Головне за день

На XXI позачерговій сесії Львівської обласної ради, що відбулася 6 лютого, депутати ухвалили цілу низку важливих рішень. Зокрема це стосується передачі 18 закладів професійно-технічної освіти Львівської області з державної у комунальну власність облради, приєднання шкірвендиспансеру до Львівської обласної клінічної лікарні, передачі бюро судмедекспертизи державі та відбудови музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича.

Яке зміни очікують Львівщину у зв’язку з ухваленими рішеннями? Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Юрій Холод, в.о. голови Львівської обласної ради.

Відеоверсія розмови – тут.

– Депутати Львівської обласної ради проголосували за те, аби передати 18 закладів професійно-технічної освіти Львівської області з державної у комунальну власність облради. Чому це важливо для Львівщини?

– Львівська область – перша в Україні, що прийняла з державної власності профтехосвіту. Це – перші 18 закладів. Зараз готуємося до прийняття наступних закладів профтехосвіти. В жодній іншій області ще цього не прийняли. Маємо велику надію на профтехосвіту. Насамперед тому, що це – великий кадровий потенціал. Слід розуміти, що держава повинна швидко генерувати спеціалістів. Ми не можемо чекати 5-7 років. Нам вже сьогодні потрібні інженери, техніки, слюсарі, зварювальники, друкарі. Тобто потрібно вже отримувати практику і працювати.

По-друге, ми повинні швидко змінюватися. Війна і економіка диктують зовсім інші умови. Тож маємо готувати спеціалістів, які вироблятимуть дрони, керуватимуть ними.

По-трете, скоро наші військові почнуть повертатися. Верховна Рада України у першому читанні прийняла законопроєкт про мобілізацію. Він передбачає введення демобілізації за бажанням після 36 місяців безперервної служби під час війни. Що потрібно? Потрібно швидко їх вчити, щоб вони могли включатися в роботу та реалізовуватися в інших професіях. Серед них є багато журналістів, медиків, юристів, бухгалтерів, але для нашої економіки потрібна важка робоча сила. Сьогодні на фабриках і заводах її бракує. Війна триває і потреба в чоловічій силі буде лише збільшуватися. Тож заклади профтехосвіти повинні розвиватися.   

Це важливе для Львівщини рішення підтримала більшість депутатів. Тим ми показали, що обласна рада насамперед думає про інтереси області, а не міста чи чиїхось конкретних інтересів.

Бізнес має диктувати запит

– З цього приводу між міською владою Львова та депутатами облради виникла певна дискусія, оскільки 9 із цих закладів розташовані в межах Львова. Але Львів і надалі повинен їх фінансувати. Як будете співпрацювати з містом, аби не виникало непорозумінь?

– Справді, 9 із прийнятих закладів розташовані в межах міста. Сьогодні є дисонанс, що міська громада фінансує їх з міського бюджету. Але це – нормально. Річ у тім, що ПДФО залишається в громаді міста Львова. Йдеться не лише про заклади профтехосвіти, а й про заклади вищої освіти, які не отримують від міста якихось додаткових привілеїв. Думаю, що в майбутньому Міністерство фінансів України зробить іншу пропорцію ПДФО або дасть додаткову субвенцію для того, аби ми нормально розвивали заклади профтехосвіти. Вони повинні розвиватися спільно з громадою Львова та іншими громадами. А найважливіше – розвиватися з бізнесом. Бізнес має диктувати запит. До прикладу, сьогодні потрібні енергетики чи фахівці гірничодобувної галузі. На базі цього маємо давати замовлення на регіональному рівні для закладів профтехосвіти. Вважаю, що це – правильна логіка, яка має дати плідний результат.   

– Чи будуть стосуватися зміни і конкретних закладів, чи все залишиться, як було досі?

