Росія затримує обміни полоненими, щоб закликати родичів до протестів – речник Координаційного штабу
- П'ятниця, 26 квітня 2024
У російському полоні сьогодні перебувають понад 8 тисяч осіб. З них понад 1600 – цивільні. Але десятки тисяч перебувають у статусі зниклих безвісти.
Останній обмін полоненими відбувся у лютому. Тоді вдалось повернути приблизно 100 захисників.
Про те від чого залежить обмін полоненими в програмі розповів прессекретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.
«Якщо ви пам’ятаєте, на початку року була дуже довга пауза. Обмінів не було з серпня до кінця року. Це не була провина української сторони, це були намагання Росії якось використати цей час для того, щоб вплинути на родини, щоб працювати безпосередньо з ними, намагатись розхитати ситуацію. Я сам був свідком, коли під час групової зустрічі родини почали отримувати дзвінки від військовослужбовців з полону. В усіх них був однаковий текст: «Мене Росія готова звільнити, але українська влада нічого не робить – виходьте на протести». Ми бачимо професійну роботу з того боку, яка покликана посіяти недовіру», – пояснює речник штабу.
За його словами, є два види офіційного визнання людини полоненим. Перший – через Міжнародний комітет Червоного Хреста, який подає запит до російського Міноборони. Це часто тривалий процес. Інший спосіб – це підтвердження, які штаб отримає різними своїми каналами, оскільки є підрозділом ГРУ.
«Якщо ці свідчення факти для нас є достатньо переконливими, відбувається перекваліфікація на з «ймовірно полон» на полон. Але хочу звернути увагу для тих, хто вважається зниклим безвісти – це не вирок і це не означає, що цю людину не можна дістати», – говорить Петро Яценко.
Під час попереднього обміну вдалося повернути 40 полоненим, які вважались безвісти зниклими.
Загалом Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повернув вже 3135 осіб, серед яких – 147 цивільних.
За словами Яценка, про зниклих безвісти їхні родичі можуть повідомляти в Національне інформаційне бюро. Ця всеукраїнська база даних працює цілодобово.
«Ми, як Координаційний штаб, також їх використовуємо. Ми знаємо про всіх, хто зник, потрапив у полон. Щодо декого є певна інформація, яка потребує перевірки. Наприклад, бувають певні зображення, де дві родини стверджують, що це їхній родич. Тому ми не можемо відразу сказати чи ця людина є в полоні, чи нема, бо є різні свідчення, факти. І нам треба працювати з родинами, які теж нам дуже допомагають. Тільки представник родини може краще розпізнати на фото чи відеоматеріалах – рідна ця людина чи ні», – говорить представник Координаційного штабу.
Тому цифра 8 тисяч полонених, яку називають, за його словами, є умовною.
