Реорганізація освіти, школи у Польщі і великі канікули. У ЛОВА розповіли про особливості навчання цього року
- Середа, 14 вересня 2022
Міносвіти планує до кінця цього року на законодавчому рівні хоче закріпити, щоб навчання у вищих навчальних закладах тривало не фіксований період, а було гнучким і змінилося в терміні: на здобуття ступеня бакалавра достатньо буде від 2 до 6 років, а – магістратури від 1 до 4 років. Яким чином це планують зробити, у чому особливості цього навчального року, як наші діти і молодь навчаються за кордоном – директор департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації Олег Паска.
Тисячі навчальних місць у Польщі
– Триває новий 2022-2023 навчальний рік. Якими є його особливості, скільки дітей залишилося навчатися за кордоном, як це відбувається?
– Богу дякувати, навчання розпочалося нормально. У нас практично 95% шкіл навчаються у очній і змішаній формах навчання. Лише 5% закладів освіти – працюють у дистанційному форматі. Що ж до наших дітей, які з Львівщини виїхали за кордон (це 14 тисяч), більшість навчається дистанційно. У країнах, де для нас мова легка для розуміння і вивчення (особливо у Польщі), частина дітей пішла у місцеві школи, а там де для нас мова важка (приміром Норвегія) – тільки дистанційно.
Спілкувалися з директором школи у Варшаві – вони дуже дбають про наших дітей, але у свої школи змогли прийняли лише 17,5 тисяч з 60 тисяч (з усієї України). Решту вони фізично не можуть взяти. Тому ці діти дистанційно навчаються в наших школах.
– Знаю, що у Польщі наші старшокласники, які хочуть продовжувати навчання у місцевих школах, мають навчатися у так званій профільній школі. І, приміром, у Познані з цією метою терміново створюють ще 2 тисячі навчальних місць.
– Так відбувається, бо ніхто не планував такої ситуації, а школи розраховані лише на певну кількість дітей. В Польщі, якщо є припис, що має бути 20 дітей у класі – то їх не може бути 21. Чого нам від них потрібно повчитися, то це дотримання правил. Що ж до профільної школи, яку у Польщі було впроваджено вже раніше – це те, що ми зараз реформуємо і до чого йдемо до 27 року. По дев’ятий клас усі діти навчатимуться у звиклому для нас форматі, а потім вступатимуть (і навчання це буде обов’язковим для усіх) до профільної школи, обираючи той напрямок у освіті, який найбільше приваблює. А далі – або навчатися за обраною спеціалізацією у вишах, або ставати до праці за вже отриманим у профільній школі фахом.
Тимчасові складнощі з проживанням студентів
– А чи перевантажені освітні заклади на Львівщині: садочки, школи, ліцеї і виші – адже до нас переїхало чимало внутрішніх переселенців?
– Ні, оскільки, якщо до нас переїхали приблизно 7 тисяч дітей, то за кордоном залишається 14 тисяч підлітків з Львівщини. Деяка завантаженість є хіба що у Львові, але точно не в області.
Щодо вишів, то в нас крім того, що приїхало багато молоді зі сходу, є ще й та проблема, що в студентських гуртожитках живуть переселенці і студенти з тимчасово окупованих територій і тих регіонів, де зараз проходять бойові дії. Фактично, є проблема з їх поселенням. Заклади вищої освіти намагаються якось забезпечити їх, але це дуже складно зробити. Так само зайняті гуртожитки профтехосвіти. Питання поселення вирішується повільно. Ціле літо йдуть ремонти. У нас були гуртожитки, в яких ніхто не проживав, недобудови (наприклад в Червонограді), усе це ремонтується і людей поступово переселяють. Тому цей процес є тривалий.
– Деякі виші Львівщини розпочали навчальний рік з 15 серпня, які ще зміни передбачаються у цьому році для студентів?
