«РФ завдасть удар у відповідь». Петро Черник про операцію у Курській області та чи послабить це інші напрямки
- Понеділок, 19 серпня 2024
Операція у Курській області триває саме так, як ми і розраховували, плацдарм нашої присутності там стає сильнішим, про це заявив президент Володимир Зеленський. «Операція триває саме так, як ми і розраховували. Хоробрість українців робить великі речі», – сказав він. Зеленський також подякував кожному підрозділу, який поповнює наш обмінний фонд за рахунок нових російських військових полонених: «Памʼятаємо про всіх, кого маємо повернути додому».
Разом з тим, США не хочуть дозволяти Україні використовувати в Курській області надану ними далекобійну зброю ATACMS, оскільки вбачають доцільність її застосування для ударів по окупованому Криму, про це пише CNN із посиланням на американських посадовців.
Про операцію українців у Курській області, чи дозволить це відтягнути сили ворога з інших напрямків і як проявлена Росією слабкість вплине на ставлення до неї Китаю чи навіть Білорусі – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» військовий аналітик, полковник ЗСУ Петро Черник.
Відеоверсія розмови – тут.
«Треба понизити градус емоцій»
– В українських медіа бачимо, що є багато позитиву про нашу операцію на Курщині. Однак, ймовірно, командир 80-ки саме цю операцію відмовлявся виконувати, – він помилявся? Чи нас може очікувати негативна інформація?
– Найперше, маємо сильно видихнути і понизити градус емоцій. Як позитивних, так і негативних. Немає нічого гіршого, ніж деталізовувати операцію. Тому прив’язка до будь-якого підрозділу, командира є абсолютно неправильною. Противник стежить за кожним нашим словом і він обов’язково це використає проти нас.
Ця операція є блискучою і це навіть не обговорюється. Є два стратегічні моменти. Перший – їхня найкраща розвідка у світі не змогла зрозуміти, що така операція буде організована. І другий, розвіяно міф про те, що на території ядерної країни не можна проводити бойові операції. І це добре, бо «упав» страх перед Путіним, який може спопелити усе людство.
Тут є один штрих, кажуть, що це уперше, в історії завдано ураження збройним силам, які мають ядерну зброю. Неправда. У 1982 році, так звана Фолклендська війна, коли Аргентина ударила по території, яку Британія вважала своєю, однак та у відповідь ядерною зброєю не відповіла.
– Росіяни часто копіюють наші операції. Можемо очікувати, що вони на Чернігівщині теж так зроблять?
– Тепер це мало ймовірно, оскільки ми будемо надретельно стежити за тим, що відбувається на їхній території. І для того, щоб їм організувати подібну операцію на Чернігівщині, треба найперше локалізувати Курську операцію. Цей процес триває, вони збираються з силами.
Дуже хибно вважати, що ми там вже тримали цілковиту перемогу. Нагадаю, угруповання «Сєвер», це три області: Бранська, Курська і Білогородська, 75 тисяч людей. Вони зараз дуже ретельно експертують, куди завдавати контрудар і конче це зроблять. Питання лише в якій точці і наскільки він буде масштабний.
«Донеччина у росіян в пріоритеті»
– Після ударів у Курській області можемо очікувати зменшення тиску на Покоровсько-Краматорському напрямках?
– Не поділяю цю точку зору. Насамперед, противник продовжує тиснути на Донеччині. Окрім того, ми думаємо, що розвернути війська – це так просто. Для противника пріоритет виходити на адміністративні кордони Донеччини і він два роки концентрував там сили і засоби. І він не відмовиться від цього.
Також є таке поняття, як бойовий армійський резерв. Головна лінія боєзіткнення в Україні – це 1000 кілометрів, це орієнтовно до 600 тисяч людей з боку противника. Так от резерв за підручником має складати від 10% до 20%, а буває і до 30%. Ці ж сили і засоби є, от саме їх вони і можуть розвернути на Курщину.
А із самого окопу може бути тільки принцип за змішаним підходом. Що це означає? Засвідчено, що з їхнього боку у Курській області воюють строковики. Тож, щоб підсилити їх обстріляними військами, вони якусь частину сил можуть зняти з інших напрямків, але конче їх замістять із цього резерву.
