Головне за день

Міністерство оборони України створило управління космічної політики – про це заявила заступниця міністра Катерина Черногоренко. Передбачається, що воно об’єднає державні та приватні компанії, а також науковців космічної галузі для взаємодії з українським військом. «Ми хочемо, щоб всі інноватори, всі інженери, які думають над тим, як розробити космічні технології знали контакти, розуміли цифрові точки входу, щоб з нами (Міноборони) взаємодіяти. Управління є координаційним центром, є центром генерації сенсів, є центром генерації політик», – зазначила Черногоренко. Заступниця міністра каже, що до 2030 Україна планує мати національні супутники для оборонних цілей, а також систему оповіщень повітряних тривог та контролю космічного простору.

Про створення управління космічної політики, протидію російським супутникам та труднощі, з якими стикнулися українські військові компанії – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» заступник директора компанії із виробництва засобів радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський.

Відеоверсія розмови – тут.

«Розвиток може бути швидким»

– Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко анонсувала створення управління космічної політики при Міноборони. Про що саме йдеться?

– Зокрема, про відсутність супутникових розвідувальних даних в України. Треба піднімати можливості самостійно отримувати їх або спільно з Європою. Є певні напрацювання, які активно розвивалися нами, зараз їх треба відновлювати, аби мати можливість компенсувати нестачу тих даних, які нам надавали американські партнери.

Це великий шлях, та враховуючи запрошення до цієї ініціативи приватних компаній, розвиток може бути швидшим. Згадаємо, на початок повномасштабного вторгнення в Україні було лише 20 приватних компаній, які займалися мілітарною галуззю, зараз їх уже – 800.

Та слід обговорити те, що більшість українських компаній військового сектору, які пішли в ракетну галузь, або інші розробки, стикалися з тим, що їм доводилося створювати певні технологічні процеси з нуля. Натомість можна було б отримати від державних компаній, інституцій уже робочу конструкторську документацію, яка потребувала би масштабування або модернізації. Ті приватні компанії, як підуть у космічну галузь, повинні мати доступ до такої інформації.

«Потрібні інвестиції та підтримка держави»

– Черногоренко заявила, що до 2030 Україна планує мати національні супутники для оборонних цілей. Чи п’ять років є реальним терміном, зважаючи на те, що єдиний супутник, з якого ми отримуємо розвіддані, за виключенням США, є той, що орендував Притула за народні гроші?

– Адекватні, однак, якщо будуть правильно розподілені ресурси і заданий напрямок. Бо, знову ж таки, більшість виробничих потужностей приватним компаніям вдалося суттєво розширити власною ініціативою. Однак, коли йдеться про розробки розвідувальних, ударних дронів, систем радіотехнічної боротьби – це одне. А якщо про більш технологічні, зокрема ракетобудування, супутниковий зв’язок чи системи розвідки, то буде потреба в інвестиціях та підтримці держави.

Для прикладу, більшість українських дронів Україна зараз може випускати з вітчизняних комплектуючих, але така локалізація призвела до їх здорожчання. Тож слід шукати рішення, за якими держава підтримає компанії або компенсує виробникам певну суму.

Тож, повертаючись до космічної теми, якщо будуть правильно сформовані стратегічні рішення, безумовно, за п’ять років зможемо налагодити систему супутників, які дозволять не лише контролювати повітряний простір над Україною, але й створювати певні проблеми для російських супутників.

«Не треба фіксуватися на одному сегменті…»

– Раніше були розмови про відключення Starlink в Україні. Ілон Маск згодом заявив, що не планував цього робити та все ж розуміємо, що нам потрібно рухатися і в цьому напрямку – чи є якісь альтернативи Starlink в Україні? Чи можливо його замінити у швидкі терміни?

– Starlink – це система, яка легка в розгортанні і надає можливість передачі великої кількості даних в будь-якому місці, де розташована наша позиція. З іншого боку, не слід забувати, який має бути зв’язок у військових, йдеться про гарантованість, шифрування, створення архіву даних.

Тому, якщо говоримо про заміну Starlink, то слід розглядати не лише супутниковий зв’язок. Є певні можливості за рахунок радіорелейного зв’язку або короткохвильового. Також не треба забувати і про оптичне волокно, яке дозволяє теж створювати якісний зв’язок.

Не треба фіксуватися на одному сегменті, війна – це комплексний підхід до виконання задач. Тому необхідні різноманітні типи зв’язку, які би замінювали на певних етапах один одного.

– Є інформація, що ЗСУ змогли створити систему радіоелектронної боротьби, яка зробила російські керовані авіабомби вкрай неточними. Але з іншого боку бачимо, що у березні авіація РФ збільшила застосування керованих авіабомб, це близько 4 800 за місяць, що на 20% більше, ніж у попередньому. Росіяни і далі використовують КАБи, але їх точність падає?

– Якщо говоримо про один «Шахед» чи російського солдата, то вони не є ефективними, а коли вони у великій кількості, тоді РФ отримує певні переваги.

Ми впливаємо на точність КАБів і це допомагає нам відводити їх від наших позиції на лінії бойових зіткнень. Щодо міст, по яких теж летять ці авіабомби, то такий інструмент малоефективний і тут слід шукати інші шляхи подолання цієї проблеми.

Зверну увагу на те, що саме масштабує Росія. Це іранські «Шахеди», керовані авіабомби, дрони «Молнія», які використовує РФ по всій прифронтовій і прикордонній зоні. Ворог намагається все більше завдавати саме терористичних ударів по Україні.

«Можливості наших компаній неймовірні»

– Можливо західні партнери допоможуть нам у протидії цьому. Завершився конкурс інновацій з пошуком рішень проти КАБів та плануючих далекобійних бомб, який проводився під егідою командування НАТО з питань трансформації. Перемогли: французька компанія, яка хоче використовувати штучний інтелект для виявлення, ідентифікації та прогнозування траєкторії польоту російських бомб. Німецький стартап для перехоплення КАБів за допомогою зенітного дрона, який вміє збивати уже БпЛА. Та ще один стартап з Франції, за його ідеєю для перехоплення КАБів за допомогою ультразвукової системи виявлення та наведення формуватиметься стіна дронів. Яка з цих технологій має перспективи застосування в Україні?

– Варто використовувати усі три технології, аби ворогу було складно протидіяти їм і для нього це було б неочікуваним інструментом.

Однак, ми постійно кажемо про засоби ураження і перехоплення, але забуваємося про системи виявлення. Зокрема, системи радіолокації, які дозволили нам виявляти повітряні цілі: від великих літаків і до малих дронів. І їх у нас недостатньо, це треба активно масштабувати як виробничі потужності, так і отримання від наших західних партнерів.

– А де ж українські виробники», адже маємо найбільший досвід виготовлення і застосування різноманітних дронів? У нас сконцентрована найбільша база відео, за допомогою якої можна навчати штучний інтелект. Чого не вистачає українським виробникам, аби створювати конкуренцію таким стартапам?

– Насправді за минулий рік більшість українських компаній були не завантажені на 40%. І якщо за два місяці в Україні не буде суттєвої зміни деяких законодавчих норм, то можна буде забути про деяких виробників, бо вони збанкрутують.

Можливості наших компаній неймовірні, є прекрасні рішення, які використовуються на лінії бойових дій, але потрібне якісне фінансування. Можливості наших західних партнерів, це – «данська формула», «італійська формула», Британська «коаліція дронів», на завантажують на 100% ті виробничі потужності, які ми розганяли за замовленням Міноборони.

Також є потреба і в стратегічному баченні: куди і як ми рухаємося, які види озброєння ставимо в пріоритет, а які – на тривалу розробку і у них не має нагальної потреби на лінії зіткнення.

Розмовляв Віктор Біщук