«Якщо життя пацієнта під загрозою». Андрій Васько про те, в яких випадках до львів’ян виїджає «швидка»
- Неділя, 10 грудня 2023
«Швидка» повинна виїжджати до всіх пацієнтів, котрі перебувають у критичних та екстрених станах. Насамперед це стосується станів, пов’язаних із зупинкою серцебиття, зупинкою дихання, політравмами, травмами, спричиненими ДТП, переломами нижніх кінцівок, кровотечами, інсультами, інфарктами. Якщо це критичний виклик, «швидка» прибуде до 10 хвилин, на екстрені виклики – до 20 хвилин. Якщо це соціальні, не профільні або не екстрені виклики, «швидка» виїжджати не зобов’язана.
Про це у програмі «GOпро…» на ТРК «Перший Західний» розповів Андрій Васько, в.о. гендиректора Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Відеоверсія розмови – тут.
– Скільки цьогоріч було зафіксовано викликів швидкої медичної допомоги?
– Щороку фіксується більше 200 тисяч викликів екстреної медичної допомоги. Щодоби на лінію 103 здійснюється 1500-2000 дзвінків. Щоденно наш Центр екстреної медичної допомоги госпіталізовує близько 10 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, близько 25-30 пацієнтів з гострим мозковим інсультом.
– Інфаркти, інсульти у пацієнтів – основні проблеми з якими стикаються працівники «швидкої»?
– Це – ті критичні стани на які в нас стоять моніторингові показники від держави, за якими держава виставила первинний моніторинг. Найближчим часом до цих критичних станів буде додано моніторинг пацієнтів з гострими хірургічними патологіями, політтравмами. Також нас чекають маршрути вагітних і пацієнтів дитячого віку.
Не всі звернення на «швидку» потребують медичної допомоги
– Дехто скаржиться, що «швидка» не хоче виїжджати, може відмовити у госпіталізації лежачого хворого, що інколи за це потрібно заплатити…
– Екстрена медична допомога – гарантована державою. Вона надається завжди і безоплатно. За всіх пацієнтів, котрі потребують екстреної медичної допомоги платить держава.
Не всі лежачі пацієнти потребують госпіталізації. Хронічні, довгохворіючі пацієнти, соціально вразливі категорії, які не можуть самостійно пересуватися це – не категорія екстрених станів і ургентної допомоги.
Ми вважаємо, що для осіб з інвалідністю, для поранених, для пацієнтів, котрі потребують реабілітації в усіх громадах має бути доступний соціальний транспорт. Якщо цього не буде, то через пів року матимемо критичну ситуацію з необхідністю залучати певні ресурси, які до того моменту можуть бути не підготовлені. Такий транспорт це – компетенція громади.
– У яких випадках не потрібно викликати «швидку допомогу»?
– До прикладу, на лінію 103 щодоби надходить 1500 викликів. З них, 600 викликів потребуватимуть виїзду карети «швидкої допомоги». З тих 600 пацієнтів лише 300 осіб будуть госпіталізовані. В інших випадках допомога надається або на місці, або пацієнти взагалі не потребують медичної допомоги. Близько 20% викликів це – не медичні виклики. Зокрема це соціальні виклики, виклики, пов’язані з дефіцитом уваги чи відсутністю соціального супроводу пацієнтів, помилкові виклики.
Якщо життя пацієнта – під загрозою, ми виїжджаємо
– Що робити, якщо «швидка» відмовляється виїжджати за викликом?
– «Швидка» повинна виїжджати до всіх пацієнтів, котрі перебувають у критичних і екстрених станах. Це стосується пацієнтів в яких спостерігається зупинка серцебиття, зупинка дихання, політравма, травми, спричинені ДТП, переломи нижніх кінцівок. До екстрених станів належать: кровотечі, інфаркт, інсульт.
Це – наші пріоритетні виклики. Якщо стан життя пацієнта – під прямою загрозою, ми виїжджаємо. Якщо у пацієнта немає скарг із цих категорій, то це або не профільні, або не екстрені виклики на які ми не зобов’язані виїжджати.
Скажімо, «швидка» прийняла виклик і виїхала до підлітка в якого температура 37,5°С, а в той час за рогом будинку може бути ДТП на пішохідному переході в якому постраждала дитина. І ми не зможемо виїхати.
Отож, якщо «швидка» не приїхала, а стан пацієнта дозволяє добратися до цілодобового пункту невідкладної допомоги, розташованого у приймальному відділенні кожної стаціонарної лікарні, тоді можна це зробити самостійно.
– Як часто фіксуються виклики до пацієнтів, яким стало погано посеред вулиці?
– «Вуличних» викликів – близько 30%. У цих випадках не завжди потрібна саме медична допомога, але коли людина лежить на вулиці, то однозначно потрібно викликати «швидку». До речі зараз у нас – підвищена готовність до виїздів у громадські місця, де можуть перебувати люди з переохолодженням. Інколи вони госпіталізуються у заклади охорони здоров’я за соціальними показами.
Час прибуття до пацієнтів у місті і селі – однаковий
– Чи реально викликати «швидку» у «далеке» село?
– Згідно з пріоритетами держави, доступність до екстреної медичної допомоги повинна бути однакова: як в селі, так і в місті. Час прибуття «швидкої» на критичні виклики – до 10 хвилин від моменту дзвінка на лінію 103, на екстрені виклики – до 20 хвилин. По інших викликах нормативів у нас немає.
Раніше було по-іншому. До села на критичний виклик ми могли приїхати за 20 хвилин. А скажімо у Львові – за 10 хвилин. Зараз критичний виклик – обов’язковий до виконання в межах всієї області та держави. Станом на сьогодні, у селах функціонують нові, повнопривідні транспортні засоби. Щоправда, у районах працює трохи менше лікарів.
– Чи достатньо транспорту і персоналу, аби вчасно відреагувати на кожен виклик?
– У нашому Центрі екстреної медичної допомоги достатньо транспортних засобів. У нас повністю оновлено автопарк. Також маємо резервні автомобілі, трохи старші 5 років. Щодоби в рейсі – 140 автомобілів і 40 машин – в резерві. Резервні використовуємо лише в тому випадку, коли основні машини виходять на ремонт.
Заробітна плата лікаря «швидкої» – 22-30 тис. грн
– Якою є заробітна плата працівника екстреної медичної допомоги?
– Скажімо, заробітна плата водія у нашому Центрі екстреної медичної допомоги становить 14-19 тис. грн, медичної сестри-фельдшера – 17-25 тис. грн, лікаря 22-30 тис. грн.
Якщо наші працівники проходять навчання, ця заробітна плата за ними зберігається. Якщо працівник здає сертифікований, європейського стандарту іспит працівника екстреної медичної допомоги, буде отримувати доплату до заробітної плати у розмірі 500-2000 грн.
Зараз наш штат укомплектований достатньою кількістю працівників. Періодично з’являються штатні посади, які дуже швидко займають. Адже в нас – абсолютно конкурентна, гідна заробітна плата у порівнянні зі середнім показником по Україні та гідні умови праці.
– Наскільки рівень нашої екстреної медичної допомоги відрізняється від європейського?
– За системою фінансування ми відстаємо у 5 разів. За системою організації процесу у деяких напрямах – не гірші, а навіть ліпші за наших польських колег. У навчанні та освіті – відстаємо на роки. Щоб ментально інтегрувати нас в європейську спільноту екстреної медичної допомоги, потрібно багато навчатися. Тобто якісно ми намагаємося витягнути нашу систему до рівня європейського стандарту. Відповідно до цього, підтягнеться і заробітна плата. Не чекаємо поки нам дадуть великі гроші, щоб стати екстреною медичною службою європейського зразка, ми навчаємося і вже це робимо.
Розмовляв Олег Радик
Записала Олеся Когутич
