Головне за день

Іран поставив Росії «кілька сотень» балістичних ракет малої дальності, про це повідомив The Wall Street Journal, посилаючись на високопоставлених американських і європейських чиновників. Одне з джерел уточнило, що зброя вже прибула до РФ. «Цей крок послідував за суворими попередженнями Заходу не постачати цю зброю Москві», – написано в статті. А як зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) РФ може почати обстріляти ними Україну уже протягом осені та зими. «Це також означатиме, що російські обмежені постачання власних ракет «Іскандер» тепер можуть бути зосереджені на цілях великої дальності – це дуже тривожить», – сказав військовий аналітик Шон Белл.

Яку ціль переслідував ворог, б’ючи практично по центру Львова «Кінджалами», як зупинити такі удари та що означають поставки РФ іранських балістичних ракет та наскільки вони можуть бути масовими – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» військовослужбовець, голова ради резервістів сухопутних військ Збройних Сил України Іван Тимочко.

Відеоверсія розмови – тут.

«Російська система залякування»

– Росіяни по-звірячому атакували Львів. «Кінджали» влучили практично по центру місту: 7 людей загинуло, десятки – травмованих, дуже багато руйнувань. Яка справжня мета цього теракту – це щоб нам щось продемонструвати?

– Ні. Це планові атаки – з тактичного до стратегічного рівня – по знищенню українців. Вони намагаються постійно завдавати ударів по Києву чи по прифронтових містах – Харків, Дніпро, Суми, Чернігів, Кривий Ріг. Та й по всім іншим тиловим регіонам; не має такого тижня, щоб не обстрілювалась Україна. Визначаються певні дні по обстрілу конкретних областей, напрямків, це ще соведпівська плановість, система залякування.

– Полтава, дуже багато загиблих, Кривий Ріг, Львів, Харків – триває масовий терор. Скільки вони собі «на болтах» приготували ракет і як довго може це тривати?

– Тут не має добрих новин. Дуже хотілося чимось заспокоїти, адже мої сім’я, близькі та друзі теж мешкають у Львові і так само у зоні ризику, як і більшість українських родин.

Чому я ще кажу про плановість, бо кожний ракетний удар це ретельна підготовка, визначення цілей, намагання виявити наші системи протиповітряної оборони, планування шляхів обходу, задіяння фахівців, підготовка зброї. Величезний пласт роботи, спонтанно це не робиться.

Як би комусь не хотілося розповідати, що Росія реагує на якісь наші дії – це не так. У них свій план, задум і відповідного до нього вони працюють. В зоні ризику вся Україна. Уже є підтвердження, що як мінімум з десяти ракет, які пускає Росія по нам, особливо балістичних, сім – це мирні цілі. Така сумна статистика. Та й, на жаль в Україні багато маргіналів і зрадників, які допомагають ворогу коригувати, наносити удари. Тому цивільне населення має превентивно реагувати на повітряні тривоги, максимально ховатись.

«Ворог як убивця перейшов до ударів по цивільних, по дітях»

Ворог застосовує терор також, аби був максимальний відтік населення з України, щоб створити соціальне напруження. Оскільки з армією агресор ради дати собі не може, то він намагається бити там, де найдорожче, найцінніше. Це те, що бійці не можуть собою прикрити, бо перебувають на фронті.

Є кілька варіантів як цьому протидіяти. Це збільшення кількості систем протиповітряної оборони від наших союзників, знищення ворожих засобів ураження безпосередньо в місцях локацій і розширення так званих буферних зон, про які дуже мріяв Путін і які зараз ми формуємо на Курщині та свого часу на Бєлгродщині. Маю надію, що і Брянщина і Вороненщина та ряд інших областей РФ приймуть війну до себе і можливо тоді росіяни почнуть усвідомлювати загрози.

На жаль, зараз ворог намагається максимально тримати війну в межах нашої території і максимально приносити нам руйнування, знищуючи мирних людей. Розуміємо, що навіть удари по енергетичній інфраструктурі, по системах життєзабезпечення не дали ворогу того результату, про який він мріяв. Він сподівався, що зниженням комфорту проживання українського населення, він спричинить у нас бунти, паніку. Тож тепер ворог як терорист, убивця перейшов до найбільш радикальних заходів – б’є по цивільних, по дітям.

Тож маємо складну ситуацію. Чи довго вона триматиме, залежатиме від того, наскільки союзники допомагатимуть РФ з ракетами.

«Іран масово забезпечити ракетами РФ не зможе»

– Зокрема, Іран поставив Росії «кілька сотень» балістичних ракет малої дальності, про це повідомив The Wall Street Journal, посилаючись на американських і європейських чиновників. На відміну від крилатих вони летять набагато швидше і їх набагато складніше перехоплювати. Як наслідки вони несуть?

– Тут я, напевно, буду оптимістом – Іран масово забезпечити ракетами Росію не зможе. На це є кілька чинників. Ракета не безпілотник і для того, щоб її транспортувати навіть в РФ, потрібні великі транспортні засоби. А на відміну від Північної Кореї в Ірану не має прямого сполучення з Росією. На шляху є ряд країн, зокрема Сирія, Азербайджан. Так само через водні шляхи на це може впливати Туреччина. Тож легко транспортувати ці ракети Іран не зможе. Якщо, звичайно, на це не буде мовчазної згоди наших союзників.

І другий момент, Іран втягнувся у боротьбу, скажімо так, з проізраїльськими союзниками, а у нього не має особливого впливу навіть в арабських країнах. Пригадуємо масований удар по Ізраїлю іранськими ракетами та безпілотниками, більшість їх було збито ще у повітряному просторі країн, які межують з Іраном, вони не мали шансів долетіти до Ізраїлю.

До того ж Іран розуміє, що тут підтримки в нього нікого не буде. Північна Корея і Росія зав’язуються все більше у війні проти України. А у нього є серйозний виклик Ізраїль, а це проамерикансько-пробританське лоббі, яке має інтереси у Червоному морі, де Іран і його проксі теж хочуть домінувати. Триває боротьба за перевезення, транспортування нафти.

«Іран може продати РФ ліцензію на виробництво ракет»

Тож Ірану і самому потрібні ракети. Це санкційна країна, а з урахуванням географічного розташування, (там немає гористої місцевості) їм тяжко заховати своє військове виробництво, тому кожен завод у них у зоні ураження. Вони намагаються такі підприємства будувати у Сирії та Лівані, де Ізраїль їх постійно знищує. Така передача ракет для Ірану це радше символічний жест чи намагання, скажімо, продемонструвати підтримку Росії. Проте це не буде на постійній основі.

Але, знову ж таки, для нас навіть одна ракета – це велика проблема. Однак вони можуть продати ліцензії на їх виробництво, як це сталося з «Шахедами» і тепер це російські «Герані». Тут може бути та ж історія. Та й північнокорейські ракети – це теж, наскільки відомо, або ліцензійні копії радянських чи китайських. Про китайський, певно, буду дещо обережний, бо це не перевірена інформація, однак диму без вогню не буває.

Щодо Ірану, то для нього буде складно постійно підтримувати Росію такими дороговартісними ракетами. Та й слід розуміти, що Іран ставить акцент на виробництво ракет твердопаливних, тоді як росіяни – на рідкому. Є й інші нюанси, навіть підібрати пускові установки чи шахти. Росія та ще й срср завжди намагалися робити свої «аналоговнєтні» ракети. Зокрема, щоб потім продавати їх за кордон та контролювати виробництво. Тому не впевнений, що ці усі моменти співмірні чи адаптовані.

Розмовляла Уляна Лаврик