Щоб запустити Реєстр виборців, потрібно більше, ніж пів року – Андрій Магера
- П'ятниця, 13 жовтня 2023
Проводити чи не проводити вибори в Україні під час війни. Окрім, питання безпеки для учасників виборчого процесу, ще однією із перешкод для виборів в воєнний період може стати Реєстр виборців.
Про це в ефірі програми в програмі «АНТИтокШОУ» на «Першому Західному» розповів заступник голова ЦВК (2007-2018 рр.) Андрій Магера.
«Якщо брати технічну складову, організаційну, то в першу чергу, в нас є величезні проблеми з неоновленим Реєстром виборців, який з лютого 2022 року взагалі не оновлювався. Не оновлювався з об’єктивних причин. Не з вини Центральної виборчої комісії (ЦВК), парламенту, уряду, а через війну. Тому що це неможливо було зробити і Державний реєстр виборців був закритий ЦВК, щоб не було якогось стороннього втручання з боку окупаційних органів влади. Тому Реєстр виборців – це питання номер один», – стверджує Андрій Магера.
Він каже, що для того, щоб запустити Реєстр виборців, за оптимістичними прогнозами, знадобиться до 6 місяців. Але, на його думку, піде навіть більше, бо передовсім потрібні будуть кадри для ведення реєстру, члени виборчих комісій. Всім їм треба буде гарантувати безпеку під час проведення виборів.
«Ми можемо навіть для проведення виборів скасувати воєнний стан. Але для російської ракети все одно, чи в Україні введений воєнний стан. Тому гратися в речі, які становлять небезпеку для членів виборчих комісій, органів ведення реєстру, для самих виборців – це є вкрай небезпечні тенденції», – пояснює експрацівник ЦВК.
За його словами, в світі не так багато прикладів, коли б вибори проводили під час війни. Наприклад, це було в Північній та Південній Коре, які перебували в стані війни, але не в Європейському Союзі.
«Мабуть причина в тому, що в 1950 році з’явилась Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод», і з’явився Міжнародний пакт про громадянські політичні права 1966 року. Світ отримав певні засади і принципи, без яких неможливо кваліфікувати процес як виборчий», – вважає Андрій Магера.
Він наводить приклад британського парламенту, що був обраний 1935 року. Наступні вибори мали відбутись в 1940 році. Однак, в 1939 році Британія, виконуючи союзницькі зобов’язання з Польщею, оголосила війну фашистській Німеччині. Тому вибори відбулись лише після розгрому Німеччини в 1945 році. Тобто, одне скликання нижньої палати парламенту проіснувало 10 років. При цьому, за словами Магери, ніхто не звинувачував його у нелегітимності.
