Ракети AGM-158 і Storm Shadow допоможуть вибити всю воєнну інфраструктуру Криму –Черник
- Середа, 24 травня 2023
Від початку травня Україна практично щодоби піддається масованим атакам «Шахедів». Їхня мета не так завдати руйнувань чи виснажити нашу систему ППО, як «вполювати» зенітно-ракетний комплекс «Patriot», вартість якого сягає 200 млн доларів. На фоні усіх суперечок, що постійно виникають між вежами Кремля, цей успіх став би для ворога неабияким досягненням. Однак, попри весь потенціал та військові спроможності противника, ці зусилля буде зведено нанівець.
Про це у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповів військовий аналітик Петро Черник.
Відеоверсія розмови – тут.
Фото: Діалог
– Минулого тижня «Шахеди» дісталися і Львівщини. Як їм вдається долітати настільки далеко?
– Технічні характеристики «Шахед 131/136» дозволяють їм працювати на оперативну глибину. Є модифікація, що може працювати і на 1000 км. Цей дрон летить на дуже низькій висоті і може змінювати траєкторію свого руху. Пам’ятаймо також і те, що небо ніколи не закрите на 100%. Противник швидко навчається. Зміг побудувати одну з найкращих ракетних шкіл. І попри те, що це – іранський безпілотник, технології, за великим рахунком, одні і ті ж самі. Ворог завжди думає, як завдати нам найдошкульнішого ураження.
Попри те, що певну стратегічну серйозну партію «Шахеди» проти «Patriot» ми виграли, все ж таки можливі прориви. Навіть відомі «ізраїльські куполи», що працюють з 2012 року, мають коефіцієнт ураження понад 400 об’єктів. Незважаючи на те, що палестинці запускають кустарні ракети, у них також допустимі проривання. А говорячи про більш технологічну ракетну школу РФ, нехай і занепадаючу, це однозначно матиме коефіцієнт корисності.
– Мешканці Львівщини повідомляли про те, що чули вибухи. Повітряна тривога увімкнулася після вибухів. Згодом керівник Львівської ОВА сказав, що звуки могли долинати з іншої області, де були прильоти. Інші фахівці припускали, що це могли бути звуки від гіперзвукових літаків. Що це було?
– Могло бути все, що завгодно. Всі версії мають право на життя. Чи міг бути великий мегадетонуючий резонанс у суміжній області? Міг. Чи міг бути літак при переході у надзвуковий режим, коли долає 1246 км/год, а особливо на низьких траєкторіях? Також може бути.
Нам потрібно звикнути до таких процесів. Ми давно перебуваємо у стані війни, а це – його супутнє явище.
Росіяни розпочали полювання за «Patriot»
– А як пояснити частоту коротких тривог, тривалістю до 30 хвилин?
– Вони піднімають у Білорусі МіГ-31, що є носієм «Кинджалу». Дальність завдання ударів може сягати до 3000 км. Щойно він піднімається, вмикається повітряна тривога. І якщо він починає рухатися не в бік України, а кудись далі, звучить відбій.
Чи правильно працювати на випередження? Абсолютно правильно. Краще, щоб населення було попереджене.
– Цими частими пусками «Шахедів» вони хочуть виснажити нашу ППО? Чи може це свідчити про їхню підготовку до чергового масованого удару?
– Я не поділяю точку зору, що вони хочуть виснажити нашу систему ППО. Із нарощуванням нашої ППО і забезпеченням її необхідною кількістю номенклатур ракет у нас все добре.
Чому саме травень став таким активним на атаки? На мій погляд вони розпочали полювання за «Patriot». Їм потрібно показати хоч якість успіхи. І вполювати «Patriot» для них було б незмірно великим успіхом. Одна машина коштує у межах 200 млн доларів. Одна ракета – в межах від 4 до 500 млн доларів, залежно від комплектації. І для них досягнення такого результату було б дуже корисним.
