«Спадок від МСЕК». Наталія Літвінська про експертні комісії, бронювання, пріоритети медзакладів та аптеки на колесах
- Вівторок, 11 лютого 2025
Уряд дозволив бронювати 100% медичних працівників державних та комунальних медичних закладів. Датована 14 січня постанова Кабінету міністрів, яка вносить зміни до Порядку бронювання військовозобовʼязаних на період мобілізації та на воєнний час, оприлюднена на Урядовому порталі. Пункт 5 цього порядку передбачає, що отримати відстрочку зможуть «медичні працівники закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи». У МОЗ наголошують, що в змінах ідеться лише про медичних працівників. Для решти фахівців, що працюють у медзакладах, обмеження у бронюванні залишаються чинними.
Як на Львівщині запрацювали експерті комісії замість МСЕК, що з бронюванням медиків та про два проєкти: аптека на колесах та «медична» «Укрпошта» – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» директорка департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Наталія Літвінська.
Відеоверсія розмови – тут.
Рішення по інвалідності можна оскаржити
– Якраз можемо підбити проміжні підсумки роботи експертних комісій, які прийшли на зміну МСЕК. Чи у всіх лікарнях ці команди розпочали роботу, які позитивні результати, чи є можливо недоліки?
– Комісії запрацювали і вже розглянули понад 3 181 справ. З цієї кількості 390 – відмов, 119 людей не з’явилися.
Сім комісій з 13 завершили уже повністю розгляд справ, які не встиг розглянути МСЕКи до 31 грудня 2024 року і вони вже починають працювати в електронному форматі. В інших комісіях ще на розгляді понад 200 справ. Напрацьовуємо зараз певні алгоритми.
Є також незадоволення серед людей, зокрема тією чи іншою групою, яку їм присвоїли. Та вони мають можливість оскаржити її в «Українському державному науково-дослідному інституті медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» в місті Дніпро. Це можна зроботи самостійно, або ж таке оскарження може подати лікар через електронну систему охорони здоров’я.
«Стосується тільки медичних працівників»
– Уряд дозволив бронювати від мобілізації медиків, які працюють у державних і комунальних закладах. Раніше це можна було зробити лише для 50% військовозобов’язаних чоловіків. Цю ідею в медичних колах доволі неоднозначно сприйняли, зокрема, серед медиків приватного сектору. Як відбувається реалізація цього рішення на Львівщині?
– Дійсно були внесені зміни у постанову Кабміну і зараз заклад комунальної або державної форми власності може бронювати усіх медичних працівників. Наголошу, медичних працівників.
Однак, якщо заклад охорони здоров’я віднесений до критичних підприємств, установ, то ще додатково може бронювати 50% чоловіків від усіх військовозобов’язаних у ньому.
Військовозобов’язаних жінок ця норма не стосується.
– А щодо щодо того, що неоднозначно сприйняли, зокрема, медики приватного сектору…
– Ми адмініструємо тільки заклади комунальної і державної форми власності, тому я тлумачу те, що стосується моєї сфери управління. Щодо ширшого, то треба звертатися до Уряду.
«Надважлим є автономність медзакладів»
– Упродовж минулого року було чимало кроків, аби покращити доступ людей до медичних послуг, аби модернізувати медзаклади. Та в часі війни розуміємо пріоритет – це насамперед безпека і автономність. Уже навіть в деяких районних шпиталях реконструюють укриття таким чином, аби там була змога оперувати пацієнтів, зокрема у Золочеві. Загалом скільки таких медзакладів на Львівщині і чи плануєте збільшувати цю цифру?
– Серед закладів охорони здоров’я практично 96,5% мають найпростіші укриття. Але навряд чи вони всі відремонтовані як у Золочеві. Тут в нас великий об’єм роботи, проте нагадаю, що заклади охорони здоров’я не підпорядковуються Департаменту охорони здоров’я, а – головам територіальних громад. Тож маємо посилити роботу у цьому напрямку.
Зазначу, що 2024 і Уряд загалом, і безпосередньо Міністерство охорони здоров’я, Департамент охорони здоров’я був присвячений безпековій складовій закладів охорони здоров’я. Йшлося не лише про ремонти, зокрема, а про їх доступність для людей з інвалідністю.
Наважливим питанням була автономність закладів охорони здоров’я, вони мають бути забезпечені автономними джерелами живлення, свердловинами, мати локальні або автономні котельні. І серед 37 закладів спроможної мережі – розуміємо, що пріоритетні завжди стаціонарні – автономними джерелами теплопостачання забезпечено 35. Живлення понад норму мають усі заклади охорони здоров’я і автономні свердловини – 27. 10 закладів не мають технічної можливості, тому вони забезпечені окремими резервуарами води.
Таким чином ми готові працювати 24/7 у період повного блекауту. Також маємо в межах кожного району розуміння про взаємозаміну того чи іншого закладу і про перенаправлення пацієнтів.
Також велику увагу приділяли і кіберзахисту, охороні наших параметрів зовнішніх, внутрішніх ознакування пацієнтів, організації робочих місць, комп’ютерам. Ми постійно вказуємо нашим закладам охорони здоров’я на ці безпекові моменти.
Щільно контактували з екстренною медичною допомогою в контексті того, як ця служба буде працювати під час повного блекауту. Розробили інфографіку, щоби пацієнти могли розуміли, у яку найближчу лікарню, пункт екстреної медичної допомоги.мають звернутися, коли не має світла.
Велику увагу приділяли системі радіозв’язку і накрили ним велику частину області, завдяки коштам територіальних громад. Будемо продовжувати цю роботу.
«Плануємо розширювати географію аптек на колесах»
– Львівщина стала тринадцятою областю в Україні, яка долучилась до запуску пересувних аптечних пунктів і кілька місяців вони уже курсують важкодоступними районами нашої області. Як показав себе цей проєкт і чи плануєте передбачати для нього окреме фінансування чи масштабувати на інші райони.
– Спочатку були приголомшені рішенням президента про те, що мають працювати такі виїзні мобільні аптечні пункти. Нам здавалося, що маємо велику мережу аптек. Але коли проаналізували, де вони, то побачили, що практично усі зосереджені у великих містах. І з 1 928 населених пунктів, практично 1 792 не мають жодного. Тож, які би рецепти не виписували лікарі, старші люди не поїдуть далеко в аптеки, а це означає, що вони залишаться без лікування.
Тому ми розпочали проєкт виїзний аптечний мобільний пункт. Це була наша комунальна аптека 272, бо, на жаль, приватний бізнес так і не зголосився на цю ініціативу. Здійснили уже понад 50 виїздів і побачили, що люди дійсно цього потребують у віддалених населених пунктах.
Зараз такі аптекі на колесах їздять по Дрогобицькому і Самбірському районах, відповідно у 17 та 19 населених пунктах. Плануємо розширювати географію цих виїздів, адже людям це потрібно і вони на це очікують.
Також паралельно у Львівській області стартував проєкт «Укрпошта», де чи за допомогою лікаря чи самостійно, можна замовити ліки. І «Укрпошта» за графіком як вона розвозить пенсії у ці населені пункти, привозить і ліки. Львівщина займає друге місце по отоваренню рецептів, які замовлені пацієнтам завдяки цьому проєкту – уже понад 2 000.
І звичайно, що географію ми будемо розширювати і всіляко допомагати коштами обласної програми, аби ці проєкти продовжили функціонувати.
Розмовляла Ніна Сукач
