Головне за день

Європейські спецслужби попередили свої уряди про те, що РФ планує диверсійні дії на всьому континенті, про це пише Financial Times. Зокрема, РФ почала активніше готувати таємні вибухи, підпали та пошкодження інфраструктури – безпосередньо та за допомогою поплічників. «Росія тепер, схоже, комфортно проводить операції на європейській території «(з) високим потенціалом шкоди», – зазначив голова Федеральної служби захисту конституції Німеччини Томас Гальденванґ.

Про атаки російських шпигунів в Європі, переведення військ США у підвищену бойову готовність, ісламську загрозу та вразливі місця режиму Путіна – у програмі Міжнародні новини на ТРК «Перший Західний» колишній заступник голови Британської розвідки MI6 Найджел Інкстер.

Відеоверсія розмови – тут.

– CNN повідомляє, що військові бази США у Європі перевели у стан підвищеної бойової готовності через побоювання терористичної атаки. Чи може це бути пов’язано із посиленням гібридної активності російських шпигунів у Європі?

– Складно зрозуміти. США не повідомили, яка природа цієї загрози. Може бути пов’язано із двома речами. Уперше, могли зафіксувати спроби джихадистів (Джихадизм – неологізм, який використовується щодо «войовничих ісламських рухів, які сприймаються як загроза для Заходу – Ред.). здійснити атаку. Ісламська держава Хорасан (Умовна назва ісламського угруповання у Сирії, що має тісні стосунки з Аль-Каїдою – Ред.), яка базується в Афганістані та є однією з гілок Ісламської держави, останнім часом збільшила кількість своїх атак за кордоном. Крім цього, є побоювання щодо безпекових загроз на час проведення Олімпійських ігор у Парижі.

Разом з тим, не слід виключати, що це могла бути і загроза, пов’язана з активністю Росії. Поки що точно цього не знаємо.

Росіяни діють через проксі-сили

– Кілька російських шпигунів були затримані раніше в Німеччині за спробу актів саботажу проти військ США. Чи відчуваєте ви, що зараз розпал шпигунської війни?

– Так. Після початку вторгнення Росії до України багато європейських країн вислали офіцерів російської розвідки, які легально там перебували. Вони працювали у посольствах та інших установах. Росіянам довелося перегрупуватися і тепер вони для здійснення актів саботажу використовують проксі-сили. Зокрема, громадян таких країн як Болгарія та Сербія. Багато задокументованих таких спроб.

Немає жодних сумнівів у тому, що РФ залучена до цього. Це, звісно, можна по-різному називати. Наприклад, гібридними діями.

– А наскільки успішними є такі спроби Росії у Європі?

– Це має певний вплив. Ми бачили підпал фабрики, яка виготовляла артилерійські снаряди для України, у Чехії. Щось подібне було у Великій Британії. Були спроби здійснення актів саботажу проти залізничних шляхів у Європі, які використовуються для перевезення боєприпасів та іншого обладнання до України.

Загалом, усі ці атаки мають обмежений ефект, однак це проблема. Загроза, яка вимагає пильності від європейських силових структур, аби вони моніторили та попереджали таку діяльність.

Путін не у відчаї

– Чи не думаєте, що ці спроби саботажу є ознакою відчаю диктатора Путіна?

– Я б так не сказав. Він не у відчаї. Путін думає, що може нести втрати в Україні, скільки буде потрібно. І що може перечекати союзників України. Він робить усе, аби зменшити підтримку України. Справа саме у цьому.

– Чи може російська розвідка дійсно перервати постачання західного озброєння до України?

– Вони пробують це зробити, але поки так не виглядає, що вони досягли успіху, аби хоча б уповільнити постачання Україні необхідного обладнання.

Значної більшої шкоди завдала затримка у затвердженні допомоги Конгресом США. Це дуже вплинуло на можливості України оборонятися.

– Чи очікуєте ви відповіді з боку Заходу на спроби саботажу російських шпигунів?

– Не прямої і не еквівалентної. Росія дуже хотіла б прирівняти Захід до себе. Якби Захід дозволив опустити себе до такого ж рівня, це було б дуже великою помилкою. Європейські держави не перебувають в стані війни з Росією. РФ, до речі, не визнає того, що є стороною війни, адже описує її як спеціальну воєнну операцію проти України.

Європейські держави не мають достатніх правових підстав, аби відповідати еквівалентно. Адже саме РФ готова піти на будь-які кроки, зокрема, всупереч нормам порядності.

РФ працює через куплених людей

– Ви вже згадали, що російська розвідка зараз намагається не використовувати власних агентів, а працювати через вербованих та куплених іноземців. Чи ви вважаєте, що російська розвідка обережно себе поводить?

– Очевидно, що вони намагаються проводити операції, щодо яких складно довести їх причетність. Робити все, що складно із ними пов’язати. Для цього використовують злочинні групи. І, звісно, вони не дуже навчені для проведення таких операцій. Вони менш ефективні, ніж професійні, навчені і вмотивовані агенти.

Цим людям, які виконують такі завдання РФ, платять гроші і вони не дуже стараються виконуючи завдання. Тут Росія постає перед складним вибором. Якщо ти не можеш використовувати своїх агентів, бо вони часто не можуть добратися до місця призначення і також потрібно все зробити таємно, тоді змушений використовувати куплених нижчого рівня навченості людей.

– Їм справді складно перекидати своїх агентів із Росії до Європи?

– Це не неможливо, але складніше. Це займає більше часу і несе більші ризики.

В мене немає сумнівів у тому, що Росія продовжить робити все, що може тими засобами, які має. Не думаю, що побачимо зменшення шпигунської активності росіян.

– Чи не думаєте, що вони себе обережно поводять в Європі, адже бояться відповіді Заходу на такі дії, зокрема, на акти саботажу?

– Це можливо. Вони побоюються того, що західні країни почнуть діяти так само, як вони, адже це поширене явища. Разом з тим, це не має жодного стримуючого ефекту. Коли в РФ відбуваються терористичні атаки, вони завжди намагаються їх пов’язати з Україною чи іншими західними силами. Говорять про це навіть тоді, коли їх здійснили ісламські терористи.

Ісламський тероризм не є особливою загрозою для РФ

– Ви згадали про поточну ситуацію в Росії. Нещодавно там відбулися терористичні атаки у Дагестані. Чи відчуваєте, що російська влада і розвідка надто зациклені на Україні і тому не роблять достатньо, щоби захистити свій народ від цих загроз?

– Це можливо. Цього року РФ зазнала двох великих терористичних атак з боку терористичної організації Ісламська держава Хорасан. Зокрема, у ТЦ «Крокус-Сіті» у березні та нещодавню атаку у Дагестані. Щодо «Крокус-Сіті» тоді США попередили Росію про загрозу терористичних атак, але вони проігнорували це. Думаю, теж відбулося щодо Дагестану.

Північний Кавказ перебуває під колоніальним контролем Росією. Однак тут досить поширені сентименти до ісламу і ненависть до РФ. Очевидно, що в цьому регіоні Ісламська держава хоче попрацювати, адже там вони точно знайдуть багато прихильників.

– Наскільки значною є загроза ісламського тероризму для російського режиму?

– Не є серйозною. Вона не екзистенційна для російського режиму.

Разом з тим, під загрозою атаки Хорасану також Китай та Європа. Думаю, слід очікувати повторення таких інцидентів і не тільки в Росії. Ісламська держава зараз є більш спроможною і амбітною. На додаток до планування і проведення атак, вони також заохочують своїх прихильників до вчинення терору індивідуально. Вони їм кажуть здійснити, наприклад якийсь терористичний акт. Це не потребує планування. Зазвичай така атака передбачає напад на людей на вулицях з ножем чи наїзд бусом на натовп.

Існує великий ризик таких атак. РФ є не більшим ворогом для Ісламської держави, ніж будь-яка інша країна.

Режим Путіна є вразливий

– Якими, на вашу думку, є сьогодні вразливі місця російського режиму?

– Складно відповісти. Зовні так виглядає, що Владімір Путін багато чого контролює. Він ліквідував найбільш ефективні форми політичної опозиції. Його сили безпеки все пильнують. Разом з тим, режими такого виду завжди вразливі.

Проблемою путінського режиму є його злочинні групи, які маскуються під вигляд держави. Політичний процес в РФ настільки деградував, що складно було б комусь кращому замінити тих, хто там зараз при владі. Навіть, якщо Путін піде завтра, є дуже обмежені перспективи того, що до влади прийде хтось кращий.

– А чи є люди в російському режимі, які не підтримують продовження агресивної війни Росії проти України і яку роль вони можуть відіграти?

– Вони є. Однак багато людей, членів російської еліти пов’язані з Владіміром Путіним. Тому вони, навіть, якщо виступають проти війни, то дуже не значно впливають на події. Вони не мають Путіну альтернативи і чекають на кращі часи.

Тому у короткостроковій перспективі важливо, аби країни, які підтримують Україну, залишалися єдиними в цьому і надалі допомагали.

Важливо, як на домовленості РФ і КНДР дивиться Китай

– Обговоримо візит Владіміра Путіна до Північної Кореї. Чи очікуєте ви збільшення обміну розвідданими між обома диктатурами?

–Можливо. Не впевнений лише в тім, які розвіддані Північна Корея могла б надати Росії, які були б корисними Владіміру Путіну.

Ми поки не знаємо, що обговорювали і про що домовилися під час візиту Путіна до Пхеньяну. Як відомо, відносини обох країн формально посилилися. Кім Чен Ин говорив про про партнерство та альянс.

Що Владімір Путін хоче від цих відносин? По-перше, аби КНДР і надалі постачала Росії артилерійські снаряди. По-друге, на геополітичному рівні Путін хоче створити невизначеність та нестабільність, демонструючи посилення двосторонніх відносин з Північною Кореєю. Своєю чергою, Північна Корея, як держава ізгой, хоче демонструвати, що вона досі має друзів і що обидва очільники мають на меті підірвати і замінити міжнародний правопорядок Заходу. Чимось більш бажаним для інтересів та цінностей РФ та Північної Кореї.

Щодо цього питання потрібно розглянути ще один аспект – те, як на все це дивиться Китай. Не впевнений, що там були раді бачити таку ситуацію. Для комуністичної партії Китаю збереження поточного статусу-кво на Корейському півострові є більш привабливим варіантом. Вони не дуже раді були б бачити там якісь зміни: дестабілізацію чи погіршення ситуації. В Китаю є свій інтерес у тому, аби забезпечити контрольовані відносини між РФ та Північною Кореєю.

Ніхто не хоче бути залученим до військових дій проти КНДР

– Але чому Захід не відреагував на цю ескалацію? Чому ми не бачили нових санкцій, обмежувальних, дипломатичних чи навіть військових заходів?

– Ніхто не хоче бути залученим до військових дій проти Північної Кореї. Зважаючи на те, що Пхеньян володіє ядерною зброєю і має на меті зробити все, аби зберегти свій режим. Більшість людей вірять в те, що Кім Чен Ин готовий зробити, що завгодно, навіть використати ядерну зброю, аби не допустити розвалу свого режиму чи скидання влади.

Тому за поточних обставин військова відповідь немає жодного сенсу, як і санкції. Якщо ви могли б визначити будь-який сектор КНДР, який досі не перебуває під санкціями, тоді мені було б дуже цікаво послухати про це. Уже майже немає санкційних заходів, які ще можна ввести проти Пхеньяну.

Найважливішим у цьому всьому є не вдатися до надмірної відповіді. Потрібно чекати і спостерігати за тим, як ці відносини будуть розвиватися. Більше зробити можна буде тоді, коли все почне рухатися у небажаному напрямку. Поки зарано відповідати на відносини, природа яких лише визначається.

– Чи не думаєте ви, що відсутність відповіді Заходу на цей оборонний пакт Росії та Північної Кореї лише дозволить їм посилювати рівень відносин та подальшої військової співпраці.

– Очевидно, що це відбудеться. Але який вплив це все буде мати, зокрема, на Україну, досить складно сказати.

Як уже зазначав, Китай має свою думку щодо цього. І сила Китаю має значення у відносинах між РФ та Північною Кореєю. Впевнений, що Китай не має жодного інтересу в тому, аби ці відносини вийшли з-під контролю.

Розмовляв Даніель Ткіє