У нас, щонайменше, працюють дві батареї. Вони показали свій мегакорисний результат. Шість із шести збитих балістичних ракет це – щось безпрецедентне. Українці зробили навчилися цьому за короткий термін. Навіть американці, посадовці у воєнному секторі, котрі мали стосунок до «Patriot» у Кувейті та Іраку стверджують, що такої ефективності від українців ніхто не очікував. Повірте, це – персональний ляпас Путіну.
Скрін з відео: Перший Західний
Був, є і буду залишатися прихильником саме машин F-16
– Ми й надалі потребуємо великої підтримки партнерів у протиповітряній обороні?
– Так. Процес буде наростати. Німці оголошують про те, що до нас надійдуть ще системи IRIS-T. Окрім того до нас рухається чи вже став до бойового чергування дуже якісний, навіть кращий ніж «Patriot», французько-італійський комплекс SAMP/T. І з огляду на те, що великий натівський конвеєр перезапущено, а це – дуже великі гроші, недостатку боєкомплекту до наших ракетно-пускових установок зенітного класу не буде.
Є дискусія, чи доцільно мільйонними ракетами збивати «Шахед», вартість якого 20 тисяч доларів? Моя позиція, як громадянина – доцільно. Бо хіба можна оцінити життя людини, дитини, які цей «Шахед» може забрати?
– Також було б добре, аби для знищення ворожих аеродромів з боєприпасами ми мали сучасні винищувачі?
– Був, є і буду залишатися прихильником саме машин F-16. Це – наймасовіша машина, оскільки випущено понад 4600 одиниць, 25 країн-операторів. Зараз іде серйозна дискусія у чотирикутнику Бельгія-Голландія-Данія-США. Скажімо, Голландія має 60 таких винищувачів. Вони голосно заявили, що готові купувати більш якісні, сучасні F-35. Тобто не потрібно чекати, поки виготовлять спеціальні машини для нас, оскільки нам можуть передати вже готовий пакет. Там є унікальна надякісна ракета, яка дуже нам потрібна – AGM-158 з дальністю польоту 360 кілометрів і бойовою частиною у межах до 400 кг. Ця зброя, разом із ракетами Storm Shadow може допомогти нам повністю вибити всю воєнну інфраструктуру Криму.
Фото: Defense Express
– А чи є шанси, що ми отримаємо балістичні ракети ATACMS?
– Цілком можливо. Якщо перша ластівочка полетіла, то може полетіти і друга.
– Розпочався сезон «бавовн» у Криму. Зокрема, підрив залізниці, якою підвозили ракети до Чорноморського флоту. Без ракет це будуть просто кораблики, що плавають у Чорному морі.
– Все до того рухається. Починається так звана «рейкова війна». Ця концепція не нова. У 1943 році, коли кипіла люта Курська битва, німці програли її саме завдяки тому, що не мали достатньої логістики. За той час понад 3600 ешелонів було пущено під укіс. Це понизило забезпечення нацистський військ практично на 70%. До речі, автором цієї концепції був українець. Хочу наголосити, що на цю «рейкову війну» було задіяно понад 100 тисяч особового складу.
Щоб РФ повністю відчула це у логістичні частині, потрібен час і набрання обертів. Але ми потроху намацуємо ці больові точки і не маю ані найменшого сумніву, що цей процес йтиме по наростаючій.
Вони вже не зможуть випускати одночасно по 120 ракет, як це було на початку
– Вадим Скібіцький, заступник начальника ГУР сказав, що росіяни, станом на зараз, мають можливість виробляти на місяць: 25 калібрів, 35 Х-101, 2 «Кинджали» і 5 балістичних ракет до «Іскандер». Тобто вони мають можливість поновлювати свої ракетні запаси?
– На початок війни усі запаси ракет неядерного класу, починаючи від Х-101, Х-47М2 «Кинджал», Х-22, Х-59, Х-31, Х-35 (ця лінійка доволі довга), закінчуючи 9К72 точка «У» на 120 км, становили майже 7 тисяч одиниць. Більше 6 тисяч вони використали. Вийти на той показник, який був на початку повномасштабної війни, вони не зможуть. Однак, на превеликий жаль, зуміли оцю велику кількість ракет поставити на виробництво.