– Кожний заклад вищої освіти працює у своєму форматі і, як правило, більшість розпочали навчальний процес з 1 вересня, а з 15 серпня розпочала лише частина. Це пов’язано з тим, що ми не можемо спрогнозувати, яким буде опалювальний сезон, тож налаштовуємо заклади і відділи освіти, щоб вони не робили осінніх канікул, максимально вчилися і тоді зробили великі зимові канікули. А якщо буде холодно і не буде опалення (таке ми теж припускаємо, знаючи нашого північного сусіда), то у такому випадку ще восени йдемо на дистанційну форму навчання, тоді – на зимові канікули, а з них переходимо знову на дистанційне і аж коли потепліє – навчатимемося очно. Це плани на негативний розвиток подій, якщо будуть проблеми з газом. Але деякі спеціальності, що вимагають практичних занять відбуватимуться в режимі офлайн. В першу чергу, це стосуватиметься майбутніх лікарів. Так само важливим очне навчання і практичні заняття є для усіх закладів профтехосвіти.
Предмети на вибір і зменшення терміну навчання
– Міністерство освіти та науки планує до кінця цього року на законодавчому рівні ініціювати такі зміни, щоб навчання у вищих навчальних закладах тривало не фіксований період, а було гнучким. Чи це будуть робити через скорочення не профільних предметів?
– Те, що з нашою вищою освітою щось потрібно робити це однозначно. Попередньо планується ініціювати такі зміни на законодавчому рівні вже до кінця цього року. В МОН зазначають, що таке рішення має кілька плюсів. В першу чергу, воно мало б підсилити довіру людей, держави та бізнесу до вищої освіти. Крім цього, той факт що ступінь бакалавра можна буде отримати за 2-3 роки, допоможе зменшити середній вік виходу на ринок праці для молодих спеціалістів. Але, наразі, поки ще не має конкретних документів, тому важко щось коментувати. Можу висловлювати лише своє бачення.
Одне відзначу – я неодноразово спілкувався з нашими студентами, які по різних програмах займалися за кордоном. Вони розповідають, що самі обирають собі кілька предметів (наприклад, це може бути вісім предметів, а не двадцять) по тих напрямках, які їх цікавлять. Бувають випадки, коли лише одному студентові читають цей предмет – за кордоном таке є. Тоді зрозуміло, що у обрані предмети студент вникає фахово, розуміє проблематику, він є фахівцем у тому чи іншому керунку. Тому у цьому напрямку справді потрібно щось змінювати.
Теж скорочувати кількість закладів вищої освіти, ця тема вже давно перезріла. Тому що є заклади, які просто штампують дипломи про вищу освіту, не даючи відповідних знань. Потрібно залишити кілька потужних закладів, які справді мають відповідний рейтинг і дають якісну освіту, а решту –перепрофілювати. Для чого нам випускники, які не є фахівцями. Це злочин перед дітьми – вони втрачають кілька років свого життя, а їх нічого насправді не вчать, тільки видають дипломи. Якщо пригадуєте, ще покійний Іван Вакарчук закрив у Львові Ставропігіон – було тоді чимало протестів, хоча кожному гарантували перевід у інші заклади вищої освіти Львова. Чому вони не хотіли йти? – Ви ж розумієте відповідь на це питання. Але це рішення було правильним.
Обладнання укриттів – протягом 5 років
– І про важливе для усіх – укриття. Якою є ситуація в освітніх закладах на сьогодні?
– Більшість укриттів вже готові. Ми розуміємо, що вони ще не в такому стані як хотілося б і тому їх продовжуватимуть доробляти. Для прикладу, десь туалет ще потрібно доремонтувати, десь воду підключити, десь ще щось. Думаю, що це питання на найближчих 5 років. Після війни продовжуватимемо обладнувати бомбосховища, бо північний сусід поки не розвалиться – буде для нас постійною небезпекою. Мусимо це враховувати і тут дуже важливий досвід Ізраїлю – вони і воюють, і навчаються, і працюють.
Розмовляла Наталка Сохан
