Головне за день

Місцеві ради зможуть легально закуповувати дрони, аптечки, пікапи, автозапчастини до авто і все необхідне, на що надійшов запит на придбання від військових частин. Це найбільш стислий аналіз ухваленого Верховною Радою закону, який розширює повноваження місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України.

Про особливості цього закону та чи зможуть регіони скористатися коштами, які закладені у програмі ЄС Ukraine Facility, співпрацю громад з європейськими партнерами та як пройти наступний опалювальний сезон – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» Віталій Безгін, народний депутат, член комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування.

Відеоверсія розмови – тут.

– Перш ніж перейдемо до аналізу цього законопроєкту – з якою метою відвідали Львів?

– Зустрічались з головами громад регіону. Традиційно робимо такі виїзди з представниками комітету. Були майже всі голови громад разом з представниками обласної військової адміністрації. Це була така тривала сесія у форматі запитань-відповідей про те: що болить, які кроки варто очікувати напередодні бюджетного процесу. Було змістовно, десь гаряче, емоційно, але головне – відверто. Думаю, що це дасть позитивні наслідки.

Коштів з Києва в регіони у найближчі роки не буде

– Про питання-відповіді щодо закону пізніше, а зараз про те, що Україна підписала безпекову угоду з ЄС. Один з головних пунктів це фінансування за спепрограмою Ukraine Facility. Регіонам щось з цих коштів перепаде?

– Якщо зважати на рішення Європейського парламенту, то, бодай, 25% цих коштів підуть в регіональні та місцеві рівні. Питання, звісно, інструменту, як він буде розподілятись. Насправді усе залежить від загальної макрофінансової ситуації в Україні. Простою мовою, якщо буде велика діра на потреби Збройних Сил, то звісно, першочергово усі ресурси будуть акумулюватися саме туди. Якщо буде стала ситуація, то звісно, громади теж ці кошти отримають.

– Якщо вже заговорили про процес євроінтеграції, президент підписав закон #9450, який дозволятиме громадам більше співпрацювати з європейськими партнерами. У ньому йдеться про створення спеціальних об’єднань, які матимуть повноваження створювати різні проєкти. Що це за об’єднання – ГО чи щось інше?

– Це можуть бути асоціації, різні форми, ми їх детально не регулюємо законом. Я б не сказав, що він дозволяє, тому що й до цього наші громади, регіони мали своїх партнерів безпосередньо на теренах Європейського Союзу. Цей закон абсолютно синхронізує наше законодавство і ЄС в сфері міжнародного співробітництва. Для Львівщини – це нічого не змінює, бо тут і так мали цю співпрацю. Але всі інші регіони, зокрема прифронтові: Харківщина, Херсонщина…тепер мають змогу зі своїми європейськими партнерами подаватись на проєкти за кошти Європейського Союзу.

Відповідно, потрібне регулювання, щоб все було структуроване. Модель дуже проста: знайшли партнера, ухвалили формат співпраці на сесії, підписали угоду, розробили проєкт, подали його в Брюссель (у цьому випадку, у французький Ліль, там штаб-квартира), після цього тебе відібрали, отримали фінансування працювати над ним. Це важливо зараз, бо якщо чесно, то ані цього році, ані в наступному великого ресурсу з центрального рівня в регіони не буде, бо його немає.

Тому це можливість залучати кошти безпосередньо з ЄС, плюс – тренувальний майданчик. Коли станемо членами ЄС набагато більша кількість коштів, ніж на національному рівні, буде спрямована на регіональний. А ми розуміємо, що ця влада в нас далеко не всюди сильна. Тому там повинні тренуватися, готувати себе до цього. Можна, звісно, нічого не робити, а потім – нічого не отримати.

Шукаємо можливості, щоб працювати з коштами ЄС, де є співфінансування

– У Раді попереднього скликання, коли обговорювали законопроєкт про транскордонне співробітництво, особливі дискусії були навколо співфінансування європейських проєктів. Адже ЄС завжди вимагає певний відсоток коштів від українських партнерів. Закон 9450 нові можливості щодо цього надає?

– Проблеми щодо бюджетного кодексу він не вирішує. Потрібні зміни, простіше –окремий фонд з боку держави. Поясню. Це працює наступним чином. Ви і припустимо французький партнер перемогли у спільному проєкті. Ви це реалізовуєте, а потім 80%-90% вам компенсовують. В українських реаліях це означає, що окрім обласних центрів, мало хто з громад зможе собі дозволити так працювати. Тож зараз шукаємо відповідний механізм, це: державне кредитування чи бюджетна підтримка, щоб держава давала кошти муніципалітету, а потім забирала собі те, що компенсує ЄС.

