Головне за день

Упродовж усього періоду вторгнення росіян в Україну чимало закордонних організацій підтримують українців. Однією з таких є – Ukraine is Europe, яка допомагає українцям, які втекли від війни до Франції. Також вона надає допомогу шпиталям та медзакладам на усій території України, включаючи деокуповані. Працює організація і над новим проєктом – відкриттям центрів ресоціалізації, реінтеграції українців, які повертаються з Європи. Чи багато українців хочуть повернутися, як їх сприймають французи, чи не втомилися від них і чим займатимуться центри ресоціалізації – у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» президент французької організації Артур Франчук.

Відеоверсія розмови – тут.

Мені випала нагода допомогти країні, яку люблю

– Навіщо вам, громадянину Франції, допомагати Україні і її громадянам?

– Я народився в Україні, у Дніпрі, а по-друге, я усе життя любив Україну, хоча й на дистанції. Мені вперше випала нагода допомогти країні, яку люблю.

– Ви почали з того, що почали допомагати людям, які у перші дні повномасштабної російської агресії переїхали з України до Франції. Хто ці люди, якими вони вам видалися?

– Тяжко говорити про це. 90% людей, з якими ми працювали над інтеграцією у французьке суспільство, евакуювалися з прифронтових регіонів: Харківської, Донецької і Луганської областей. Вони були у жахливому стані і на той момент нічого не мали. Проте вони одразу заявили, що будуть повертатися в Україну.

– Скільки зараз українців у Франції?

– Можу говорити про тих, з ким працювали. З початку війни щодень було по 300-350 біженців, які приїжджали у Францію до наших центрів. Загалом, ми інтегрували приблизно 12 тисяч людей. На даний момент 10-15% з них вже повернулися в Україну, або переїхали у іншу країну.

Французькі родини ставляться дуже добре до українців

– Скажіть, як ставляться до українців французи?

– У Франції історично непросте ставлення до біженців, але на здивування французькі родини ставляться дуже добре до українців. Ми були вражені тією кількістю людей, які пропонували своє житло українцям.

– Війна йде вже півтори року, чи змінилася динаміка стосунків французів і українських біженців?

– На жаль, таке є і ми це бачимо. У нашій благодійній організації усе менше людей цікавляться ситуацією в Україні, теж саме і з волонтерами. Зараз ставлення вже трішечки інше.

85% українських біженців хочуть повернутися додому

– Чи планують українці, які зараз у Франції, повертатися в Україну?

– Так. Щойно вони приїжджали, ми проводили анкетування кожної людини і потім щодва місяці контактували з ними, запитували, як у них ситуація. З самого початку приблизно 70% українців казали, що планують повертатися в Україну. Ми надавали їм різнопланову допомогу, навчали французької мови.

– А як зараз?

– Думаю, зараз 85% українських біженців чекають на повернення. Причина ще тому, що спочатку допомога Франції була потужною, але зараз умови перебування українців змінилися.

– Що може зробити українська влада, аби наші люди поверталися?

– Необхідно покращити комунікацію. Наприклад, у серпні 2022 року у організованому нами кол-центрі, щодня ми отримували десь 300-350 запитів від тих, хто хотів повернутися в Україну. Вони запитували, куди їм звертатися, що робити, де і як реєструватися та де шукати соціальне житло. Доступ до інформації на той момент був не дуже потужний. Зараз працюємо над цією координацією і хотілося б, щоб держава надавала більше інформації.

Необхідна допомога з пошуку роботи, соціального житла

– Наскільки розуміємо, ваша організація взяли на себе частину функцій України, оголосивши про створення Центрів реінтеграції, які мають допомогти людям, що повернуться з Франції. Як вони працюватимуть?

– У нас є досвід 11 місяців роботи у Франції, коли ми допомагали інтегрувати українців до французького суспільства. З серпня 2022, коли нові біженці уже не прибували, до нас почали звертатися українці з запитами допомоги щодо повернення додому.

З того моменту працюємо над програмою реінтеграції біженців. На першому етапі ці центри надаватимуть інформацію людям, які хочуть повернутися в Україну. Зокрема, наша команда буде шукати, доносити її до потребуючих, координувати різні регіони в Україні. Наступний крок (якщо отримаємо дозвіл від держави) – будемо допомогати з пошуком роботи, соціального житла. Бо в Україні зараз з цим складно. У нас була подібна ситуація у Франції. Усі люди їхали або в Париж, або в Ніцу, але там вже не було місця, при цьому в інших регіонах поселитися не було проблем.

– Ще один аспект вашої діяльності це допомога медзакладам – як ви це робите?

– Ми допомагали багатьом закладам, але останні кілька місяців, потужно працюємо з Рівненською областю. А також з військовою лікарнею в Краматорську, яка зараз відбудовується. Допомагаємо їм матеріалами, медичними ліжками, ходунками, усім, що їм потрібно.

У нас потужна команда, яка постійно шукає усе необхідне

– Робота, яку ви зараз виконуєте, потребує значних фінансових ресурсів. Звідки берете кошти?

– Загальну суму ми ще не підраховували, але можу сказати, що лише за останні два місяці ми надали допомоги приблизно на 1,5 млн євро. Ми дуже довго збирали обладнання, яке було потрібно для лікарень. Останнім часом наша допомога перейшла на дещо інший рівень. Спочатку усе фінансування було персональним, тобто це були мої заощадження та наших друзів.

Потім почали працювати з партнерами, з іншими фондами, асоціаціями, з церквами у Франції, які допомагають нам збирати кошти, але що важливіше – знаходити матеріали, які нам потрібні. Наприклад, ми спілкуємося з клініками у Франції, які нам надають обладнання, лікарі нам надають ліки. У нас вже є потужна команда, яка постійно шукає усе необхідне.

Законодавство України не адаптоване до співпраці з іноземними волонтерами

– Президент Емманюель Макрон заявив, що Франція підтримує українців, але в жодному разі не втручатиметься безпосередньо у військові дії. Фінансова, політична допомога буде надходити, аби Україна не програла цю війну. Як загалом французи ставляться до війни в Україні? Чи достатньо вони поінформовані про реальні події?

– Інформації достатньо, телебачення надає інформацію. Але на мою думку, з кожним місяцем люди реагують на події в Україні усе менш мотивовано.

– Що має робити Україна, щоб підтримувати рівень зацікавленості європейців?

– Було б добре якось мотивувати волонтерів та людей у Європі, які підтримують Україну. На даному етапі законодавство України не дуже адаптоване до співпраці з іноземними волонтерами. Владі необхідно над цим попрацювати.

Розмовляли Віктор Біщук, Уляна Лаврик

Записала Наталка Сохан