Головне за день

Росіяни під Авдіївкою накопичують механізовану компоненту та концентрують особовий склад підрозділів декількох армій. Це свідчить лише про одне: третю фазу наступу. Відтак загроза того, що ворожим військам вдасться взяти Авдіївку у кільце дійсно є. Ситуація ускладнюється й тим, що до Авдіївки веде лише одна логістична артерія.

Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».

Відеоверсія розмови – тут.

– Росіяни вже втратили під Авдіївкою більше 100 танків, 250 бронемашин, 8 літаків Су-25 і понад 15 000 особового складу. Незважаючи на це, вони продовжують посилений штурм міста та його околиць. Чи зможе ворог взяти Авдіївку у кільце?

– Шанси у них є. Загроза дійсно досить реальна. Ми говоримо про міцні штурми. Такі зазвичай відбуваються під час пауз між основними наступальними діями, коли використовується механізована компонента. Було два основних наступи під час яких росіяни використовували її. Зараз бачимо як формують потенціал для третього наступу. Вони сконцентрували біля Авдіївки 1-ий армійський корпус так званої ДНР, а також підрозділи складу декількох армій: 8-ої загальновійськової армії, 2-ої загальновійськової армії, 41-ої загальновійськової армії. Також розпочали процес передислокації під Авдіївку підрозділів 90-ої танкової дивізії. Це означає лише одне: накопичення механізованої компоненти для більш потужної 3-ої фази наступу.

З іншого боку, вони перейшли на праву сторону від залізної дороги. Це створює загрозу для Степового. Не виключаю, що під час третьої хвилі наступальних дій вони спробують захопити Степове. А зі Степового діятимуть у напрямку населеного пункту Бердичі. При цьому Степове для них буде елементом вогневого контролю над основною логістичною артерією на Авдіївку.

Також вони спробують прорватися на Авдіївський коксохім, використовуючи ресурс 55-ої окремої мотострілецької бригади зі складу 41-ої загальновійськової армії, підсиленої підрозділами 90-ої танкової дивізії. На Північному напрямку, через Водяне намагатимуться захопити села Сєверне і Тоненьке, щоб з Півдня взяти під вогневий контроль вже згадану логістичну артерію.

Авдіївка – більш потужний район, аніж Бахмут. Але з іншого боку, на відміну від Бахмута, у Авдіївки всього-навсього одна логістична артерія на Заході. У Бахмута їх було більше і ґрунтових шляхів було більше. Усе ускладнюється через логістику.                

– Заразом росіяни несуть великі втрати. Чому це не зупиняє їх, а навпаки, спонукає до подальшого виконання задачі?

– Мабуть це страх перед загороджувальними загонами (загони, що розміщуються позаду основних військ для запобігання втечі військовослужбовців з поля бою) чи ще чимось іншим. Немає раціонального логічного пояснення. Це так само, якби шукати логічне пояснення, чому матері або дружини чекають не на повернення сина чи чоловіка з «СВО», а на ладу «Каліну». Насправді я не розумію цих інстинктів.

Поки росіяни не збираються тікати з лівобережжя Херсонщини

– В російському інформаційному просторі з’явилося повідомлення з посиланням на Міноборони РФ про відступ російських військ з позицій на лівобережжі Херсонської області. Згодом це повідомлення прибрали. Що там відувається насправді?

– Думаю, що це був фальстарт. З одного боку, росіяни справді мають проблеми на лівому березі. А з іншого, вони не демонструють готовність звідти тікати. Коли вони починають відступати, то є ознаки того, що хтось звідкілясь буде тікати. Проте зараз вони намагаються підсилити деякі свої позиції. До прикладу, підрозділи «Шторм-Z» підсилюються морпіхами зі складу 810-ої окремої бригади морської піхоти. Не деяких ділянках вони навіть не задіяли основні ударні підрозділи зі складу 70-ої окремої мотострілецької бригади та 7-ої десантно-штурмової дивізії. Вони перебувають в резерві. Тож поки зарано говорити про те, що хтось буде тікати.

Думаю, що згадане повідомлення було підготовлене заздалегідь. Можливо вони розуміють, що їм так чи інакше доведеться залишати якусь локацію у Херсонській області. Саме під це і було підготовлене повідомлення. Однак його помилково було відправлено до російських ЗМІ федерального рівня.

F-16 можуть зайти у повітряний простір України ще цього року

– Ми часто робили ставку на винищувачі F-16, вважаючи, що саме вони допоможуть переламати хід війни. Чи можна сподіватися, що Україна отримає F-16 ще цього року? І чи справді вони змінять ситуацію, зважаючи на критичний брак боєприпасів?   

– Окрема зброя сама по собі ніколи не є вирішальною. Винищувачі F-16 потрібно використовувати в комплексі з багатьма елементами. Чи будемо ми отримувати при їх використанні підтримку з боку наших партнерів щодо забезпечення розвідкою: елементами ДРЛО, авіаційною розвідкою, дальньою радіолокаційною розвідкою? Це необхідно для того, щоб ракети із радіусом дії та відстанню польоту більше 100 км були дійсно влучні та ефективні. Чи отримаємо ми повну номенклатуру ракетного озброєння до F-16? Йдеться не лише про малий та середній, а й великий радіус дії ракет. Чи отримаємо ми крилаті ракети, до прикладу AGM-158? Чи отримаємо ми ракети AIM-119, що дозволяють наносити удари по надводних об’єктах, тобто використовувати їх як протикорабельні елементи ураження на відстані 50-55 км плюс.

Я постійно говорив про те, що ми можемо побачити F-16 в повітряному просторі України ще в грудні цього року. Але є ще одне питання. Наші пілоти швидко навчаються. Проте чи будуть готові до цього часу відповідні аеродроми, інфраструктура, технічний персонал? Насправді є дуже багато питань. На більшість ми не маємо відповіді, оскільки вони перебувають в таємній площині. Вони – не для відкритих джерел. Ми дізнаємося лише тоді, коли це станеться.     

– Поки у нас немає винищувачів F-16, що ми можемо протиставити російським керованим авіабомбам?

– Частково можемо використовувати наші комплекси радіоелектронної боротьби, але нам їх не вистачає. Також можемо протиставити ракетні системи ATACMS. Зокрема, їхня модифікація М39 А 1 з касетними бойовими частинами ідеально підходить для нанесення ударів по аеродрому. Якщо ми своїми постійними ударами по їх аеродромах змусимо відвести авіацію якнайдалі з тимчасово окупованих територій, навіть з півострова Крим, це значно підвищить наші можливості із проведення авіації та зменшить присутність тактичної авіації в нашому повітряному просторі. Але поки що ми не отримуємо необхідної кількості ATACMS, щоб забезпечити саме таку діяльність.

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич