Головне за день

З’явилося кілька ознак, що можуть свідчити про підготовку до українського наступу. До цього додалися внутрішня боротьба в РФ за успадкування престолу, посилення чвар та перегрупування внутрішніх еліт Росії. Вказані фактори, безумовно, на руку Збройним силам України.

У цьому переконана Аліна Фролова, заступниця голови правління Центру оборонних стратегій, заступниця міністра оборони України (2019-2020).

Про це – у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний». Відеоверсія розмови – тут.

Фото: Укрінформ

– Якою ви бачите теперішню ситуацію на Бахмутському напрямку?

– Поки зарано робити висновки. Але дивлячись на те, що говорять наші офіційні особи про збільшення території нашої присутності у Бахмуті, напевно щось таки відбувається. Це – війна і оперативна обстановка може змінюватися.

Отримую дуже багато запитань про те, чи розпочався український наступ. Не можу сказати чи розпочався він, чи не розпочався. Побачимо згодом. Але переляк росіян, що був помітний в останні кілька днів, вказав на те, що вони морально не готові до проведення українського наступу. І це грає нам на руку.

– Ми продовжуємо говорити про контрнаступ нібито не говорячи про нього. Так само роблять і наші союзники. Все це схоже на певну «медійну кампанію з контрнаступу». Чи може це бути одним з його елементів?

– Звісно, гібридний інформаційний вплив повинен відбуватися. Росіяни ставлять інформаційні атаки в авангарді будь-якої своєї війни. Тож давайте будемо користуватися їхніми методами. Мені здається, що ми робимо це вдало. Донедавна я навіть не думала, що контрнаступ може здійснюватися через Бєлгород. Але чому б і ні?..

Чим більше ми будемо наганяти страху на ворога, тим краще. Тим більше, що вони дійсно бояться, що це все швидко поширюється. Чим більше буде внутрішнього хаосу і безладу в них, тим простіше буде нашим військовим приймати рішення. Для нас буде плюсом, якщо втратиться контроль над російською армією, а вона втратить відчуття реальності. Адже ми володіємо і оперативною інформацією, і розвідданими.

Нам потрібно зламати останній рубіж і отримати сучасні літаки

– У телерадіокомпанії CNN, зважаючи на знищення сил нашого противника, називають усе це «формуванням операцій для контрнаступу». Це прийнятне визначення?

– Я не є військовою особою. В нас за канонами розбудови сучасних Збройних сил, міністерство оборони є цивільною організацією. Тож не можу сказати чи згідно з військовою термінологією це визначення є правильним. Але протягом всього періоду повномасштабної війни тактика, яку застосовували наші військові полягала у тому, що відрізаються шляхи постачання, збивається логістику ворога, здійснюються атаки на штаби і формується простір, після якого можуть відбуватися наступальні дії.

Протягом останнього тижня спостерігається нарощування інтенсивності влучань і, думаю, це може бути ознакою формування та підготовки до фізичного наступу.

– Інформація про передачу далекобійних ракет «Storm Shadow» також вписується у такий підготовчий сценарій?

– В будь-якому випадку передача таких ракет – великий плюс. Протягом року ми спостерігали за тим, як змінювалося сприйняття того, що можна або не можна давати Україні в якості допомоги. Ми починали з переносного зенітно-ракетного комплексу «Stinger» і якоїсь дуже слабкої зброї, більш призначеної для партизанської боротьби, а зараз вже говоримо про далекобійні снаряди, ракети та системи «Patriot». Зовсім недавно це здавалося нереалістичним. Це – добре, оскільки зламало черговий бар’єр того, що не можна давати Україні.

Як говорив у системних статтях чи інтерв’ю наш головнокомандувач і люди, наближені до прийняття військових рішень, для здійснення успішної операції такий ресурс – необхідний. Характеристики такої зброї спонукають налаштовуватися оптимістично. Особливо, якщо враховувати завдання, які стоять перед нашою армією.

