Рубають чи не рубають. Що у Львові з деревами, точки зору: Львівська міськрада, громадський активіст та науковиця

Фото: Твоє місто

Що у Львові відбувається з зеленими насадженнями, чи завжди доцільно вирубувати дерева, чому часто відбувається їх недолуге кронування і як це усе впливає на екосистему міста – начальниця управління екології та природніх ресурсів дерартаменту містобудування Львівської міськради Олександра Сладкова, громадський активіст Юрій Плахта та доцентка кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Лісотехнічного університету Оксана Олейнюк-Пухняк.

Раніше на зрізання аварійних дерев не було коштів – Олександра Сладкова

Фото: Олександр Мазуренко, ЛМР

Дерева поблизу Органного залу, на Цитаделі та в Горіховому саду

– Чи можна було зберегти ялинки біля Органного залу?

– Ні. Там падала стінка і були необхідні ремонтні роботи. Але даючи згоду на зрізку цих дерев, ми поставили умову – повна заміна зрізаних і плюс ще додаткові дерева. Звісно ж, жодної радості від того, що зрізаються ялинки у нас немає, але їх усе одно б зрізали, а за нашої позиції там мають висадити дві групи модрин і польові клени.

Фото: Dailylviv.com

– Чому на Цитаделі у цьому році було зрізано так багато дерев? Невже вони усі були аварійними – навіть зовсім молоді?

   – На Цитаделі протягом 50-ти років ніхто і нічого не робив. Більшість дерев були самосіями і через те, що їх було дуже багато, серед них було й чимало мертвих дерев, або таких, які розвалювалися. Там травмувалися: хлопчик, який залишився інвалідом, жінка і також мою знайому заледве не привалило. Добре, що вона встигла відбігти. Крім того, саме на Цитаделі, після кожної грози ми мали по кілька завалених дерев. Усі дерева, які ми обстежували, росли вздовж доріжок. У хащі ніхто не йшов.

Ми старалися виявити дерева, які могли б впасти. Приміром, клени ясенелисті, які мають дуже крихку породу. Ми позабирали лише ті, які були в найгіршому стані. Зрубаних дерев вийшло одночасно багато, бо їх ще ніколи забирали, оскільки ця територія лише недавно перейшла на обслуговування Галицького району. Але на основних місцях, приміром, де вхід з вулиці Коцюбинського, там дерева мають бути досаджені. Ми плануємо це зробити з айтішниками, які там працюють (на Цитаделі розташована їхня компанія). Гроші на дерева є, але зараз через воєнний час є обмеження деяких витрат, тому не можемо закупити саджанці. Та ми усе одно їх посадимо. А наразі прочистили алеї, аби ті дерева, які там залишилися – розгорнулися і краще почувалися.

Я дуже люблю дерева. На мою думку, там нічого катастрофічного не сталося. На Цитаделі потрібно було забрати аварійні зелені дерева, які здавалися здоровими. Великої підсадки дерев там робити не потрібно. А на саджанці можливо вдасться отримати приватні кошти або взяти з міського бюджету.

Висадка дерев у Львові. Фото: ЛМР

– На Цитаделі було зрізано чимало акацій. Чому?

Вони були сухі. Їх практично не висаджують, бо це є інвазійний вид, вони поширюються просто за містом і відповідно створюють некомфортне життя для інших видів. Але ті, що в місті підсаджують, вони не цвітуть і мають кулясту форму. Вони дуже швидко розсіюються – їх і садити не потрібно. Стосовно того, що на Цитаделі десь дерева позрізали, то побачите як там саме усе швидко розростеться.

– Стосовно найбільшого і найгарнішого дерева на березі озера в Горіховому гаю, яке зрізали… На ньому було чимало омели, але воно адаптувалося до цього паразита і цілком нормально жило собі впродовж вже довгих років. Навіщо його зрубали?

– Я не беру участі в усіх обстеженнях, але у нас є норма, якщо дерево уражено омелою більш ніж на 70% гілок, то мусимо його забрати, бо воно стає крихким. Ви можете подати скаргу, щоб пояснили причину його зрізання. Виїжджаю лише на сумнівні випадки. В такому випадку з екологічної інспекції, представників нашого управління і, в даному випадку, дочірнього підприємства «Бондарівка» складається комісія. Голосують троє людей. Якщо голоси розділяються тоді робимо дообстеження.

В цілому, щоразу, коли я розбираюся, виходить, що рішення було прийняте адекватне. Мітка на зрізання стояла на дереві вже кілька років, але раніше на це не було коштів. Зараз вони з’явилися і забирають ту аварійку, яка є. Правда це не означає, що так буде щороку. Просто цього року, насправді, виділили більше коштів на утримання парків. Відповідно, зробили багато газонів, посадили дерева, створили нові клумби, а також зрізають багато тих дерев, яких роками не могли забрати.

Щодо зрізаного в парку Горіховий гай дерева, яке росло біля озера, то там підгнивало коріння і воно могло впасти. Там була одна коренева система на двох (тополя була подвійна – мала два стовбури). Там ще залишилася одна тополя.

Фото автора

 – Було б добре, якби якнайбільше таких великих, навіть вражених омелою дерев вдалося зберегти. Адже цей паразит виснажує лише слабші дерева, а великим деревам не шкодить.

– Повністю з вами погоджуюсь. Є маса дерев які, незважаючи на омелу, зберігаються. Приміром, дуб є дуже міцним деревом і вони добре зберігаються, а тополя слабша.

– Як от дуб в парку Івана Франка, який планується зберегти?

– Його зберігаємо під моє чесне слово і відповідальність.

Щодо омели, то є люди, які стверджують, що за народними методами, є можливість знімання омели і покриття місця її зрізу відповідними розчинами. Чи є шанс лікувати такі дерева?

– Знаю лише одну людину, яка це робить. Правда, не впевнена в доцільності цього. Не бачу сенсу у зрізанні омели, вона може бути на дереві. Якщо її вага стає надто великою, то її потрібно тільки зістригати. Але це необхідно робити тільки для дерев визначних і великих, тому що людей, які вміють це робити, дуже мало. Такі дерева ми захищатимемо.

Проблема молодих насаджень – недобросовісний постачальник

   – Краще б більше грошей йшло на збереження усіх великих дерев, а не на їх зрізання – на збереження та нові насадження. До слова, щодо молодих дерев на вулиці Новий Світ – що з ними, чому вони гинуть, їм недостатньо догляду, поливу?

Дуби, які були там висаджені, зверху виглядали гарно, але постачальник, який нам їх надав, в момент викопування сильно пошкодив корені. Відразу ж при висадці це неможливо було зауважити. Їх поливали, але якщо немає нових коренів такі дерева не приживаються. Та це гарантійний випадок і їх має безкоштовно замінити постачальник.

У Запорізькому розсаднику, який постачав нам ці дерева, сказали, що частину привезуть нам восени, частину – весною. Але за будь-якого випадку так не залишать.

Вулиця Новий світ. Фото ілюстративне: Wikiwand.com

– А чи можна змінити постачальника? Якщо цей недобросовісний – контактувати з іншим?

– Це ж тендер. Він проводиться і ті постачальники, які виставляють найменшу ціну, – обираються. Але якщо постачальник недобросовісно поставився до своїх обов’язків, то мусить усе виправити.

Прикро. Краще було б закуповувати не дешевші дерева, а кращі, міцніші і за таким критерієм…

 – Відштовхувалися від умов. Але з’ясувалося, що великі дерева це чудово, але викопати їх, не ушкодивши корені, дуже важко. Саме це й трапилося.

Мета життя деяких мешканців – знищити дерева

– Чому дерева не лише уздовж автомобільних доріг, а й в алеях, у міжбудинкових скверах так недолуго кронують? Дерева перетворюються в «пальмочки» – голий, наче ліхтарний стовп стовбур, а вгорі лише пару гілок. До того ж ріжуть їх близько до стовбура, що є неприпустимим…

Ми зараз з цим боремося. Пристовбурові зрізи великого діаметру ми заборонили робити. На жаль, люди вчаться не за один раз. Якби при кожній обрізці стояв фахівець – цього б не сталося. Я можу тільки проводити навчання, пояснювати. Бо коли забирають нижні гілки, то так бути не повинно. Однак мешканці самі часто кажуть, що потребують більше світла і звертаються у комунальні служби, вимагаючи так оголювати дерева.

– Але чи варто завжди слухати мешканців?

Ми ніколи не йдемо на те, що мешканцям чогось хочеться, якщо це не пов’язано зі здоров’ям дерев. Часто буває, що нас запрошують обстежувати дерева і кажуть, що воно дуже велике, або ще щось. На це ми відповідаємо, що дерево може бути великим і не бути небезпечним. Комісія дивиться, в якому стані воно перебуває, якщо у незадовільному, то мусимо дати дозвіл на зрізку. Інакше до відповідальності можуть притягнути комісію.

Якщо дерево є здоровим, то ми зазначаємо це у результатах огляду. Скільки мешканців у мене сидить на голові та вказують, що «якщо дерево впаде я вас засуджу».

В мережі видно тиск мешканців, які люблять дерева і хотіли б їх зберегти, але такий же тиск йде і від людей, що не цінують дерева і воліли б їх прибрати. Мусимо з тим якось давати раду: давати дозвіл на зрізку дерев, які перебувають в незадовільному стані і не давати – в хорошому стані. Таке враження, що деякі люди мають за ціль життя, – зрізати якесь дерево.

Зберегти дерева Львова не менш важливо, ніж архітектуру – Юрій Плахта

– Пане Юрію, як громадський активіст, який вже кілька років цікавитеся цим питанням, – чому зараз так активно ведеться обрізання дерев?

­– Це пояснюють турботою про безпеку львів’ян та санітарною чисткою. Зараз ведеться дуже багато зрізань дерев по вулицях. І формально є така проблема у Львові, що фонд умовно старих великих дерев усе більше поповнюються тими, які у минулі роки регулярно зазнавали постійних системних втручань з обрізування крони. І зараз це дає міській екологічній комісії формальні причини, аби визнати ці дерева аварійним і зрізати.

– Тобто кронування викликає в дерев погіршення їх стану?

– Так. Раніше такий догляд за деревами вважався нормальним для пониження висотності дерева – знімали значну частину верхівки дерева, а потім це створювало проблеми з поступовим відмиранням гілок і самого дерева. Зараз усе пішло в іншу сторону – видаляють більшу частину нижніх гілок, але це так само несе загрозу, бо якщо гілку надто близько зрізати до стовбура, з часом на цьому місці утвориться дупло. Якщо воно набуває великої глибини, тоді таке дерево вважають аварійним.

Фото: ЛМР

Левовий хвіст або пальма

– А навіщо широколисті дерева з гарною традиційною кроною перетворювати у так звані «пальми» з голими, наче електричний стовп стовбурами, і невеличкими листяними китицями угорі. Це такі новітні тенденції?

– Це у міжнародній практиці називається левовий хвіст або пальма. Робиться це для того, щоб контролювати дорожній просвіт вздовж автомобільних доріг та на тротуарах. Це одна з найважливіших причин таких обрізань. Питання лише в тому – наскільки інтенсивно це потрібно робити. Тут повинні бути строгі правила, які обмежують висоту обрізання гілок: для пішоходів 2,5 метри і для проїжджої частина 4 метри. Такими є вимоги міжнародних правил.