Але тут є дуже важливий нюанс: потрібно говорити про ракету у зв’язці з ракетоносієм. До прикладу, паспортні показники Ту-95 МС – або 8 ракет Х-101, або 6 ракет Х-555. Вони ніколи не беруть на борт більше, аніж 4 ракети. Оскільки виснажується сам планер. Ту-95 МС – наймолодший, 1994 року виробництва. Попри задекларовані близько 60 машин, більш-менш робочих є 20 машин або й менше. Після «бавовни» в Енгельсі (близько 600 км), вони перемістили всю свою авіацію ще на 600-800 км. Тобто кожна година перебування цього літака в роботі, нескінченно зношує вузли і механізми. Вони зможуть ремонтувати їх за методом канібалізму (брати запчастини з одного і переставляти на інший), але будувати нове не зможуть. Тож говорити про велетенські, масовані пуски, які вони зробили у перший день, випустивши одночасно 120 ракет цих класів, не зовсім коректно. Якщо зуміють вийти на показники 30-40 ракет за раз, це буде для них неймовірно хорошим успіхом. Але якщо на початку цієї війни, коли у нас не було жодної штатної одиниці західної зброї, ми впоралися з цією навалою, то тепер зробимо це ще краще.
Однак ще раз наголошую: не буває так, що небо на 100% закрите. Навіть якщо біля кожного куща поставити зенітно-ракетну установку, це – радіофізика, математика, кіт і миша. Не можна недооцінювати противника. Він шукатиме шпаринки і час від часу їх знаходитиме. Тож дбаймо про свою безпеку.
Запаси ворожих калібрів потроху вичерпуються, стволи зношуються
– Міністр оборони Олексій Резніков зазначив, що кількість артпострілів по Україні за добу зменшилася з 60 тисяч до 30 тисяч. У чому причина?
– На початок війни у них було 15-20 мільйонів запасів усіх калібрів. У той час армія США до 155-мм установок мала запаси у межах 2,5 млн. Лише в кінці серпня американці вийдуть на показники їх виробництва 50 тисяч в місяць. Противник може виробляти до 125 тисяч на місяць, тобто до 4 тисяч на день. Однак з кожним днем цей показник буде суттєво понижуватися і обов’язково дійде до критичної точки, коли наша кількість (сукупна євроатлантичного простору) буде більшою, аніж їхня.
Також у них починає з’являтися проблема зі самими артилерійськими стволами. Більше 3 тисяч уже знищено, близько 2,5 тисяч ще є, знімають зі складів. Однак у них залишилося 6-7 верстатів (не заводів!), які можуть висвердлювати ствол. І це устаткування також зношується.
Окрім того, у них – величезна кількість винищення станцій радіоелектронної боротьби. Це – серйозний показник. Ці станції є найінтелектуальнішою частиною всього озброєння, оскільки забезпечують всі процеси на фронті.
Отже, весь їх потенціал рухається вниз, хоча це й не буде настільки швидко, як ми цього хочемо.
– Ворог облаштовує в Джарилгачі військову базу. Що це означає для нас?
– Це – не зовсім хороша новина. Адже це – заповідник і ми туди бити не будемо. А вони можуть звідти завдавати ударів по нашій території. Але, зрештою, та смужка, яку вони проклали і засипали піском, підлягає артилерійським та ракетним ударам. Впевнений, ми знайдемо спосіб перерізати логістичну артерію, якою вони захочуть довозити туди все необхідне.
Мапа: Рудана
Між вежами Кремля розпочався пошук винного
– Для чого Шойгу їздив до російських військових у Запорізьку область?