– Однак на час війни процес внесення змін до бюджетного кодексу виглядає не зовсім реалістично, бо в нас немає коштів…

– Реалістичним, але перемовини з Мінфіном вкрай проблематичні, у нас кожна копійка на рахунку. Складна ситуація по фінансуванню армії і велетенська проблема може спіткати нас восени. Тому зараз це складно.

Місцеві громади не можуть придбати зброю та боєприпаси

– До більш локального. Повертаючись до закону, який зміцнює повноваження місцевих громад у секторі безпеки і оборони України. Є чіткий перелік допомоги, який цитують усі його автори: пікапи, аптечки і так далі. Що він забороняє?

– Чорним по-білому: закупівлю зброї та боєприпасів. Усе. Розуміємо, що умовні танки, боєприпаси – це повноваження держави. Було б абсурдно, якби якась громада почала закуповувати щось подібне.

– Який механізм? Військова частина звертається до місцево ради…

– Отримує допомогу у вигляді прямої закупівлі. Не потрібно буде вигадувати велосипед про якусь місцеву програму і так далі. Розуміємо, що поточне законодавче регулювання не давало прямої відповіді, як це робити. Громади крутились, як могли, знаходили вирішення ситуації. (Львів прекрасно давав собі з цим раду). Соромно, що законодавча влада тільки влітку 2024 вирішила це, а не весною 2022. Але враховуючи, що закон поширюється на всі дії з початку повномасштабного вторгнення, ризики для громад, які допомагали ЗСУ, нівельовані.

– Військова частина може звертатися, а окремі військовослужбовці?

– Так само, в тому числі і добровольці. Цієї перепони тепер не існує. Важливий момент. У законі прописано, що коли місцева влада здійснює допомогу, то вона інформує – не погоджує – Міністерство оборони. Це зроблено, аби там розуміли, де повинні зосередитися, щоб був баланс з точки зору підтримки держави.

– Яка роль місцевої ради?

– Ухвалювати рішення. Це не має бути одноосібне рішення голови громади.

Шукаємо кошти на Трипільську ТЕС

– Ви робите тур містами України, зустрічаєтеся з місцевими громадами. Очевидно, найбільше зараз говорять про бюджет і опалювальний сезон. Що Верховна Рада робить у цьому напрямку, щоб місцевим громадам було легше пройти його?

– Опалювальний сезон це ж не стільки до Ради. Більше до виконавчої влади. Ситуація складна і без децентралізації генерації буде вкрай проблематично пройти цей сезон. Тому зараз, незалежно від того, чиї повноваження, шукаємо якомога більшу кількість партнерів, які готові підтримати ту чи іншу громаду. Наскільки знаю, Львів уже активно в цьому напрямку працює.

Ми зараз більше займаємося громадами меншими. Особливо, якщо вони монозалежні. Зокрема, є така громада у Київській області, на території якої є Трипільська ТЕС. Вона розбита росіянами і потребує велетенських коштів, яких немає навіть у держбюджеті. Намагаємося знайти міжнародних партнерів, які готові взяти ці видатки на себе.

Питання шкільних укриттів Уряд має додатково відрегулювати

– Щодо бюджетного процесу… Зокрема, влітку переглядається ще на 2024. З якими проблемами до вас звертаються?

– Діалог непростий. Звертатися громади можуть з чим завгодно, однак пріоритет буде військовий – фінансування ЗСУ. До цього треба звикнути. Розумію, що на умовно безпечних територіях війна може виглядати не так жахливо, як поблизу фронту, але тим не менше. Тож наразі на якусь пряму фінансову підтримку не варто розраховувати.

Там, де щось можна відрегулювати, будемо це робити. Наприклад, зі шкільними укриттям, це стосується так званих перших поверхів. Через це може не початися офлайн-навчання. Це проблема на теренах, зокрема, правобережної України, куди з державного бюджету в необхідному обсязі кошти не виділялися, оскільки не було масових обстрілів. А зараз правила гри змінилися. Міністерство освіти уже теж розуміє, що має бути різний підхід до територій, відповідно до безпеки. Думаю, ми цю історію відкатаємо до попередньої редакції постанови.

Погоджуюсь, що навіть на Західній Україні є окремі громади, де не можна застосувати повернення назад. Стрий, Старокостянтинів, Бурштин – там регулярні обстріли. (Хоча голова Львівської ОВА проти того, щоб Стрий був у цьому переліку.) Однак на всі інші, де питання повітряної небезпеки не настільки актуальне, Уряд має бути більш орієнтованим на реальність.

Розмовляла Ярина Капітан