Головне за день

Військові аналітики прийшли до висновку, що засновник «Вагнера» Євген Пригожин вигадав кремлівську змову проти себе, щоб показати власну значимість на внутрішньополітичному рівні Росії.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), пише Українська правда.

Фінансист групи «Вагнер» Євген Пригожин заявив, що отримав запит від преси, який викриває змову президента Росії Володимира Путіна і секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева з метою підірвати і «нейтралізувати» групу «Вагнер».

Пресслужба Пригожина опублікувала 16 березня нібито запит на коментар від російського видання, яке запитувало, чи знав Пригожин про нібито обговорення між Путіним і Патрушевим щодо майбутнього Вагнера.

У прескоментарі стверджується, що інформація про ці обговорення нещодавно поширилася в російському та українському Telegram-каналах, і стверджується, що Патрушев сказав Путіну, що від Вагнера «нічого не залишиться» за «півтора-два місяці».

Пригожин опублікував аудіозапис у відповідь на заявлений коментар для преси, в якому заявив, що не чув про подібні переговори і не бачив спекуляцій з цього приводу у телеграм-каналах. Він зауважив, що російські спецслужби мають займатися знешкодженням загроз Росії, звідки б вони не походили.

ISW не знайшов жодної інформації, яка б свідчила про те, що ці переговори відбулися, а також не зафіксував жодних спекуляцій у російському інформаційному просторі на цю тему.

В інституті зазначають, що відсутність зовнішнього підтвердження з цього приводу наводить на думку, що Пригожин сфабрикував повідомлення про цю нібито змову, щоб провести кілька інформаційних операцій від імені «Вагнера» та власної репутації.

Аналітики припускають: схоже, Пригожин ретельно створює інформаційні умови, щоб звинуватити Патрушева в невдачах «Вагнера» і потенційних репресіях проти ПВК, а також представити вигаданий сценарій, згідно з яким «Вагнер» становить пряму загрозу на внутрішньополітичному рівні Росії.

«Ці зусилля, схоже, є подальшим етапом кампанії Пригожина проти російського військового істеблішменту, а Патрушев може стати наступною мішенню Пригожина після його скоординованих інформаційних кампаній проти Міністерства оборони та Генерального штабу Росії», – ідеться в огляді інституту.

У звіті ISW аналізують виступ російського диктатора, який переконував росіян «в економічній стійкості» РФ. Путін спробував запевнити російську громадськість, що війна в Україні не матиме значних довгострокових економічних наслідків, що, ймовірно, є частиною зусиль Кремля з підготовки росіян до затяжної війни.

Він стверджував, що нібито економічна стійкість Росії спростувала прогнози західних аналітиків, які пророкували порожні полиці магазинів і масовий дефіцит товарів у Росії через західні санкції.

Експерти припускають, що Путін, ймовірно, намагався заспокоїти російську громадськість, оскільки Кремль все частіше дає зрозуміти росіянам, що має намір вести затяжну війну в Україні і неявно прирікає російську економіку на невизначений період жорстких західних санкцій.

Крім того, на їхню думку, Кремль також, ймовірно, намагається запевнити російську громадськість, що виробництво, пов’язане з війною, не матиме негативного впливу на решту російської економіки, оскільки російські чиновники продовжують зусилля, спрямовані на поступову мобілізацію більшої частини російського ОПК.

Аналітики зазначають, що Російська Федеральна служба державної безпеки (ФСБ), схоже, намагається проникнути в російську оборонно-промислову базу у спосіб, що нагадує взаємодію КДБ з радянським військовим відомством.

Відповідно це свідчить, що ФСБ не довіряє російському військовому керівництву і проводить перевірки техніки РФ і закупівель оснащення.

Також аналітики Інституту вивчення війни проаналізували ситуацію з перекиданням російських військ з інших пострадянських країн в Україну і прийшли до висновку, що в цих державах РФ «втратить військовий вплив».

Аналітики нагадують, що прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Азербайджан у підготовці до нової широкомасштабної атаки на Нагірний Карабах.

Пашинян заявив, що «Вірменія повинна звернутися до Ради Безпеки ООН, якщо РФ не зможе підтримати перемир’я у Нагірному Карабасі за договором від 9 листопада 2020 року».

Експерти заявляють, що так звані «миротворчі сили» Росії в Нагірному Карабасі, найімовірніше, не мають достатньої чисельності. Адже російські військові передислокували підрозділи 15-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади – єдиної російської миротворчої бригади – з Нагірного Карабаху в Україну в березні 2022 року.

У звіті підсумовують: «Росія, ймовірно, втратить військовий вплив в інших пострадянських державах, оскільки Москва передислокувала елементи постійно дислокованих російських військ з російських баз у Киргизстані, окупованій Грузії (Абхазії та Південній Осетії) і Таджикистані для участі в бойових діях в Україні».

Основні висновки за 16 березня інституту про бойові дії:

ФСБ, схоже, намагається проникнути в російську оборонно-промислову базу у спосіб, що нагадує роботу КДБ з радянською військово-промисловою базою.

Пригожин заявив, що він отримав запит для преси, який викриває змову на чолі з Путіним і Патрушевим з метою підірвати і «нейтралізувати» ПВК «Вагнер».

Західні інформаційні агентства підтвердили, що китайські компанії продали військове обладнання та обладнання подвійного призначення невстановленим російським суб’єктам. Ці продажі здаються невеликими за масштабами, але можуть зменшити навантаження на російську оборонно-промислову базу та обійти спроби Заходу обмежити російський доступ до мікрочіпів.

Президент Сирії Башар Асад використав постановочне інтерв’ю російському агентству «РИА Новости» для посилення російських інформаційних операцій.

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Польща надасть Україні чотири винищувачі МіГ-29.

Рішення Росії передислокувати елементи своїх «миротворчих сил» з Нагірного Карабаху в Україну підриває вплив Росії на Вірменію.

Путін намагався запевнити російську громадськість, що війна в Україні не матиме значних довгострокових економічних наслідків, ймовірно, як частина зусиль Кремля з підготовки росіян до затяжної війни.

Російські війська провели обмежені наземні атаки на північний схід від Куп’янська та вздовж лінії Сватове-Кремінна.

Також окупанти продовжували наступати в Бахмуті та його околицях, а також продовжували наземні обстріли вздовж лінії Авдіївка-Донецьк і в західній частині Донецької області.

Російські джерела стверджували, що українські сили проводили локальні обстріли в Запорізькій області.

Українські джерела повідомили, що російські війська посилили свою військово-морську присутність у Чорному морі.