Подальші дії лише погіршать позиції росіян – Сергій Грабський про Бахмут
- Середа, 15 березня 2023
Про ситуацію навколо Бахмуту, імовірні провокації в Білорусі, ситуацію з боєприпасами і ракетами в РФ – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» – військовий експерт Сергій Грабський.
«Найголовніше – не втратити доцільність цієї операції для нас»
– Якою є зараз ситуація навколо Бахмута та як можна її вивести у цугцванг (коли кожен крок ворога призводитиме до погіршення його стану)? Якими є основні завдання захисників міста?
– Основне завдання наших захисників – знищувати противника, не даючи йому можливості переформатуватися і перекинути війська на інші напрямки. Саме з цим пов’язана наша бойова активність в Бахмуті і доцільність проведення тут військової операції. Що стосується цугцвангу, то потрібно розуміти, що уже зараз усі дії противника призводять до погіршення ситуації у військах РФ. Уже зараз бачимо, що противник змушений обмежувати артилерійську стрільбу. Як кажуть наші хлопці, більше чути ворожі гранатомети, міномети, але не артилерію. Противник іноді застосовує танки, але це нині епізодичне явище.
Вони все ще намагаються просуватися. Але сенс оточення Бахмута в тому, що воно має проводитися концентрованими ударами з двох сторін. І росіяни дуже стараються це зробити. Саме з цим пов’язані серйозні бої, які точаться на північному боці Бахмута, де противник хоче прорватися до Храмового. На скільки їх на цьому напрямку вистарчить, сказати дуже важко. Виходячи з тих втрат, які росіяни понесли, вони давно мали б зупинитися, Але у них не йдеться про військову доцільність, а – про політичне замовлення, яке вони виконують. Тому ці бойові дії триватимуть. Найголовніше зараз не втратити доцільність цієї операції для нас – не втягнутися у відчайдушні бої, які б привели до втрати наших резервів. Ми зараз балансуємо на межі.
«Бахмут продовжує максимально знищувати противника»
– З’явилося повідомлення, що Зеленський збирав Ставку головнокомандувача на якій говорили про Бахмут, Схід і Південь та наші можливості посилитися там. За різними оцінками, нам потрібно 5-7 тижнів, аби почати контрнаступ. Чи означає це те, що нашим захисникам доведеться стільки часу тримати оборону Бахмута?
– Ні. Це різні величини, потрібно розуміти, що навіть у разі нашого виходу з Бахмуту, ситуація кардинально не зміниться. Противник на сьогодні уже немає ресурсів, щоб здійснити прорив у будь-якому напрямку. Противник настільки виснажений, що навряд чи зможе перегрупуватися і здійснити потужний кидок. Ресурси у нього не безкінечні. Тож Бахмут продовжує виконувати завдання, максимально знищуючи наступальний потенціал противника. Поки можемо – виграємо час на цій ділянці фронту.
«Поки Пригожин не загрожував системі, їм дозволяли робити певні речі»
– Пане Сергію, так виглядає, що росіянами ставляться два політичні завдання – захопити Бахмут і стерти ПВК «Вагнер» як такий.
– Це вже перебільшення. ПВК «Вагнер» і російська армія це неспівставні величини – як пацюк і мастодонт. Навіть відносно політичних впливів… Поки вони не загрожували системі, їм дозволяли робити певні речі. Інакше його зітруть на порох.
Що стосується спецзв’язку, на відключення якого скаржиться Пригожин, то тут дещо інше. Це доступ до закритої телефонної мережі, яка дозволяє напряму зв’язуватися з військово-політичним керівництвом. Там обмежена кількість абонентів і таким чином Пригожину понизили політичний та військовий статус.
Він є виконавцем волі Путіна і грає свою роль відмінно. Бо залучення військових, з бюрократичної точки зору, досить складна річ. Натомість, щодо вагнерівців, то нікого не цікавить, чи вони вижили. Вони своє завдання виконали, коли наступали на Соледар, поки туди не підійшли війська РФ.
Але тут є цікава особливість – якщо він починає скаржитися щодо нестачі боєприпаси, то потрібно розуміти, що з ними у росіян є проблема. Це цілком відповідає тому, що розповідають наші хлопці про зменшення кількості артилерійських обстрілів. Це та ж ситуація цугцванг. Вони змушені наступати, але належної артилерійської підтримки не мають. Натомість збільшують кількість піхоти, але зростають – втрати.
«Використовуватимуть доступні запаси старих ракет»
– За даними Головного управління розвідки Міноборони України, у Росії різко зменшилась кількість ракет. Вони намагаються це компенсувати за рахунок нового виробництва. Чи темпи виготовлення нових ракет збільшать відстань між російськими масштабними ракетними обстрілами України?
– Я би не сподівався на те, що ворог припинить обстріли або робитиме великі проміжки між ними. Бо у них виключно терористична ціль – боротьба з мирним населенням. Ці ракети не завдають шкоди військам і не можуть змінити ситуацію на полі бою. Натомість таким чином противник продовжує руйнувати нашу енергетику. Зокрема, після минулого ракетного обстрілу 40% киян сиділи без теплої води і без опалення, бо була пошкоджена ТЕЦ.
І тут вже питання, як ми можемо відповісти. Росіяни задіяли балістичні ракети. з якими ми поки що не можемо ефективно справлятися і нам потрібна додаткова допомога. Тому будемо сподіватися не на те, що у ворога закінчаться ракети, а на наші засоби ураження (в тому числі, і ті, які у нас розробляються), які дотягнуться до тих промислових підприємств, які виготовляють в РФ ракети.
«Доцільність провокації в Білорусі – нульова»
– Є повідомлення від Головного управління розвідки Міноборони України про те, що в Білорусі готуються до масштабної провокації і туди має прибути пропагандист Ссоловйов. В риториці Лукашенка теж можна зауважити певну знервованість. Про що йдеться?
– Для мене це теж загадка, бо сенсу цієї провокації я не бачу. Зокрема, щодо ведення бойових дій – нульова, бо на сьогодні сил та засобів РФ в Білорусі не вистачає. Можна припустити, що ця провокація буде зроблена для того, аби підняти градус напруження, або, говорячи їхніми словами – показати черговий злочин «кривавих нацистів».
– А чи може ця провокація бути не щодо України, а – Литви чи Польщі? Бачимо, як поляки розгортають протитанкові загородження на кордоні з Білоруссю.
– Тут є така певна історична закономірність – радянський союз, за всю історію свого співіснування з НАТО, ніколи не робив подібних провокацій, усвідомлюючи їх наслідки. Тому можемо виключити можливість проведення таких провокацій проти будь-якої країни, яка входить до НАТО. Росіяни навіть не намагатимуться наблизитися до їхніх кордонів.
Пам’ятаю, коли в Білорусі провокували, так звані мігрантські атаки, там військових не було. Підходили якісь перевдягнуті люди, нишком прикордонники підвозили тих нещасних емігрантів до кордону і на цьому усе. Чогось більшого вони боялися зробити. Жодної провокації проти НАТО не буде. Хіба що вони втратять залишки здорового глузду і стануть, як сказав один з наших генералів «відчайдушні у своїй тупості».
Записала Наталка Сохан