– Можливо деякі заклади профтехосвіти потрібно буде переробити. До прикладу, є заклади, розташовані у дуже глибинних місцях. Скоріш за все, навчальний рівень у них потребує більшого. Відтак маємо приєднувати їх до провідних закладів, розташованих у Львові, Дрогобичі, Самборі, Стрию, Червонограді. Таким чином викладачі зможуть їздити у ці заклади і давати якісні знання студентам, котрі там навчаються.

Шкірвендиспансер приєднають до Львівської обласної лікарні

– На сесії також було прийняте рішення щодо приєднання шкірвендиспансеру до Львівської обласної лікарні, а бюро судмедекспертизи передали державі. Чим зумовлені ці зміни? 

– Сьогодні держава у вигляді Національної служби здоров’я України не готова платити окремим непрофільним закладам, до прикладу таким, як Львівський обласний шкірно-венерологічний диспансер. Що це нам дає? Сьогодні ми б мали зобов’язання кожного місяця витрачати 1,8 млн грн з обласного бюджету на це комунальне некомерційне підприємство. Це – правильно. Така потреба є. Але якщо держава у пакеті, що стосується обласної лікарні готова за це платити, то шкірвендиспансер потрібно віддати туди, щоб платила держава. А 1,8 млн грн спрямувати на дрони чи на інші потреби ЗСУ. У цьому була наша основна мотивація.

Ситуація із львівським обласним бюро судово-медичної експертизи – простіша. Держава готова створити відділення судмедекспертизи у кожній області. Це – важливий орган. Коли наші хлопці повертаються сюди в останню путь, судмедекспертиза повинна надати правильні висновки. Це робив наш обласний заклад судмедекспертизи. Але якщо держава готова фінансувати, то для нас це – 70-75 млн грн. Це також надасть можливість обласному бюджету скерувати зазначений фінансовий ресурс в інше русло. Заразом будівлі залишаються в обласній власності.

Музей Романа Шухевича у Львові потребує відбудови

– Ще одне питання, розглянуте на сесії – відновлення музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, який росіяни знищили 1 січня цього року. Музей є відділом комунального закладу обласної ради Львівського історичного музею, а будинок і земля – власність Львівської міської ради. Яка подальша доля музею?

– Наша комісія була на місці одразу після атаки. Будівля зруйнована вщент. На жаль, мало що вціліло. Наш заклад, що належить до історичного музею Львівської обласної ради має лише одну стратегію, в основі якої – відбудова. Розмовляли з пані Марією Трильовською, дочкою Романа Шухевича. Вона наголосила, що потреба у цьому є вже сьогодні. Відтак у мене з’явилася ідея створення віртуального музею. Це дасть можливість мешканцям Центральної і Східної України побачити музей Шухевича. Мені здається, що до цієї атаки об’єкт був менш популярним. Зараз люди активніше цікавляться, де саме був цей останній прихисток генерал-хорунжого. Маємо можливість його відбудувати. Дали завдання нашому структурному підрозділу напрацювати стратегію та бачення, які ми могли б затвердити на сесії Львівської обласної ради. Впевнений, відбудова має бути. Радий, що є меценати, готові допомогти фінансово. Думаю, що Львів також підтримав би цю ідею. Адже коли наші хлопці ведуть війну з ворогом, то вони борються не лише за нашу землю, а й за нашу культуру, релігію та ідентичність. Це потрібно підкреслювати і показувати. Саме тому потрібно все відбудувати та зберігати.

– Судячи з прийнятих рішень, депутатський корпус продемонстрував виваженість та певну єдність. Чи можна говорити про перезапуск роботи Львівської обласної ради, адже раніше були проблеми і з явкою депутатів, і з голосуванням?

– Вперше за останні півроку точно зібралася президія Львівської обласної ради. Вона не могла зібратися через те, що частина депутатів вже не є депутатами, когось вже немає серед нас. Цього разу, після закінчення сесії, нам вдалося зібрати кворум та погодити чергову сесію. Вона відбудеться 27 лютого. Розглядатимемо близько 40 питань, що стосуються різних галузей Львівщини.

Розмовляли Уляна Лаврик, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич