Головне за день

Диктатор Путін міг змінити свої цілі у війні проти України на більш короткострокові, зосередившись, зокрема, на зміцненні своєї влади на вже захоплених територіях і вирішенні економічних питань. Про це пише CNN з посиланням на свої джерела, які аргументують свої слова даними розвідки західних країн. Видання також запевняє, що у Путіна потенційно скрутне становище і воно його до цього стимулює. Воно диктується економічним економічними негараздами і тиском з боку адміністрації Дональда Трампа.

Про ситуацію на фронті, тиск на Росію та як вплине на Україну наростання конфлікту між Індією і Пакистаном – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» військовий аналітик Сергій Грабський.

Відеоверсія розмови – тут.

«У Путіна стратегічно нічого не змінилося»

– Путін міг змінити свої плани на більш короткострокові, пишуть іноземні ЗМІ. Чи можливий такий варіант, що російський диктатор міг відкоригувати свої плани щодо України?

– Жодним чином. Стратегія Путіна не змінилася. Вони хочуть бачити нас мертвими і знищити назавжди поняття Україна. Усе, що тут може відбуватися, це, можливо, певне коригування в межах практичних горизонтів Але стратегічно нічого не змінилося.

До того ж, тут є ознака замовленої статті, оскільки вказується, що американська адміністрація нібито на щось впливає. Ні на вона не впливає, зважаючи на той стиль ведення переговорів з РФ, який обрав Білий дім.

До цієї статті треба відноситися без особливих емоцій, усвідомлювати, що до тих пір, поки Москва буде мати можливості вести війну в Україні, вона буде це робити.

«США залишаються нашим союзником»

– Повертаючись ще до глобальних питань і адміністрації Трампа – гучне звільнення радника президента США з національної безпеки Майка Волца, чи це якось вплине на відносини з Україною? А також чи здатне змінити хід перемовин щодо перемир’я в Україні?

– Давайте заспокоїмося з тим перемир’ям. Усім зрозуміло, що його не буде. Україна може вистояти тільки в боротьбі.

Ще від самого початку війни казав, що існують дві реальності.В одній – хтось веде переговори, нібито погоджує позиції сторін і так далі. А в другій реальності війна триває. Тож звільнення Волца у цьому випадку не більше, ніж інстинкт самозбереження американської державної системи. Трамп змушений був так реагувати, бо за 100 днів правління він досяг «неймовірних результатів». Його рейтинг є найнижчим серед усіх президентів США за цей період, жодної з задекларованих цілей, які він озвучував, не була досягнута. Хтось має бути хтось цапом відбувайлом. У цьому суть демократичного суспільства.

А чи це відобразиться на Україні? Звичайно. Україна робить активні кроки з підписанням угоди про надра. Там є і великі успіхи і, звісно, поступки, але ця угода вже існує. І це дозволяє нам виходити на інший рівень взаємодії з нашим союзником.

Наполягаю, США залишаються нашим союзником, незважаючи на певні екстравагантні заяви та кроки президента цієї країни. Не маю жодних сумнівів, що Штати продовжать допомогу Україні. Можливо, в іншому форматі, не в таких обсягах, як раніше, але вона триватиме.

Тож зміни однієї особи на іншу не можуть вплинути на ситуацію в цілому. Маємо усвідомлювати, що наша боротьба триває за безумовної підтримки Сполучених Штатів.

«Конфлікт між Індією і Пакистаном безпосередньо на нас не вплине»

– Наростання конфлікту між Індією і Пакистаном – наскільки воно може вплинути на ситуацію в Україні?

– Безпосередньо не вплине, бо ми не є учасником цих процесів. Звісно, на певному етапі нашого історичного розвитку існував такий анекдот: «Знову Росія посварилася з Україною. А чому ви так вирішили? Бо напруження між Пакистаном і Індією наростає». Адже ми поставляли танки в Пакистан, а Росія – протитанкове озброєння в Індію…

Та у цьому поточному контексті ми не маємо до цього протистояння відношення. Хоча опосередковано, якщо напруга буде зростати і Індія не зможе користуватися дешевою російською нафтою, то надходження до російського бюджету будуть падати.

Категорично проти військових дій, але, але якщо вони почнуться, то якби цинічно не звучало, це може дати свій позитивний ефект, послаблюючи Росію.

«По дронах ми з РФ у паритеті»

– Що ближче до 9 травня, то більше розмов про «перемир’я» Путіна. Зокрема, багато говорять про дії України і ймовірні атаки по території Росії. Як ставитеся до цього?

– Зважаючи на формат «перемир’я», яке запропонував Путін, Україна не зобов’язана його дотримуватися. Не було переговорів, не погоджувались позиції сторін і не виставлялись параметри цього «перемир’я».

Як Україна має себе поводити? Ми зараз у стані оборони. Тож, якщо нам вдасться за цей короткий період часу підготувати наші оборонні позиції, посилитися, підтягнути резерви, підвезти боєприпаси і вивезти поранених, то це дуже добре.

Чи будемо наносити удари по території Росії? Побачимо. Спокійно про це говорю, бо ми щодня озвучуємо інформацію щодо кількості дронів і ракет, які летять в України. Та ми чомусь не згадуємо, скільки їх щодня/щоночі випускаємо по території РФ. За моїми розрахунками ми зараз в паритеті по цьому показнику. Як російська сторона випускає 100-130, то ми десь стільки ж, про які у РФ говорять, як збиті. А це значить, що їх було значно більше.

Тож, якщо Росія застосує якісь ударні засоби проти нас, то ми точно не зволікатимемо ані секунди і застосуємо ті ж. З одного боку це погано, а з іншого – Росія має таку безліч цілей, по яких можемо абсолютно законно бити, що таке «перемир’я» нам може піти на користь.

Також, безумовно, маємо грати ще й у політичну гру. Росія запропонувала «перемир’я», можемо на це погодитися, бо воно нам теж необхідне для забезпечення наших військ. Проте, якщо Путін його ж порушить, то маємо про це кричати на всю міжнародну спільноту, посилюючи наші позиції.

Цей процес нам вигідний. Остуджу гарячі голови і скажу, що ми по кремлю і по красній площі бити не будемо. В цьому немає жодної доцільності. Навіть з огляду на те, що для парадів використовується спеціальні парадні розрахунки, тобто показова техніка, яка не має нічого спільного з бойовою. Тому сенсу лупити туди не має.

З іншого боку, уже з військової точки зору, слід розуміти, що росіяни, аби упередити можливі удари, стягнули у Москву велику кількість сил та засобів ППО. І коли вони будуть повертатися назад, ще не будуть розгорнуті, маємо всі законні підстави нанести удари по них, завдавши росіянам максимальної шкоди.

«Артилерія вирішує 25% задач вогневого ураження»

– Продовжуючи вашу тезу про дрони. Торік багато аналітиків говорили, що вони будуть переважати на полі бою, однак ми часто забуваємо про роль артилерії на полі бою…

– Чесно кажучи, вже втомився пояснювати, що не можна недооцінювати артилерію. Завдяки певним інформаційним вкидам усі починають чомусь молитись тільки на дрони, вважають, що вони вирішують всі проблеми цієї війни.

Є такий показник, який називається сумарна вага вибухової речовини або боєприпасу, який використовується. Якщо для того, щоб розбити позицію, треба 20 снарядів, десь приблизно, якщо в снаряді по 5 кг вибухівки, це 100 кг, то скільки для цього потрібно буде використати дронів?

Не знаю, яка система чи засіб радіоелектронної боротьби може перехопити артилерійський снаряд. Разом з тим, є багато РЕБів, якими можна знищити дрон. Таким чином недооцінювати артилерію, як ранній засіб проведення операцій, проведення наступальних, контрнаступальних та оборонних дій злочинно.

Артилерія залишається вагомим інструментом для вирішення питань на полі бою, як мінімум, за словами генерала Сирського, сьогодні вона вирішує 25% задач вогневого ураження.

Розмовляла Ярина Капітан