Головне за день

Через понад рік повномасштабної війни ще не усі українці позбулися звички слухати російську попсу. Як це пов’язане із нашою психікою, чому допомагає фінансувати російську армію і як цього позбутися – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» операційна лідерка та бренд-стратегиня у креативній агенції Bloom Buro Ельза Сагура та експертка з нейролінгвістичного програмування Євгенія Барбіна.

Скрін з відео: Перший Західний

Українець, який слухає російську музику, – фінансує армію РФ

– Пані Ельзо, якщо відійти від питань світоглядних і ціннісних до просто бізнесу, – як прослуховування російської музики конвертується у ракети. Як це працює?

– Контент, який ми споживаємо – монетизується. Блогери, яких дивимося, виконавці яких слухаємо, заробляють на наших переглядах. Взяти той же YouTube. Умовно, є рекламодавець, контент-мейкер і споживач контенту. Все, що їх пов’язує, – спільні інтереси. Приміром, я глядач, який цікавиться кулінарною тематикою. Заходжу на канал, вмикаю відео і бачу рекламу якогось бренду. За ЇЇ транслювання канал від рекламодавця заробляє певні кошти. Хтось може сказати, що монетизацію в РФ відключили. Але справа у тому, що вона закрита на рівні комунікацій: контент-мейкер – рекламодавець. Тобто, рекламодавці, які перебувають у Росії не можуть розміщувати рекламу і, відповідно, глядачі її не бачать. Тому російські блогери почали просити свою аудиторію вимикати VPN, аби виглядало, що реєстрація була ніби з іншої країни. В такому випадку монетизація продовжується.

Якщо умовно, я, як споживач, дивлюся контент наприклад з Польщі. Вмикаю відео і раптом мені випадає українська реклама. Чому українська? Тому що рекламодавець показує аудиторії свою рекламу за допомогою певних інструментів: беруться до уваги демографічні дані, зацікавленість, країну. Та нюанс у тому, що рекламодавець за цей перегляд заплатив польському контент-мейкеру. Так само ми зараз, дивлячись російський контент, змушуємо українських підприємців платити за ці перегляди в РФ. Слід врахувати, що акаунти, котрі дозволяють виводити гроші, які були зареєстровані до блокування, і далі працюють. Нехай з більшою комісією, через якісь інші платіжні системи, але це відбувається.

Скрін з відео: Перший Західний

– Якщо говорити про російського музиканта і офіційний додаток YouTube Music, реклами ніби вже і немає. Як же прослуховування приносить податки в російську скарбницю?

– Коли дивимося рекламу – за неї платить рекламодавець. Якщо говоримо про відписку від реклами, то платимо YouTube ми. Але YouTube мусить мотивувати контент-мейкерів, щоб вони і далі заливали свій контент, композиції, відео. Тому гроші з тієї відписки розподіляються далі між найвідомішими контент-мейкерами.

Якщо зайти в кабінет блогера, ютубера чи людини, яка займається музикою, то побачимо аналітику доходів. Вона складається з переглядів реклами серед тих людей, які не мають відписки, і друга складова – це, власне, сама оця відписка. Потім росіяни ці гроші виводять, виплачують податок, а він вже йде на ракети і усю іншу зброю, яка використовується проти нас. Тобто, українець, який слухає російську музику, незалежно від того преміум чи ні, дотичний до того, що РФ купує ракети.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров навіть оприлюднював у своєму Телеграм-каналі відео, як саме відбувається це фінансування. Російські лейбли у 2021 сплатили 16 мільйонів доларів податків. Цього вистарчить на 3 «Калібри», або 5 «Іскандерів», чи 30 ракет Х-22.

Молодики, які слухали в центрі Львова Лепса. Фото: Facebook.com/roman.hursky

Вплив війни пришвидшить процес лагідної українізації

– Пані Євгеніє, як свідчать результати дослідження спільноти «Мольфар» про музичні вподобання українців, то серед наших споживачів найпопулярнішими є українські пісні, але приблизно 10-20% прослуховувань – російські композиції. Чому декому психологічно складно відмовитись від такого контенту?

– Я – українка, жила у Миколаєві, усе життя розмовляла російською, і лише живучи у Львові, перейшла на українську. З власного досвіду можу сказати як це працює. Психіка людина умовно побудована за певною пірамідою Ділтса (Роберт Ділтс, дослідник, який працює у сфері нейролінгвістичного програмування. Він розділив досвід, що описує логіку людських дій, на 6 окремих рівнів. – ред). У нас є перший рівень, який називається оточення. Це люди, з якими ми спілкуємося (рідні, друзі, колеги, сусіди), наші речі (меблі, одяг, автівка), місця, де буваємо і живемо (домівка, робота, навчальні заклади, місця дозвілля). Він впливає на більш високий другий рівень – поведінку. Люди, з якими ми спілкуємося, місця, де навчаємося, працюємо і відпочиваємо впливають на те, як ми поводимося. Якщо ви оточите себе людьми, які займаються спортом, то з часом теж почнете ним захоплюватися. Ця трансформація відбуватиметься повільно. Якщо почнемо трансформувати свою поведінку – для прикладу, ставати зранку, то це безумовно вплине не наступний рівень, який ми називаємо – звичками. Поступово, внаслідок виконання однієї і тієї ж дії, у нас виробляється звичка. Вище цього є рівень нашої цінності – це те, що для нас важливо. Один з найвищих рівнів є концепція – ким я себе вважаю, і ще вище – місія. Мова, якою ми розмовляємо, на рівнях цінності і концепції, ідентичності.

Скрін з відео: Перший Західний

Якщо люди мають концепцію «я українець», то до рівня «я україномовний», вони дуже легко перейдуть. При цьому, якщо трансформація починається з верхніх рівнів, усе решту підтягується швидко. Якщо з нижніх, то вона є повільною і неквапливою.

Я з першого дня війни повністю перевела свій контент на українську і викладання теж перейшло на українську. Це сталося через те, що у мене це пов’язано на рівні концепції – я українка, а значить маю бути україномовною. Ті люди, у яких це не пов’язано внутрішньо на рівнях цінностей, концепції кажуть – я російськомовний, але я – українець. Як, приміром, я ізраїльтянин, але я російськомовний чи я єврей, але англомовний. Для таких людей трансформація відбувається знизу, їм важче перейти.

Тобто, ви спочатку змінили оточення. Для прикладу, переїхали у Львів, стали спілкуватися з україномовними людьми. Шість років тому і у мене була така комунікація. Поступово у мене з’явилася відповідна поведінка – почала усе більше розмовляти українською. Тому, коли почалася повномасштабна війна, перейти на українську мені було цілком природно. А от людям, які ще не мають рівня звички, – їм важкувато швидко це зробити, та це не означає, що вони цього не зможуть.

Інша категорія людей – у концепції яких нічого про Україну немає. Якщо хлопці слухають російську попсу (музика перебуває на третьому рівні – звички) і у них на рівні я-концепції нічого про Україну немає, то вони не усвідомлюють як пов’язані музика і війна. У їхній пірамідці це внутрішньо не прописано. Змінити це можна знизу: оточення, яке показує приклад, поведінка і так далі. Але для цього повинне бути бажання самої людини, бо насильницькими методами результат буде значно пізніше.

У мене є десятилітній племінник, який з початком російських обстрілів приїхав з Миколаєва до Львова. Вплив війни, україномовні друзі, бажання займатися футболом, комунікувати з оточуючими – пришвидшили процес, зараз він розмовляє українською краще, ніж я за кілька років проживання у Львові. У нього є інтерес, дотичність до оточення, поведінка, яка об’єднує з однолітками. Так діє лагідна українізація. Що більше ми будемо створювати умов для дотичності до оточення тих людей, які цього хочуть, то швидше вони пройдуть цією пірамідою.

Українською – голос звучить з серця

– Пані Ельзо, щодо російського контенту і його промоції – чому свого часу ця музика була більш популярною, а на деяких стрімінгових платформах й надалі залишається такою?

– Не можу сказати, що проблема у промоції чи у якості музики. Думаю, це через те, що впродовж кількох сотень років певні регіони були тотально русифіковані. Це так в’їлося у мозок людей, що вони ще досі не можуть з цього вибратися. А нинішні наші промоції – дійсно класні, українська музика – якісна, вона прослуховується, проте ще дається взнаки вплив тоталітарної РФ.

– Пані Євгеніє, чи можна простежити вплив спілкування російською мовою на психіку людини? Я зустрічала різні інтерв’ю з психологами і одна з жінок, яка працювала тривалий час з російськомовними дітьми зауважила, що ті були більш схильними до того, що їхні проблеми хтось має вирішити.

– Якщо говорити про нейролінгвістичне програмування (у тому числі і в контексті впливу мови), то швидше не сама мова, а певні конструкції, які частіше зустрічаються у російській (якщо говоримо про пасивну поведінку), впливають на її психіку. Останні 15 років у РФ активно створюється саме позиція жертви. Ми досліджували цю риторику, яка виводить людей у таку позицію. Тому певна кореляція є, але вона не є прямою.

Фото: Соцмережі

Оскільки у мене є студенти майже з усього світу, то ми також робили інше дослідження – як говорять люди різними мовами (особливо, якщо вони знають багато мов) і звідки умовно лунає звук, коли вони промовляють. Зокрема, коли розмовляємо українською, то найчастіше голос звучить з району грудей, серця, а коли мої студенти промовляли російською – наче з горла. Людина починала говорити дещо іншим голосом, з іншим звучанням і тембром. Це, до слова, легко зауважити, коли актори у кінофільмах говорили російською мовою, а потім стрічку переозвучували українською. Різниця дуже помітна: голос, тональність різні. Цікаво, що данська мова наче вимагала говорити з живота – певне розслаблення. Це наше внутрішнє дослідження, але це також є певна кореляція між тим, яку позицію людина займає, коли говорить тією чи іншою мовою.

Припинити споживати будь-який російський контент

– Пані Ельзо, підсумовуючи нашу розмову, як можна вдало створити якусь рекламну компанію аби надихнути, мотивувати людей не слухати російське? Які би тут мали бути ключові слова?

– Перш за усе, потрібно самим повністю дистанціюватися, припинити споживати будь-який російський контент. Що більше ми такої музики слухаємо, тим більше нам її підтягує, формує список рекомендацій. І тоді, навіть коли ми постійно слухаємо, приміром «Океан Ельзи», а зрідка, лише кілька хвилин якусь «русню», то алгоритми працюють таким чином, що її нам почне підтягувати. Це своєрідна міні пропаганда. Що більше її слухаємо, то більше пропагуємо.

Якщо йдеться про монетизацію, то варта пам’ятати, якщо слухаємо чи дивимося російських виконавців, блогерів, то ми тим самим змушуємо українських підприємців платити гроші за рекламу в РФ та оплачувати ракети. І що найгірше – ми не можемо цього контролювати, бо так працюють алгоритми.

Тому насамперед – маємо пам’ятати про ідентифікацію: хто ми і куди рухаємося.

Фото: НСН

Записала Наталка Сохан