Наголошу, резерв у них значний. Є проблеми і вони наростають, але запас міцності противних ще має.
– Власне, що в них запас міцності є… А з нашими резервами що? Маємо ким замінити тих хлопців, яких відправили під Курськ?
– Хто буде світити такі серйозні речі… Єдине, що твердо хочу сказати, люди, котрі задумали цю операцію, обчисляли абсолютно усі варіанти. Нагадаю слова Наполеона Бонапарта, який стверджував, що війна – це така наука, в якій вдається рівно те, що заздалегідь прораховано. Тобто це математика.
«Вікно можливостей у росіян закривається»
– Ще питання щодо російських дій. Скажімо, Часовому Яру у росіян працювала 11-та десантна бригада, її звідти вивели, але на Курщину не відправили. На що чекають?
– Обчисляють ситуацію. Операція їх застала зненадська. Вони мислять наступним чином, що повинні нас зупинити, бо ми ще поки рухаємося вперед, друге, застабілізувати і третє, вибити. Це має бути один удар. Вони, до речі, теж не мають права на помилку.
– Чи можемо очікувати такий сценарій, що більш активними стануть напрямки Харківщини, Сумщини і Чернігівщини, а от інші, зокрема на Донеччині трішечки спадуть?
– Поки що ні. Донеччина залишиться головною. Йдеться про цикл сухої погоди. Треба протриматися ще буквально до двох місяців – зайдуть дощі і тоді точно усе призупиниться. Росіяни розуміють, що їхнє вікно можливостей закривається і намагаються відбити, якомога більше території.
«Чекаємо на дозволи застосовувати далекобійну зброю»
– Ви вже згадували про ядерну зброю… Так виглядає, що у росіян це або вичікування ще якоїсь позиції, або ж пусті балачки. Чи може це допомогти нам отримати ще більше далекобійної зброї, щоб ще активніше працювати по території РФ?
– Однозначно так, але тут не про отримати. Скажімо, ракети ATACMS, які можуть завдавати ударів до 300 кілометрів, ми маємо. Як і ракети Storm Shadow, які можуть стріляти на цю ж відстань.
Офіційно підтверджено отримання нами F-16, до них у комплектації йде ракета AGM-158 JASM, одна з її модифікацій б’’ на 370 кілометрів. F-16 дві такі ракети може брати на борт.
Питання в дозволах їх застосовувати. Сподіваємося, що це рішення все таки ухвалять. Приведу приклад, бо дуже ретельно стежу за цією війною. Червень 2022, HIMARS – це неможливо, це фантастика. Буквально через місяць вони запрацювали, Серпень того ж самого року – MIM-104 Patriot, якщо за рік дадуть, то це буде чудо. Уже в грудні вони діяли в Україні. Місяць говорили про танкову коаліцію. Ніхто вже про танки Abrams, Challenger чи Leopard 2 зараз не згадує. Це саме стосувалося F-16.
Якби ще рік тому хтось сказав, що американці відновлять присутність ракет Tomahawk у Європі, то це би викликало усмішку. А це склалося. Тому отак покроково усе буде рухатися далі.
– Наші Сили оборони показали на Курщині, що здатні проводити глибокі рейдові операції. То чому ми їх не могли провести на Харківщині: не вибили ворога із Вовчанська або, наприклад, в такому ж стилі – з Куп’янського напрямку?
– Б’ють у найслабшу ланку. Обчислили, що Курщина така, ворог увірував, що ми на подібні операції не здатні. Навіщо лобом ламати мурований паркан, якщо його можна обійти?
«20-25 танків на місяць»
– Аналітики помітили, що росіяни зменшили кількість броньованої техніки у штурмах. Вони її накопичують для чогось, чи це зміна тактики штурмових дій?
– Немає стратегічної зміни. На початку війни вони штатно мали у строю 3 400 танків, зараз ми вибили поза 8 400, добігаємо до 9000. Бронетехніки штатної мали у межах 14 тисяч, ми знищили поза 16 тисяч.