В нас залишився останній рубіж, який потрібно зламати і отримати сучасні літаки. Це не означає прив’язку саме до цього періоду та очікуваного наступу. Але в будь-якому випадку наявність сучасних літаків значно б спростила проведення наступальних операцій. Думаю, що ми дуже скоро побачимо це публічне рішення.

Скрін з відео: Перший Західний

В РФ розпочалася внутрішня боротьба за успадкування престолу

– На кого насамперед спрямована медіаінформкампанія Пригожина, котрий чи не щодень робить нові резонансні заяви?

– З того, що я бачу, у них розпочалася внутрішня боротьба за успадкування престолу, що також є гарною ознакою. Це не означає, що Путіна повалять завтра. Адже всі розуміють, що питання не в Путіні, а в росіянах. Адже на місце Путіна прийде інший: більш чи менш жорстокий, але загалом це не змінює ситуацію. Проте добре, що в них розпочалася внутрішня боротьба. Те, що дозволяє собі Пригожин навіть кілька місяців тому було важко уявити.

Є дуже багато витоків і в нашій, і в західній пресі, де сказано, що розпочався розподіл влади, перегрупування внутрішніх еліт і, зокрема, створення економічного тиску. Це призводить до посилення чвар. Зрозуміло, що при внутрішній нестабільності Путін і його правляча еліта будуть змушені приділяти цьому вагу і відволікатися від зовнішніх факторів. Для України ця внутрішня смута – найбільш вигідна. І чим довше вона протягнеться, тим краще. Адже тоді в нас буде достатньо часу для перегрупування, формування Збройних сил, їх підсилення і максимальної підготовки до наступного витка Росії.

Фото: Еспресо

Після закінчення війни Україна матиме змогу вступити у НАТО

– На вашу думку, як має виглядати майбутня українська перемога?

– Для мене перемога складається з кількох етапів. Перший етап це – фізичне звільнення наших територій. Це доведе спроможність захищати себе і боротися з ворогом, який значно потужніший від нас. А для всього світу відновить справедливість з точки зору поваги до міжнародного права та суверенності інших держав. Нам не достатньо перемоги. Нам потрібна справедливість. Ми хочемо, щоб усі злочинці, які здійснювали зло, підтримували цю злочинну війну були покарані. В іншому випадку ми завжди будемо відчувати незавершеність цієї справи.

І навіть тоді, коли ми виженемо ворога із нашої території, вони будуть здатні обстрілювати нас ракетами, прикордонні території страждатимуть від артилерійських обстрілів. Тож ми повинні добитися певної конфігурації безпеки, яка б надавала нам можливість боротися з цими викликами. Як мінімум, це повинна бути демілітаризована зона або система (не лише ППО), яка б мінімізувала такі загрози. Як максимум, повинні простимулювати Європу та цілий світ створити нову систему колективної безпеки, яка в майбутньому не дозволяла б жодній державі провадити такі дії.

З точки зору стратегії довготривалого існування України, створення такої системи безпеки в майбутньому це – надважливе завдання. Але воно – найскладніше. Тут може бути багато варіантів. І якщо українські експерти обговорюють, яким чином з Росії сьогоднішньої можна зробити іншу Росію (яка б не становила загрози для цілого світу), то американські, європейські політики поки що лякаються такої думки і не хочуть говорити про її майбутнє. І над цим також потрібно працювати.

Фото: ОП

– Які ваші очікування від саміту НАТО у Вільнюсі? Чи можемо очікувати, що нас візьмуть під парасольку колективної безпеки НАТО?

– Було б ідеально, якби сказали, що Україну готові бачити членом НАТО після фізичного звільнення територій та закінчення цієї війни. Не думаю, що буде сказано саме так. Але дипломатичною мовою щось схоже нам доведено. Адже багато країн всередині НАТО вже лобіюють це рішення. І залишитися на позиції, що «двері – відкриті», стало б розчаруванням не лише для України, а й для багатьох членів НАТО. Тому думаю, що ми дійсно почуємо слова, які дипломатичною мовою означатимуть, що після закінчення війни Україна матиме змогу вступити до Альянсу.

Розмовляли Ярина Капітан, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич