Розбіжності між Німеччиною та Францією призводять до затримок з підтримкою України – FT
- Вівторок, 03 жовтня 2023
Напруженість у відносинах між Німеччиною та Францією спричиняє затримки у вирішенні багатьох питань – від фінансування України до ухвалення національних бюджетів.
Про це пише Financial Times з посиланням на посадовців з декількох країн, повідомляє «Європейська правда».
За їхніми словами, без узгодження між Парижем і Берліном ЄС не вдається вирішити кілька пріоритетних і чутливих питань, чому не допомагає відсутність особистого порозуміння між канцлером ФРН Олафом Шольцем і президентом Франції Емманюелем Макроном.
«Здається, вони просто не ладнають. І це лежить в основі всього цього», – передає видання слова одного з присутніх на нещодавніх дискусіях між двома лідерами посадовця.
Як йдеться у матеріалі, проблеми випливають як зі значних політичних розбіжностей між Парижем і Берліном, так і з фрагментарної природи коаліційного уряду в Німеччині, що ускладнює для канцлера визначення чіткого напрямку в таких питаннях, як енергетика.
За даними джерел Financial Times, напруженість у відносинах між Шольцем і Макроном зберігається вже більше як рік.
Питання, які залишаються нерозв’язаними у Брюсселі, включають переговори про розмір поповнення шестирічного спільного бюджету ЄС (MFF), що містить критично важливу фінансову підтримку для України, а також оновлену версію правил, що регулюють, скільки країни можуть позичати і витрачати в рамках пакту стабільності та зростання.
За словами трьох високопосадовців ЄС, обидва питання були делеговані Франції та Німеччині Єврокомісією, щоб спочатку знайти спільну позицію, перш ніж решта членів Євросоюзу зможуть відновити переговори.
«Вони просто повинні сісти в кімнаті разом і обговорити (питання). Якщо цього не станеться, для решти безглуздо намагатися знайти консенсус», – сказав один із високопосадовців ЄС.
Як пише видання, довгоочікувана реформа ринку електроенергії ЄС також гальмується через суперечки між Парижем і Берліном щодо ядерної енергетики, яка займає центральне місце в енергетичній політиці Франції та від якої Німеччина відмовилася в рамках свого переходу до «зеленої» енергетики.
Раніше Європарламент проголосував за резолюцію з перегляду бюджету Євросоюзу на 2021-2027 роки, які, зокрема, передбачають створення спеціального Українського фонду в 50 мільярдів євро.
Перед цим президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президентка Європарламенту Роберта Метсола закликали до швидшого прогресу в запланованій реформі системи надання притулку в ЄС, переговори щодо якої зайшли в глухий кут.