– Підняття морального духу. Але не забуваємо, що між Шойгу і Пригожиним точиться смертельний бій. У них розпочався процес пошуку винного за катастрофу в Україні. Питання, хто це буде: вежа «розвідників» Патрушева і Бортнікова, вежа «військових» Шойгу і Герасімова, чи саме вежа Путіна?.. Плану «В» у Путіна немає. Його головне завдання – уберегти свою персональну владу, що дорівнює збереженню його фізичного життя. Будемо чесними, він уміє балансувати. Як довго це триватиме, невідомо. Але те, що хтось із них в обов’язковому порядку загине від інсульту, інфаркту, в ДТП, впаде зі скелі чи втопиться у ванній, це обов’язково буде.
Фото: Радіо Свобода
– Проте в цей час назріваючої катастрофи Путін зустрічався з міністром сільського господарства рф, який є сином Патрушева…
– Цілком можливо, що вони самі проробляють стратегію трансферу влади. Але пам’ятаймо вислів Симона Петлюри: «Російська демократія закінчується там, де починається українське питання». Якщо навіть завтра президентом стане Гаррі Каспаров, РФ не розпадається, у них залишається ядерна зброя, дармові сибірські ресурси, тому наступна війна – лише питання часу. Вони ніколи не приймуть своє непристойне походження від татаро-монгольської орди та угро-фінських племен. Для них завжди в їхній соціальній психології «Кієв – мать городов русскіх». Тож «хороших русскіх нєт!», а особливо тих, хто займає трон.
Бахмут впорався зі своїм стратегічним завданням
– Що зараз відбувається на Бахмутському напрямку?
– Бахмут зі своїм стратегічним завданням фактично впорався. Наші військові скували там велетенську кількість ворожих сил, перемололи велетенську кількість особового складу, знищили багато техніки і ми помалу перебираємо стратегічну ініціативу. В жодному випадку не можна плутати зі стратегічним переломом. До нього ще доволі далеко. Терорист Гіркін сказав, що для їхніх окупаційних військ Бахмут це – Сталінград навпаки. Під Сталінградом нациські війська зламали свої зуби і з того часу почався великий контрнаступ. Однак від часу битви під Сталінградом (лютий 1943 року) до кінцевої перемоги пройшло ще 2,5 роки.
Противник ще має стійку мережу управління і доволі великий живий потенціал. Тих, хто зараз перебуває у в’язницях – понад 400 тисяч особового складу. До речі, на окупованих територіях навіть дрібних злочинців уже ставлять в стрій разом з їхніми. Отже, людський потенціал в них є, а про стрілецьку зброю я вже говорив не раз і не два. Якщо Путіну потрібно буде вбити мільйон росіян, щоб утримати свою владу, він це зробить.
Оборона «Азовсталі» – вершина бойової майстерності
– 20 травня минув рік відколи захисники Маріуполя вийшли з «Азовсталі». На яке місце ви б поставили ці події у хроніках повномасштабного вторгнення?
– У хроніках майстерності оборони і якості бойової роботи я б поставив на перше місце.
– Якою є стратегічна важливість повернення Маріуполя?
– Поки що важко зрозуміти як проходити лінію 24 лютого (що була минулого року), плюс Маріуполь. На той момент ми були застані зненацька. Захід на «Азовсталь». Бої. Ніхто не думав, що операція буде складатися саме так. Ми не були готові в повному обсязі в частині логістики та матеріалів. Але як довго протрималися. Тепер – навпаки.
Маріуполь можна пробити, але потрібні десятки літаковильотів масованої авіації, таких як В-52. Поки що я не розумію як В-52 має зайти в цю бойову операцію.
Потрібно акуратно піднімати планку наших спроможностей. Чи там може все обсипатися, коли буде сипатися режим Путіна? Однозначно, так. Проте нагадаю, в історичному контексті Донбас в лоб ніхто ніколи не брав.
Скрін з відео: Перший Західний
Розмовляли Ярина Капітан, Стас Гордієнко
Записала Олеся Когутич
Новини
- 23 Листопада
- Сьогодні
- Більше новин