У нас ніхто цього не дотримується. Самі ж підрядні організації зловживають цим. Зокрема, працівники «Зеленого Львова», виконуючи ці роботи, дуже зловживають, зрізуючи набагато більше. Напевне це суб’єктивний фактор, аби було видно, що вони тут працювали. А ще, аби менше листя доводилося прибирати і вивозити восени.

Фото: Твоє місто

Чим більше грошей на догляд за деревами, тим більше їх ріжуть

На яких вулицях найактивніше відбувалася зрізка?

– Таких вулиць є чимало. Це і Пекарська, і Коновальця, на якій зрізали чимало великих багатолітніх дерев.

Та для мене було великою трагедією коли влітку, в районі Цитаделі було зрізано дуже багато і старих, і молодих дерев. Там відбулася сумна історія – травмування дитини старим деревом. На основі цього, районна адміністрація замовила таку велику, так би мовити, чистку від дерев. На мій погляд, там було дуже багато не обґрунтовано зрізано молодих дерев, які не несли небезпеки. Я зазняв усі ці моменти. Щоб організувати дорогу, якою вивозили таку велику кількість деревини, розібрали частину валу, що було злочинно. Коли я звернувся за поясненням до офіційних осіб, то в управлінні екології мені відповіли, що це для контролю просвіту над доріжками – до 5 метрів забрали усе, що на їхню думку могло заважати чи бути аварійним.

Фото: Твоє місто

Ще Управління обґрунтувало зрізку тим, що деякі з цих дерев, не властиві для нашої кліматичної зони, приміром, акації і ясенелисті клени. Але у світовій практиці такий підхід, метод боротьби з «іноземними» деревами не доречний, адже їх можна контролювати по-іншому – регулярно за ними доглядати і спостерігати, мати відповідний план робіт.

Дерева часто мають різні тріщини: одні з них можуть йти до центру і бути небезпечними, а інші –загоюватися (як і в будь-якого живого організму) і їм слід лише допомогти в цьому. Комісія в таких випадках, як правило, завжди перестраховується і усі дерева (навіть ледь ушкоджені), визначає як аварійні. І такі випадки мають місце в усіх районах Львова.

У Львові протягом минулих 1,5-2 років з’явилося дуже багато пнів, що залишилися від донедавна ще красивих розлогих дерев, які були окрасою вулиць. Але усі вони мають якесь документальне підтвердження, під кожне дерево є постанова комісії, акти на зрізку і завжди нададуть перелік категорій, чому це було зроблено. Прикро те, що Управління в плані збереження дерев не завжди йде на контакт з громадою. Я та інші небайдужі львів’яни неодноразово писали звернення щодо багатьох випадків (приміром, з приводу дерев на вулиці Шевченка, які можна було зберегти) та відповіді так і не отримали.

Тобто виконуються запити на зрізання дерев і ігноруються щодо їх збереження. І це явище відбувається протягом ближчих років. Приміром, за минулий рік було зрізано близько 3,5 тисяч дерев у Львові. Що більше збільшується фінансування на догляду за деревами від районних адміністрацій, то більше коштів йде на видалення дерев. В попередні роки фінансування було меншим.

Проблемною є не лише зрізка, а й висаджування дерев. Передбачити на 100% як ростимуть саджанці не можливо. На вулиці Новий Світ, в сторону Львівської Політехніки до вул. Степана Бандери, висаджені півтора десятки гарних, пірамідальної форми дубів, а вижило одне чи два дерева. І це є доволі типова картина. Біля висаджених дерев дуже багато потрібно ще працювати, аби вони нормально прижилися і росли. Доволі швидко можна збудувати будинок, покласти бруківку чи асфальт, а для того, аби виросло посаджене деревце потрібно, як мінімум, 10-20 років, чимало праці з догляду за ним і його власна щаслива доля. Тому зберігати старі екземпляри дерев для Львова не менш важливо, ніж – його архітектуру. За кордоном люди дуже турботливо ставляться до дерев – ветеранів доглядають їх. У нас така турбота дуже рідкісне явище.

Дерева є живими створіннями – Оксана Олейнюк-Пухняк

Фото: Фейсбук-сторінка

– У Львові кілька років вирубують великі дерева, як ви, як науковець і практикуючий ландшафтний архітектор ставитеся до цього?

Це є великою проблемою для Львова. Дерева є живими створіннями, вони ростуть, розвиваються, хворіють, старіють і відмирають і те, що зрізуються дерева непридатні для життя, не є крамолою. Але прибирати треба лише те дерево, яке справді є аварійним, надто старим і не піддається лікуванню.

У Львові є дуже багато цінних екзотичних порід, які ростуть у парках, на вулицях і в приватних садах. І, на щастя, ми ще деякі з них можемо бачити і бути свідками їхнього життя і розвитку. Але усе більше цих дерев зникає через вирубку. Під маркою, що те чи інше дерево є аварійне, не придатне і небезпечне, часто ріжуть й здорові дерева.

У Львові наразі немає програми за їх доглядом. Це основна причина, чому дерева у нас хворіють і швидко зношуються. Вони не мають необхідної підживи та догляду. Дерево, як людина, потребує поживних речовин, мікроелементів та превентивного догляду. Потрібно не допустити цього голодування дерева і тоді воно буде гарно розвиватися, мати красиве листя і крону. Правильне ведення крони дерева – це також спосіб догляду заним. Якщо зовсім не обрізати, то крона може не витримати опадів і вітру та впаде. Кронування має проводитися фахово.

У Львові 5 років тому відбувалися різні майстер-класи, семінари і навчання, як це правильно робити. Усі можливі навчальні процеси були проведені і показані. Однак зараз  контролю за цими процесами я не бачу. А це має бути основою основ.

Посушлива погода є проблемою для великих дерев, але для молодих дерев, для нових насаджень це –катастрофа. Якщо молодому дереву не надати догляд протягом перших трьох років, то з нього нічого не буде. Воно виснажиться за 5-6 років почне хворіти і всихати. Наприклад, платани, які років 5 тому висаджували наче й великими, зараз випадають великими кількостями. Теж відбувається з висадженими у місті молодими дубами і грабами.

Даремно витрачаються кошти на вирубку, а наступні покоління не бачитимуть великих, розлогих, дивовижно красивих дерев.

Фото: Твоє місто

Омолодження фонду чи лісозаготівля

Усе частіше доводиться чути про «омолодження фонду» – як воно відбувається?

Цим терміним вправно маніпулюють. Справжнє омолодження ведеться наступним чином: у жодному випадку не зрізається велике доросле дерево, а спочатку висаджується саджанець. За ним доглядається, і у разі потреби, якщо сусіднє велике дерево його затіняє, – обережно проріджується крона цього ветерана і лише тоді, коли молоде досягне хоча би десятилітнього віку (щоб воно набуло вже гарної крони), у разі потреби, – старе дерево забирається.

Не ціняться зараз у нас великі дорослі дерева. А дарма. Це ціла екосистема з її дивовижними властивостями (шумо- і пилепоглинанням, терморегуляцією), світом комах і птахів, які гніздяться у їхньому верховітті.

У Львові активно зрізають дерева і з інших причин. Так, за проєктними рішеннями з будівництва вулиць, при їхньому переплануванні і реконструкції, зокрема, на Пекарській, Шевченка і Коновальця були зрізані здорові дерева, з яких лише 10-15% мали би прибрати. Але навіть і за них варто було боротися, як це роблять у цивілізованому світі.

Науковці, ландшафтні дизайнери та архітектори, розуміючи, що втрачаємо безцінні дерева (а на їхнє місце не висаджується достатньої кількості нових) вирішили створити теоретичну, практичну і інтерактивну програму для усієї України, її різних кліматичних умов з робочою назвою «Догляд і поведінка з зеленими насадженнями в історичних містах. Повоєнне відновлення парків скверів і лісосмуг». Ми консультувалися з Міністерством екології і природних ресурсів. Ця програма має впроваджуватися на державному рівні і, відповідно, фінансуватися (принаймні частково). Її методики потім будуть впроваджуватися в містах на різних рівнях.

Чи не краще зберегти те, що є

– Відновлення потребуватиме чимало часу сил і коштів. В містах, де влучили ракети, снаряди чи бомби – іншої ради немає. Але у нашому місті краще зберегти те, що зараз ще є?

– Не знаю як це зробити. Можливо проведенням тренінгів, семінарів, конференцій, акцій… Бо жодного іншого впливу на місто ми не маємо.

У Львові було впроваджено садівників, це була розпіарена акція, але їхня діяльність не викликає схвалення фахівців і громади, яка вболіває за зелені насадження Львова. Локально, у центрі міста, де є багато людей, ще якісь проєкти ведуться.  Але загалом про ситуацію з зеленими насадженнями дізнаємося більше з нарікань львів’ян, які з сумом спостерігають за тим, що відбувається.

Фото ілюстративне: Радіо Перше

Є таке поняття, як «комплексна зелена маса міста», до якої входять усі зелені насадження міста від лісопарків до невеличких зелених громадських просторів, з’єднуючих просторів (це вулиці, провулки, бульвари тощо). А загальної програми розвитку цієї комплексної зеленої маси на даний момент немає. Була інформація, що працюють з Білогорщею і на Левандівці, де впроваджуються якісь проєкти. Так само в Рясному.

Нова фобія

Раніше мешканці Львова активно висаджували дерева на подвір’ях і вулицях, а зараз так само активно звертаються на Гарячу лінію міста і в райадміністрації, щоб їх зрізали. Чому так?

Люди мотивують це тим, що гілки можуть впасти на авто чи перехожих, або дерева перешкоджають сонячним променям. Правда, після їхнього зрізання, ті ж таки люди, за сонячної погоди, відпочивати йдуть у затінок поки ще збережених дерев і туди ж ставлять своє авто. Люди вбачають у деревах потенційну загрозу. Це якась фобія. Її можна пояснити тільки низькими культурою і рівнем екоосвіти.

Це, до речі, є одним з пунктів нашої програми, в межах якої на семінарах і лекціях розповідатимуть про їх важливість, вплив на здоров’я людей. Як показують сучасні дослідження, відсутність зелені на вулицях призводять до підвищення людської агресивності та схильності до депресії.

Дерева забирають на себе усі шкідливі викиди (а тополі навіть радіацію). Є приклади, коли їх відсутність викликають затоплення, зсуви ґрунтів (особливо на схилах), бо дерева вбирають надлишкову вологу і захищають від руйнації вулиці. У спекотну погоду за відсутності дерев температура повітря на вулицях міст зростає на 8-12 градусів. Тобто, дерева дають комфортну регуляцію температурного режиму і чистоти повітря. Це є ціла система, яка оздоровлює людей. Якщо не буде дерев простір стане шкідливим для містян.

Фото: Твоє місто

– Пані Оксано, а скільки років взагалі дерева живуть?

– Якщо їх не зрізають люди чи не ламають буревії – довго. Вони поділяються на довгожителів і дерева середньої тривалості життя. Липи, буки, граби, дуби, ясені, тополі, тиси, сосни, ялини, ялиці відносяться до довгожителів, які живуть 500-1000 років а в’язи, каштани, клени, берези, осики, вільхи, туї – 100-200 років. Фруктові дерева, в середньому – 100 років.

До речі, колись тополі висаджували біля підприємств, бо вони мають властивість вбирати в себе шкідливі, отруйні речовини і радіацію. В природі такі дерева живуть і до 1000 років, а поряд з людьми, у містах – лише 60-70 років.

Розмовляла Наталка Сохан


Новини