потрібна ракети. Але виникає питання, чи Німеччина готова до цього, якщо вони ще не всі танки «Leopard 1А» передали, бо вони їх ремонтують.

Тож це насамперед серйозний сигнал для Бундесверу, щоб він реформувався. Якщо він це зробить, то, звісно, буде добре.

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич