Росіяни хочуть якомога ближче підійти до Харкова, щоб обстрілюючи його з артилерії, перетворювати на сирійське Алеппо – Іван Ступак
- Четвер, 16 травня 2024
З 10 травня росіяни здійснюють потужний наступ на Харківщині. Водночас такий же наступ може розпочатися на Сумщині. Їх мета – розтягнути лінію фронту і захопити якомога більше українських території. Опісля, якщо росіяни наткнуться на серйозний супротив українських військ, зможуть вийти на мирні перемовини і запропонувати захоплені території в якості предмету торгу. Але основний задум росіян у тому, щоб підійти до Харкова і потім з відстані 15-20 км обстрілювати його з артилерії, перетворюючи на сирійське місто Алеппо.
Чому оборонні споруди та фортифікації на Харківщині не спинили ворожий наступ? Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів військовий експерт Іван Ступак.
Відеоверсія розмови – тут.
– Кирило Буданов, говорячи про положення Збройних сил України на Харківщині зазначив, що ситуація наближається до критичної. Що потрібно зробити для того, аби стабілізувати фронт?
– Якщо я скажу про озброєння, це буде банально. Можливо це дозвіл США на використання американських ракет по території РФ в кордонах 1991 року. До прикладу, по Бєлгородській, Брянській, Курській областях, скупченнях російських військовослужбовців, місцях зберігання палива, боєприпасів, продуктів харчування, залізничних коліях, що використовуються для підвозу боєприпасів. Думаю, тоді це матиме вплив. Не можу сказати, скільки потрібно ударів, але якщо будуть перші удари, то й росіяни відчують на собі перші результати.
З 10 травня росіяни окупували на Харківщині 100 км² території
– Кирило Буданов припускає, що впродовж кількох наступних днів нашим Збройним силам вдасться стабілізувати ситуацію під Харковом. Водночас наголошує, що окупанти можуть розпочати наступ на Сумщині. Чи мають росіяни ресурс для таких дій?
– Яка у росіян тактика? З 10 травня вони штурмують Харківщину. Орієнтовно окуповано і перебуває під їх вогневим контролем 100 км² території півночі Харківської області. Просунувшись у Харківській області, частину своїх військ вони перемістять на Сумщину. При цьому у Харківській області все залишиться без змін. Окупанти перебуватимуть у глухій обороні, ритимуть укріпрайони і почнуть ще більше розтягувати наші війська, атакуючи у Сумській області. Це буде «повзучий наступ» під час якого вони спробують захопити якомога більше території.
Для чого це робиться? Це відволікає увагу. У нас немає такого людського ресурсу, як є у росіян. Але уявімо, якщо росіяни натикаються на серйозний супротив від українців, котрі володіють західною зброєю, виходять на мирні перемовини, і тоді ці захоплені території півночі Харківської і Сумської областей можуть використовувати в якості предмету торгу. Але не забуваймо, що задум росіян у тому, щоб підійти до Харкова і потім з відстані 15-20 км обстрілювати його з артилерії, перетворюючи на сирійське місто Алеппо.
Оборонні споруди на Харківщині є, але не такі, як розповідали
– З’являється дедалі більше дискусій щодо того, чи були на Харківщині належним чином зведені оборонні укріплення. Що ви можете сказати з цього приводу?
– З 10 травня росіяни захопили 100 км² території півночі Харківщини. Чи були там фортифікаційні споруди? Відкрите питання. Чи були там мінні поля? Так, звісно, зараз ідуть виправдовування, що мінні поля там були, просто росіяни скидали ФАБи, все детонувало і в такий спосіб вони просувалися. Потім з’явилися інші повідомлення, мовляв, ми не могли їх там побудувати, бо росіяни здійснюють постійні обстріли. Водночас регіональна влада повідомила, що станом на грудень 2023 року все було збудовано, все – в бетоні, в цементі… Але з’являються повідомлення від наших військових, котрі перебувають поблизу Вовчанська і конкретні люди стверджують, що там нічого немає, що військові гинуть. Окрім того, у пресі з’явилося журналістське розслідування щодо компаній, які брали участь у тендерних закупівлях.
Частково лінії є, але масштабно, як нам про це розказували, немає. Їх продовжують будувати.
– На посаду командувача оперативно-тактичного угруповання військ (ОТУВ) Харків призначено генерала Михайла Драпатого. Також Драпатий залишається на посаді заступника начальника генерального штабу ЗСУ. Як це призначення може відобразитися на характері бойових дій Сил оборони на Харківщині?
– Така заміна покликана впорядкувати, поліпшити, посилити там, де були проблеми. Звісно, генералу Михайлу Драпатому знадобиться час, щоб вникнути в ситуацію на місці. Безумовно він в темі, але потрібна буквальна деталізація до найменшого дерева, куща і пагорба. Сподіваємося, що така заміна спрацює і позитивно вплине на характер бойових дій.
Кадрові зміни в РФ свідчать про підготовку до війни вдовгу
– В російській владі відбулися кадрові ротації. На посаду міністра оборони Росії Путін призначив економіста Андрія Бєлоусова. Натомість Шойгу очолив Радбез замість Патрушева. Які наслідки можуть мати ці призначення?
– У короткій перспективі це ніяк не повпливає. Адже начальник Генштабу РФ Герасімов залишився на посаді. Начальники на місцях теж не змінилися. Тобто війна в них ітиме за планом.
Щодо Андрія Бєлоусова, то він наплавлений туди, аби вгамувати, зробити перпендикулярно паралельно всі бюджетні транспорти, щоб гроші йшли правильно, щоб всі військові програми з виготовлення боєприпасів, амуніції, військової техніки фінансувалися вчасно. Головне завдання – підвищити ефективність знищення українців та захоплення українських територій.
Щодо Патрушева, то можна сказати, що це його апаратне фіаско, падіння. Навіть Шойгу зміг втриматися. Поки Патрушев програв, але подивимося на це згодом.
Військовий – на передовій, а за документами – на полігоні
– Призначення міністром оборони Росії Андрія Бєлоусова свідчить про те, що Росія налаштовується на війну вдовгу, поступово переобладнуючи всі економічні процеси в країні на військовий лад. А що потрібно зробити Україні, аби і в нас відбувся перехід на військові рейки?
– Це – справедливість, насамперед для хлопців і дівчат, котрі перебувають на передовій. Часто є історії, коли хлопці і дівчата на нулю, а за документами вони, до прикладу, на Яворівському полігоні. Відповідно це відображається на їх заробітній платі. Часто вони отримують травми, каліцтва, гинуть на передовій, а за документами – на тренувальному полігоні. І родичі цих скалічених або загиблих військових змушені бігати від інстанції до інстанції, відстоювати кілометри черг, щоб довести, що вони заслуговують на матеріальну компенсацію. Я вже не кажу про яйця по 17 грн, укріпрайони, вкрадене віскі. Це – окремі історії. Усі цю несправедливість бачать.
Розмовляв Віктор Біщук
Записала Олеся Когутич
