Головне за день

Українці сподівалися, що з приходом до влади прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска ситуація із блокадою польсько-українського кордону вирішиться. Натомість до акцій польських перевізників долучилися ще й фермери. На думку Валерія Клочка, керівника Центру громадської аналітики «Вежа», така поведінка – на користь Кремлю і на шкоду законам ринку, що діють між країнами Євросоюзу.

Підіграє Росії і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, накладаючи вето на виділення Україні допомоги у розмірі 50 млрд євро.

Чи вдасться врегулювати означені питання? Про це Валерій Клочок розповів у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний».

Відеоверсія розмови – тут.

– До блокади польсько-українського кордону долучилися польські фермери. Яку мету вони переслідують?

– Якщо відверто, не знаю на що вони розраховують. Ми сподівалися, що з приходом нового прем’єр-міністра Польщі це питання вирішиться, натомість воно лише посилилося. Це означає, що сила впливу на протестувальників не з уряду Польщі настільки велика, що вони дозволяють собі організовувати подібні історії.

За кілька днів до вступу на посаду прем’єр-міністра, Дональд Туск сказав, що буде займатися питаннями блокування польсько-українського кордону, але з урахуванням інтересів польських перевізників. Тоді про фермерів взагалі не йшлося. І тут у мене виникає питання: а що саме відбувається зараз? Невже Дональд Туск за рахунок України відстоює також і питання польських фермерів? Не можу сказати, що в нас немає питань щодо зерна. Вони є. Але зараз йдеться про те, аби не допускати на територію Польщі іншу сільськогосподарську продукцію. Її там скуповували польські ділки. Але навіть якщо й українські, то з польською юрисдикцією. Вони діють за польськими законами. Це питання – до правоохоронних органів, польської податкової системи, які повинні перевіряти чи відповідає робота цих суб’єктів господарської діяльності закону. Тобто питання є з обох сторін. Я завжди наводив приклад з контрабандними цигарками. Їх доставляють за кордон не для того, щоб втопити в річці чи спалити. Їх же там хтось купує. А це означає, що вони є на ринку Європи.

Тож коли постає питання про експорт з України сільськогосподарської продукції, потрібно, щоб його на міжнародному рівні врегульовували обидві країни. Але це не означає, що можна дозволяти полякам блокувати кордони, коли в Україні йде війна. Я це не сприймаю.

Врешті-решт, друзі-поляки, ви нам допомагали, а зараз що робите?.. Ви виконуєте роль корисного ідіота для Кремля. Тому я справді не розумію, чого хочуть польські фермери. Те саме з польськими перевізниками. Це – повна профанація. Мене вкрай обурює, що поляки не розуміють сьогоднішньої загрози перед російською агресією. Від Дональда Туска я поки що теж реакції не чув. Навряд чи від теперішньої польської влади можна очікувати одномоментного вирішення цього питання. На жаль, воно стає ще складнішим.

Польські блокувальники діють не за правилами Євросоюзу

– Через це блокування кордону страждає також і економіка Польщі. Чи це не зовсім так?

– Економічні втрати Польщі є, але я б їх не переоцінював. У торговому балансі з Україною вони мають профіцит. Наш із ними товарооборот – не надто великий, близько 4-5 млрд євро. Для нас ця цифра – важлива, але для польської економіки не є визначальною.

У поляків стоїть питання дотацій з ЄС за сільськогосподарську продукцію. Це – зовсім інша цифра, адже йдеться про більш ніж 20 млрд доларів. Це – гроші, які надійдуть в бюджет, як пряма дотація, як чистий прибуток. Але теперішні непорозуміння Польщі з ЄС можуть зіграти з поляками злий жарт.

У мене поки немає відповіді на питання, що зараз робить польський уряд. Якщо це не ініціатива Дональда Туска, який говорив про зближення з Європою, про вирішення українських проблем і об’єднання Заходу навколо українського питання, то йому слід вийти і зробити заяву. Ми безмежно дякуємо полякам за те, що прихистили наших біженців. Але це не означає, що вони зараз можуть творити таке на кордоні. Адже ніхто нічого і ні в кого не вкрав. Наші перевізники працюють чесно.

У мене запитання: як вони будуть голосувати за нас, коли ми вступатимемо в ЄС? Адже якщо вони вже на початковому етапі вставляють нам палки в колеса, то вони просто бояться нашої конкуренції. Однак Європейський Союз засновувався на рівні конкуренції, оскільки саме конкуренція, а не монополізація провокує ринок до розвитку. Це – закон ринку, за якими живуть демократичні країни. У нас були великі сподівання на Дональда Туска, але він мовчить. І це – погано.           

– Зважаючи на теперішні відносини з державами-сусідами і на перспективу нашого вступу в ЄС, чи доведеться нам вибудовувати нову дорожню карту стосунків?

– Повторюся, є проблеми з транзитом української сільськогосподарської продукції через Польщу. Ця продукція потрапляє на територію Польщі, аби транспортуватися далі. Але на території Польщі зникає, так і не доїжджаючи до країн ЄС. Цим питанням повинні займатися правоохоронці. Це – нечесна конкуренція.

Але наші перевізники, які стоять на кордоні, працюють чесно. Вони їдуть власними автомобілями, придбаними власним коштом, не отримуючи дотацій на шини чи пальне, і самі формують цінову політику. Вони їдуть, щоб заробити, оскільки заробити в Україні – складно. У нас не такий внутрішній товаропотік, щоб заробляти на автомобільному транспорті. І якщо ми зайдемо повноцінно в Європу, іншим країнам доведеться з цим рахуватися. Але це не означає, що нас силою повинні блокувати, бо це вже – класичне рекетирство. Потрібно припиняти будь-які прояви нечесної конкуренції та порушення законодавства. Всі повинні працювати за єдиними правилами. Зараз і польські сільськогосподарські блокувальники, і польські перевізники працюють не за правилами. Їхній протест – невмотивований. Він надуманий і політичний. Тому й кажу, коли вони це вчиняють, то тим самим виконують роль корисного ідіота на корить Кремля. І таким самим чином сіють розбрат в країнах Європейського Союзу. Ця проблема характерна для всіх країн Східної Європи. Тож країнам європейської спільноти, зокрема і нам, потрібно проводити більш послідовну політику і напрацьовувати нову дорожню карту.

Орбан торгується в межах ЄС. І це – непривабливо

– Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ветував виділення Україні 50 млрд євро допомоги. Чи вдасться Євросоюзу врегулювати це питання?

– Орбан торгується в межах Європейського Союзу. Це – непривабливо. І коли ЄС має бути максимально ефективним в частині допомоги Україні, зокрема щодо власної безпеки, Орбан своїм рішенням підіграє Кремлю. І якщо говорити про важливість ухвалення позитивного рішення для України в Європейському Союзі, ЄС, скоріш за все, розгляне це питання на початку наступного року. І ситуація з Орбаном, скоріш за все, буде вирішуватися через поступки. Питання лише в тому, скільки грошей йому дати. Сума лише збільшується і це – класичний шантаж спрямований на Європейський Союз.

Але ця історія грає нам на руку, оскільки зараз ЄС і, зокрема G7, піднімають питання про конфіскацію російських активів на території ЄС. Це – близько 500 млрд доларів. І те, що Орбан зараз чинить такий спротив, спонукатиме ЄС до реформ. Адже вже сьогодні піднімається питання 7 статті ЄС, яка дозволить не врахувати або позбавити Орбана права голосу. Раніше в Євросоюзі таких прецедентів не було. Це формує інший порядок денний в самому уряді Європейської комісії та Європейській раді про те, що так, як було, бути не може.    

– Міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що суспільне споживання в Україні потрібно зменшити в декілька разів. За його словами, Україна переходить на військові рейки, але повноцінний перехід неминучий, якщо не запровадити жорсткі зміни для всього суспільства. Що мав на увазі міністр фінансів?

– Не знаю, що мав на увазі Сергій Марченко. Для мене його коментар – дивний. Логіка така: гроші, що заходять, повинні залишатися в українській економіці. Тобто потрібно розширювати спектр послуг і товарів українського виробництва для того, щоб створювати в Україні продукти з високою доданою вартістю. Ніхто не проти. Давайте можливість купувати тепловізори, амуніцію і все, що необхідно для військових тут, в Україні, а не затягувати це з-за кордону. Ніхто не проти, щоб в Україні відкривали підприємства з іноземними інвестиціями і тут виробляли товари, до прикладу автомобілі. Але я не знаю в Україні автомобільного заводу, який би виробляв недорогі пікапи, щоб ми, як благодійний фонд, могли купити їх для хлопців. Як це можна організувати, я не знаю.

Зокрема там йдеться про дорогі смартфони і автомобілі… Але це історія про світову економіку. Ми не можемо рухатися до економіки закритого типу, оскільки це – загроза. Я чув багато історій в законодавчій ініціативі щодо таких обмежень, але вони всі наражаються на критику, оскільки це йде в розріз з принципами та деклараціями Європейського Союзу про відкритість кордонів, зокрема економічних. Тобто нам обмежувати імпорт, чи як?..

– В одному з кабінетів Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та працівників його апарату виявили підслуховуючий пристрій. Як ця ситуація може вплинути на наші перемовини з партнерами?

– За офіційним повідомленням СБУ, в одному приміщенні знайшли один «жучок», бо дехто писав про кілька… Це – негарна історія перш за все для українського суспільства. Одразу з’являється безліч питань, хто це зробив, хто у цьому зацікавлений?.. Навколо цього тривають політичні баталії. На мою думку, саме в цьому – головна загроза цієї інформації. Дуже би хотілося, щоб політики не експлуатували цю тему. Заразом я б не переносив цей випадок на перемовини з партнерами, оскільки подібні історії трапляються в різних країнах.

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич