Головне за день

Атомні станції не проєктуються для ведення бойових дій. Не передбачено такого, що в атомну станцію може влучити ракета чи снаряд. Зараз 5 реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодного зупину, один реактор – у стані гарячого зупину. Поки вони не є на потужності. Однак сценарії розвитку подій на ЗАЕС можуть бути різними. Найгірший це – плавлення активної зони і плавлення палива в активній зоні реактора.

Чим загрожує окупація Запорізької АЕС і наскільки реальними є ризики нової катастрофи? Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Григорій Плачков, голова Державної інспекції ядерного регулювання України (2017-2021 рр.).

Відеоверсія розмови – тут.

– 7 квітня в МАГАТЕ повідомили, що на території Запорізької АЕС здетонували щонайменше три дрони. Які наслідки це може мати?

– Про це є різна інформація. В одному із повідомлень йдеться про те, що в оболонку активної зони реактора влучили три дрони. Також було повідомлення про влучання в навчально-тренувальний центр, розташований на території атомної станції. За повідомленням Міжнародної агенції з атомної енергетики, станом на зараз, радіакційних викидів і зміни фону на ЗАЕС не відбулося. Однак там залишається достатньо складна ситуація. Періодично станція сідає на нуль. Сім разів станція залишалася без зовнішнього живлення, один раз – частково. Є питання щодо охолодження активних зон реактора, тому що з руйнуванням греблі Каховського водосховища, на ЗАЕС залишився лише басейн охолоджувача, а також свердловини, призначені для підтримування охолоджувальної спроможності активних зон реактора.

Вважаю, що РФ проводить таку спецоперацію для того, щоб відвернути увагу світової спільноти від жахливих ударів, нанесених 22, 25 березня по наших енергетичних об’єктах.

Атомні станції не розраховані на бойові дії

– Наскільки захищеною є Запорізька АЕС?

– Атомні станції не проєктуються для ведення бойових дій ні на самій атомній станції, ні поблизу неї. Звісно, є розрахунки на випадок потрапляння електромоторних літаків, землетрусів, але розрахунків для ведення бойових дій, влучання снарядів або ракет немає.

Не забуваймо, що 5 реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодного зупину, один реактор, для власних потреб, перебуває у стані гарячого зупину. Вони не є на потужності. Тому поки що такі удари великої шкоди не нанесли.

– Якби окупанти, за такого стану реакторів, підірвали станцію, чим це могло б загрожувати?

– В історії людства було три таких інциденти: важка аварія на Три-Майл-Айленд (1979), аварія на японській АЕС Фукусіма і Чорнобильська катастрофа. Думаю, що технологічно росіяни зроблять все, щоб після деокупації Запорізької АЕС, ми або не змогли її повернути до комерційної експлуатації, або надзвичайно довго її ремонтували. Ризиків на АЕС є багато: гідратори, що підтримують охолоджувальну спроможність активних зон реактора, паливо в активних зонах, персонал, ліцензований не нашим регулятором. Ситуація може розгортатися за різними сценаріями. Найгірший це – плавлення активної зони і плавлення палива в активній зоні реактора. Але поки що реактори – не на потужності. Тож шкода може бути, проте розрахувати її зараз дуже важко.

При заміні палива на ЗАЕС можуть виникнути проблеми

– За інформацією з відкритих джерел, скоро завершиться термін придатності ядерного палива, що використовується в реакторах ЗАЕС. Це паливо немає кому замінити. Що це означає?

– На Запорізькій АЕС використовується паливо різних виробників. Там є активні, так звані змішані зони, де використовується американське і російське паливо. Є активні зони реактора в яких є повністю російське паливо і активні зони реактора, де повністю американське паливо.

Також є питання з персоналом, яке має право проводити роботи на активних зонах реактора. Ситуація спрощується тим, що є пристанційне сховище відпрацьованого ядерного палива. З іншого боку, енергоблоки були модернізовані, впроваджено комплексну зведену програму підвищення безпеки всіх атомних енергоблоків. Під час продовження строку служби експлуатації внесені технічні та проєктні зміни. Відтак під час перевантаження або вивантаження палива можна наробити шкоди.

– У Харкові є ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів». Росіяни впродовж кількох днів б’ють по району, де вона розташована. Звісно, це не атомна станція, але там міститься певна кількість ядерного палива. Що може статися, якщо росіяни таки поцілять у цей об’єкт?