Щодо їхніх складів, то роками аналітики займаються обчисленням їхнього потенціалу, однак і досі є різночитання – від 15 до 20 тисяч одиниць. Зараз ми цих складів спустошили за найскромнішими підрахунками до 40%.
Будувати нові танки у великих кількостях росіяни не можуть і не зможуть. Радянський Союз мав шість бронетанкових заводів, росіяни – один. Будувати можуть тільки Т-90 з нуля, 20-25 танків на місяць.
Китайці хитрі, а Лукашенко бореться за своє життя
– Слабкість РФ, яку вона продемонструвала в Курській області, як вона позначиться на ставленні до неї Китаю та навіть Білорусі?
– Китай уже серйозно експертує цю тему. Але з ними не все однозначно. З одного боку, китайцям вигідно, щоб ця війна продовжувалася. Адже це не тільки наша війна за незалежність, а й світової демократії проти тираній. Якщо математично обчислити і взяти усю політичну систему Землі за одиницю, то 60% її – це авторитарні режими. І Китай їх очолює.
З іншого боку, китайці дуже сильно зацікавлені в системному ослабленні Російської Федерації. Їм вигідно закупляти в них за демпінговими цінами нафта, газу і решта ресурсів. Вони на озері Байкал
вже поставили свої фабрики з бутилювання цієї води. Навіть змусили росіян обчисляти свої торгівельні оборудки в неліквідних юанях.
І от вони таку політику будуть вести. Китайці – дуже хитрі. Як свого часу сказав Сі Цзіньпін, коли розглядалося питання поділу РФ, ми ще 100 років можемо чекати.
– А щодо Білорусі?
– Лукашенко бореться за своє життя. Чи зараз з боку Путіна є в бік, Лукашенка пас, що мовляв, ця операція сталася через те, що українці зрозуміли, що з твого боку не буде ніякого удару? Звичайно, що так. Білоруси зараз нарощують якісь сили, намагаються показати, що щось там можуть, але є нюанс. Природа працює на нас. Українсько-білоруський кордон – це болота і ліси. Як їх проходити? Можна тільки дорогами. А Україна друга після США за запасами Jawlene. Дуже добре уміємо ними працювати.
«Пошук формули миру ведеться»
– Ще до операції у Курському регіоні йшлося, що на кінець 2024 Україна і Росія можуть підписати якийсь мирний договір, при цьому він може бути не надто сприятливим для України. То як будуть розвиватися події далі?
– Кілька складових відповіді. Всі війни без винятку, або за рідкісними випадками, закінчуються договорами. Зокрема, найдовша формальна війна тривала 335 років між Британським островом і Голландією. Аж у 1986 році був підписаний мир.
Документ якийсь буде. Не поділяю точки зору, що будуть прямі переговори. Застосують технологію, яка була апробована на зерновій угоді. Буде група держав-гарантерів, зокрема, США, Великобританія, Франція, Німеччина, Туреччина, з глобального півдня – Китай і ООН, які підпишуть документ з нами. І такі самий підпишуть з росіянами.
Упевнений, що пошук формули миру ведеться. Швейцарський саміт миру у червні ніщо інше, як перший крок і її 100% знайдуть. Нагадаю, що США з Талібаном воювали 20 років, понад рік сиділи за столом переговорів, поки узгодили всі позиції. Однак ставки США-Талібан неспівмірні з Україна-РФ. Важливо, щоб ми до цієї формули миру підійшли з найсильніших переговорних позицій.
– Як вибори у США, їхні результати, вплинуть на наближення до оцієї формули?
– Неоднозначне питання. Не стою на позиції, що Трамп є абсолютним злом, десь туди зараз схиляються більших політичних аналітиків. Він дуже специфічний, усе може повернути на 180 градусів.
Також пам’ятаймо, що воєнно-промисловий комплекс США відчув смак, грошей. А ці хлопці уміють переконати будь-кого. Стратегічний ударний ядерний авіаносець класу «Джеральд Р. Форд» коштує 2,5 мільярда доларів. Дорожче, ніж космічна станція. Вони підберуть ключі і до його серця.
Хоча із теперішнього аналізу Камала Гарріс для нас все ж таки більш прийнятна.
Розмовляла Ярина Капітан
