«Роль своєрідного медіатора». Клімкін про відносини з Угорщиною та шанси Орбана зберегтися після 2026
- Сьогодні 17:01
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан вважає, що Європейському Союзу необхідно переглянути санкції проти Росії, оскільки саме вони, на його думку, утримують ціни на енергоносії на високому рівні, про це пише агентство Reuters. Зокрема, Орбан вважає, що «ціни на енергоносії повинні неодмінно бути знижені».
Яких ще неприємних новин Україні чекати від Угорщини, а також про – турбулентну внутрішню політику та глобальні амбіції Орбана, угорське суспільство і як знайти спільні точки, аби розвивати відносини з цією країною – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» міністр закордонних справ України (2014-2019 роки) Павло Клімкін.
Відеоверсія розмови – тут.
«Ще невідомо, чи збережеться Орбан»
– Голова МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив, що перемога Трампа матиме дуже великий вплив не лише на глобальну політику, але і стосунки України з іншими країнами, зокрема і на хід російсько-української війни. За його словами, вона може призвести до зміни провоєнного курсу Європи, коли вона постачала багато зброї Україні і дозволяла, або була на межі дозволу бити по території РФ. То чого очікувати у стосунках із Угорщиною?
– По-перше до 2026 року там буде уряд Орбана, бо наступні вибори за два роки. Там непроста внутрішня політика, тому ще невідомо, чи збережеться він чи буде хтось інший. Там зараз настільки турбулентна внутрішня політика, що це робить позиції внутрішні і зовнішні Орбана дуже цікавими. Не скажу слабкими, але 100% цікавими. По-друге, Угорщина так і не постачала нам зброї чи щось інше, тому перемога Трампа радикально на наші двосторонні відносини, саме в цьому аспекті не вплине. Третє – зараз Орбан намагатиметься грати роль своєрідного медіатора у більш широкому сенсі, пропонуючи свої «добрі послуги». Оскільки він здатний говорити з Трампом, з Брюселем, китайцями та з Путіним.
Він намагатиметься на себе перетягнути якийсь сегмент розмов. Чи буде це і за яких умов, що, власне, там буде обговорюватись, чи будуть якісь зондуючі розмови, а чи повноцінні зустрічі – зараз складно сказати. Але Орбан цього дуже хотів би. Це для нього шанс утриматися і після 2026 року при владі та створити своє свою політичну спадщину, те, що називається таким добрим англійським словом legacy. Так що Орбан буде дуже активним.
Стосовно суто двосторонніх відносин, зокрема наших угорців у Закарпатті, то там Орбан буде, як мінімум, намагатися вирішувати якісь свої проблеми, а потім намагатися презентувати їх всередині країни, як маленькі перемоги. Та в цілому це не будуть якісь радикальні кроки, які змінять атмосферу наших відносин. Так що я бачу насправді амбіції і роль Орбана скоріше глобальні, ніж суто в двосторонньому контексті.
«Питання Закарпаття для внутрішньої риторики»
– Спілкувалися із представниками угорських медіа та експертами і на їхню думку треба розрізняти суспільство угорське і політичну еліту, або просто політиків. За їхніми спостерженнями, угорське населення мало знає про Україну і будує своє відношення на підставі пропагандистських меседжів, які транслюють провладні медіа. Насправді більшість угорців добре налаштовані до України, що не скажеш про політиків. На їхню думку, усе змінится тоді, коли в Угорщині прийде інша політична еліта. Чи так це?
– Давно займаюсь Угорщиною і, як на мене, така думка дещо спрощена. Хоч в загальних рисах правильна. Бо що таке угорське суспільство? Воно також розділене і фрагментоване. Якщо ви розмовляєте з людьми в Будапешті, де опозиція відіграє, якщо не домінуючу, то важливу роль, то це одна історія. Якщо в інших великих містах – це інша. А якщо розмовляєте по селах – ще інша. Насправді база Орбана значною мірою у невеличких містечках. Тому говорити про однакове ставлення навряд чи можна.
Проте згоден, що значна частина угорського суспільства непогано ставиться до України, але та політична риторика, яка лунає в Будапешті, що більше допомога Угорщини затягне її глибше у війну проти РФ, дуже працює.
І останнє, а що таке ЗМІ в Угорщині? Там є певна невеличка частина зовсім незалежних, але ключові медіа, принаймні, опосередковано залежні від держави і координують меседжі та наративи.
Тому в існуючій угорській реальності, по-перше, нема якогось домінуючого настрою ані в суспільстві, ані в медіа. Друге, там почала змінюватися внутрішня політика, оскільки на правому фланзі з’явився новий, доволі популярний політик Петер Мадяр, який звинувачує Орбана в корупції та неефективності. І у нього є небезпека потрапити у пастку між лівим і правим флангом, те, що зараз відбувається в Європі чи по інших країнах. Тому передбачити, як буде розвиватися внутрішня динаміка в Угорщині, зараз звичайно можна, але це доволі складно.
Що стосується наших відносин, то вони будуть визначатися не суто двосторонніми чинниками, а, як я вже казав, бажанням Орбана бути своєрідним медіатором між Вашингтоном, Брюсселем, Путіним, китайцями і так далі. Пам’ятаєте, у нас років 20 з чимось тому було таке поняття багатовекторна політика. На щастя, це давно забуте, та у чомусь політика Орбан теж така багатовекторна. А давайте попетляємо по усіх, візьмемо щось у них і будемо таким чином підтримувати відносини. І це для Орбана буде найбільша амбіція, а не двосторонні відносини. Питання Закарпаття він буде використовувати скоріше у внутрішній своїй риториці, не більше.
«В України та Угорщини достатньо точок дотику»
– Наші відносини з будь-якою країною будуються на спільних точках дотику, наприклад на протиборстві Росії. А де нам шукати ці спільності з Угорщиною?
– Перше, це європейський вимір, щоб Угорщина не блокувала і не заважала нашому євроінтеграційному шляху, не заважала переговорам. Угорщині потрібні гроші ЄС, Орбан без них не обійдеться, ані зараз, ані в перспективі, і тут у нас є важель в Брюсселі і можливість впливати на європейську політику.
Друге – це двостороння економічна співпраця. Залучення угорського бізнесу в Україні, в перспективі можливо у відновленні, а зараз на рівні регіонів, в тому числі і у Закарпатті. Включаючи можливість інфраструктурних та системних проєктів. Наприклад, угорська компанія MOL, доволі контроверсійна в Україні, оскільки отримує нафту з РФ, однак вона дуже хотіла б зайти в Україну. І це буде теж дуже непроста політична і емоційна дискусія. І третє, звичайно, це Закарпаття.
Тож у нас достатньо точок дотику, про яких можна говорити і які можна використати. Певна емоційна складова в наших відносинах завжди залишиться і це вигідно Орбану. І нам від цього теж доволі складно відмовитись. Прекрасно розуміємо, що для Незалежності України, захисту роблять наші угорці. Вони також служать у Силах оборони і це історія, яка дуже важлива. Скільки б ми не говорили про подвійне громадянство, про видачу паспортів і так далі, однак ці люди віддають своє життя за Україну.
І, як на мене, погляд на Угорщину під час війни і опісля, значною мірою буде визначатися саме цим, а не якимось деталями законодавства, які ми теж з ними маємо обговорити.
Оскільки, з одного боку очевидно, що українська має бути єдиною державною і це наша ідентичність, сенс існування нашої нації. Але іноді ми буквально інтерпретуємо положення наших законодавчих актів. Уявіть собі, приїжджаємо в маленьке угорське село, там якась подія в угорській школі, і ми починаємо вимагати переклад кожної пісні, яку діти співають. Такі ж речі теж є, і от тут нам потрібно знайти правильний баланс. Не бачу жодних фундаментальних перешкод, щоб це зробити. Так, це не проста лінійна реальність, але усе можна зробити.
Розмовляла Ярина Капітан