– У Харківському фізико-технічному інституті є так зване «Джерело нейтронів». Були повідомлення про те, що воно було знеструмлене і спрацювали дизельгенератори, що надали можливість охолоджувати активну зону цієї установки. Там справді є паливні збірки. Відтак потрапляння по цьому об’єкту може наробити шкоди. Бачимо як окупанти гатять по Харкову, намагаючись стерти його з лиця землі. І це також інструмент залякування та шантажу.

Будівництво нових енергоблоків під час війни викликає питання

– Уряд схвалив розроблений Міненерго законопроєкт про будівництво двох енергоблоків Хмельницької АЕС. Це дозволить замінити потужності окупованої Запорізької АЕС. Зважаючи на те, що Хмельницька область також піддається обстрілам, чи зможемо ми захистити ці об’єкти?

– Я завжди був за те, аби в нашій державі будувалися нові атомні потужності. Але не під час війни. Насамперед потрібно розробити проєктне рішення, проєктну документацію. Йдеться не лише про активну зону реактора, а й про турбінне і високовольтне устаткування, лінії електропередач. До прикладу, у плані розвитку електричних мереж НЕК «Укренерго» таких потужностей немає. Відомо, що оболонки активних зон реактора будемо купувати ніби в Болгарії, які також вироблені Російською Федерацією. Вони 10 років перебували в Болгарії. Який їхній стан? Хто дасть гарантії безпеки, що потім з цими хмельницькими енергоблоками нічого не станеться?

Окрім того, це – величезні кошти, орієнтовно 5-7 млрд доларів. Витрати на будівництво ляжуть на платників за електроенергію. У країні, що перебуває в стані війни, яка має проблеми з тепловою генерацією, маневровими потужностями, будувати два енергоблоки – досить дискусійно. Маю певні сумніви і щодо термінів будівництва. Поки що я не бачив таких прецедентів, щоб за два роки змогли збудувати новий енергоблок. Але якщо чиновники кажуть, що можуть, то напевно вони знають більше, аніж експерти в ядерній енергетичній галузі.

– Американська компанія Holtec International спільно з Енергоатомом обіцяє звести 20 модульних реакторів. Що це за проєкт і коли очікувати його реалізації?

– Після війни нам доведеться відновлювати енергетику великими темпами. Щодо модульних реакторів, то у світі ще немає жодного модульного реактора, ліцензованого якимось із ядерних регуляторів. У США є єдиний малий модульний реактор NuScale, що отримав схвалення ядерного регулятора США. Але малий модульний реактор Holtec не ліцензований навіть в США.

Подібні енергоблоки – невеликі за розміром, відтак займають невелику територію. Їх можна збирати модуль за модулем, як конструктор. Таким способом можна набрати велику потужність від 100 мегават до 1600 мегават.

На думку експертів, такий малий модульний реактор може стати «ядерним Ренесансом» у ядерній енергетиці. До прикладу, для потреб міста не потрібно будувати великі станції, а набрати 2-3 енергоблоки і, таким чином, забезпечувати населення гарячою водою та електроенергією.

Ми вже повинні готуватися до наступного опалювального сезону

– У порівнянні з минулою зимою, росіяни змінили тактику ударів по українській енергетиці. Вони цілилися по різних розподільчих станціях. Зараз та ж сама кількість ракет летить у кілька великих генераційних об’єктів. Відбудова таких об’єктів – тривала в часі. Як оцінюєте теперішню ситуацію в українській енергетиці? 

– Попри все, необхідно відновлювати традиційну енергетику, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, гідроелектростанції. Можемо звернутися до наших міжнародних партнерів. Адже в країнах Варшавського договору є теплоелектростанції, що дуже схожі до наших. До прикладу, такі є у Прибалтиці, Польщі та інших державах. Ми б могли звернутися до них на певних умовах або ж нам могли надати допомогу. Ми могли б отримати від них високовольтне, турбінне обладнання, генератори тощо. Однак цим потрібно займатися вже сьогодні, з думками про наступний опалювальний сезон.

Необхідно знову скликати енергетичний штаб для того, щоб і приватний, і державний сектори, і великі компанії, такі як: Укргідроенерго, Енергоатом, ДТЕК та інші державні компанії мали «план А», «план Б» і ще кілька планів для того, аби відновити і більш-менш спокійно увійти в наступний осінньо-зимовий період.

Споживачі також повинні економити електроенергію, зменшувати навантаження у ранковий та вечірній піки. Можливо перевести якусь промисловість на нічний графік роботи. Це все допоможе енергетикам згладжувати нічні провали і ранкові та вечірні піки споживання електроенергії.

Розмовляли Уляна Лаврик, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич