Головне за день

Наступ ворога на Бахмутському напрямку зупинений. Однак навіть якщо українським військам доведеться вийти з міста, це не означатиме поразку. Наші захисники займуть нові лінії, відтак бої продовжаться. До того ж, незабаром наша армія поповниться тисячами кваліфікованих бійців, котрі пройшли навчання за кордоном, додатковими танками «Leopard», безпілотниками та іншим військовим обладнанням від західних партнерів.

Про це в програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповів Іван Тимочко, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.

Відеоверсія розмови – тут.

– Якою зараз є ситуація на Донеччині?

– Проведено доповнення нашими військами у місті Бахмут. Умовно кажучи, це – насичення певними військовими підрозділами, які виконують спеціальні завдання на Бахмутському напрямку.

Загальна увага прикута до Бахмуту, але Бахмутський напрямок це – значно ширша лінія. Зараз можемо говорити, що все таки наступ ворога на цьому напрямку зупинений і проводяться контрударні заходи.

Також бої серйозної інтенсивності відбуваються на Мар’їнському напрямку. Однак говорити про глобальні переміни масштабного плану – зарано. Бої відбуваються з тією інтенсивністю, що й минулого тижня,.

– «Ширша лінія» це приблизно 120 кілометрів?

– У цьому напрямку бої ведуться у межах 40–50 кілометрів. Ворог не проводить повномасштабні лобові атаки самого Бахмуту, але намагається оточити з двох сторін.

Бахмут своє завдання вже виконав

– Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський вчергове заявив про актуальність утримання Бахмуту. Водночас, керівник НАТО Єнс Столтенберг говорить про те, що можливо українським військам доведеться покинути місто і «Бахмут може впасти найближчими днями». Як ці заяви корелюються між собою?

– Командувачу краще видно. Він через день–два приїжджає на місце і бачить ситуацію в реальному часі.

Другий момент – на підсилення прибули підрозділи, які проходили навчання за кордоном. Бахмут у будь–якому випадку не впаде, навіть якщо війська і вийдуть. Адже своє завдання він вже виконав. Він відтягнув ворожі сили. Більше того, у ворога був розрахунок через Бахмут вийти на Слов’янськ і Краматорськ. Цей план вже – нездійсненний, навіть якщо вони і зроблять спробу витіснити наші війська з Бахмуту. Це лише означатиме, що ми вийдемо на нові лінії і бої будуть продовжуватися далі. Тобто якихось різких змін воно не принесе.

– Журнал «The Economist» опублікував статтю про те, що Залужний перехитрив Росію Її суть в тому, що Україна не залучила резерви для оборони Бахмуту, а продовжила готувати їх для контрнаступу. Чи можемо говорити, що це була правильна тактика? Адже це призвело до численних жертв?..

– Було абсолютно очевидним, що вони намагаються Бахмутом відволікти увагу і змусити нас задіяти резерви, а Східним напрямком намагаються провести свій наступ, як контраргумент нашому. Їм це не вдалося. Але ми вичекали момент. Зараз, за різними підрахунками, ми матимемо до 100 тисяч підготованих людей, які пройшли навчання за кордоном. Вони прибудуть до нас на натівській техніці. Це буде армія натівського зразка.

Польща обіцяє передати додаткову кількість танків «Leopard»

– Окрім того Україна запустила виробництво власних безпілотників, дальністю до 3000 кілометрів. На вашу думку, чи достатньо цих заходів?

– Інтенсивній роботі з безпілотниками передувало створення окремих безпілотних рот, окремих підрозділів у Збройних силах України, як окремого роду військ. Власне для цих фахівців міністерство оборони і проводить закупівлю безпілотників, які можуть літати на далекі відстані.

Аби управляти таким безпілотником потрібні фаховість, досвід і вміння. Адже ми розуміємо, чим далі він летить, тим вищими є ризики його ураження. Звісно, ми розуміємо, що така техніка повинна прибувати до кінцевої точки призначення.

Окрім того знаємо, що прийшли «Leopard». Додаткову кількість цих танків обіцяє дати Польща. І дуже важливий момент, американці дали нам спеціальне обладнання, яке можна закріпляти на звичайні бомби, відтак ця бомба перетворюється на керований літальний снаряд, дальністю понад 70–80 кілометрів. Ці пристосування, що ставляться на бомби, можна кріпити до наших літаків пострадянської номенклатури випуску.

Це – дуже важливо. Бо якщо росіяни, станом на зараз, і мають над нами перевагу, то лише в живій силі і авіації. Тому я вважаю такі бомби одним з елементів, який надасть перевагу під час контрнаступу.

– Є інформація, що Іран передав РФ велику кількість куль, артилерійських снарядів та іншого озброєння. Як таку інформацію оцінюють українські військові?

– Інформація була. Зокрема про те, що частину цих боєкомплектів було затримано і французами, і британцями. Також була інформація про те, що цей боєкомплект не був наданий, а лише замовлений Росією. В якій кількості він прийшов – невідомо. Це – калібри радянського зразка. Можливо це РФ ще в часи Радянського Союзу надала їм цю зброю і вона зберігалася на складах.

– З’явилася інформація про те, що росіяни бояться виїжджати на позиції на танках з повним бойовим боєкомплектом. Оскільки при найменшому ураженні відбудеться детонація і це може призвести до фізичної загибелі екіпажу. Тобто танк виїжджає на позиції, відстрілюється певну кількість разів і втікає, аби зберегти екіпаж. Чи спостерігали ви такі випадки?

– Я, як артилерист залучений і працюю трохи в іншому напрямку. Але це ще радянська система укладки боєкомплекту, який укладається і в башті. Тоді ніхто не робив ставку на збереження екіпажу. Ці умовні «феєрверки» красиво виглядають на відео, однак вони не завжди спричиняють відрив башти. Але те, що екіпаж гине це – однозначно.

Ті ж самі «Leopard» чи «Abrams» не мають такої хвороби. Башта у них – подовжена назад. Снаряди зберігаються там дещо по-іншому. А це, своєю чергою, дає більше гарантій на виживання екіпажу. Тим більше, що в цих танках є протипожежні засоби.

Як вони роблять насправді, я не знаю. Але є декілька причин того, що їхні танки виїжджають, роблять 5–10 пострілів і тікають. Перше – вони розуміють, якщо довше затримаються, будуть знищені. Другий момент – можливо вони не проводять доукомплектування танків і в них спостерігається снарядний голод.

Події в Грузії це – дежавю подій в Україні, кінця 2013 – початку 2014 років

– Одна з останніх заяв американської розвідки говорить про те, що росіяни можуть більше сконцентруватися на захисті та втриманні тимчасово окупованих територій, ніж на переході до наступальних дій. Чи відкриє це перед українськими силами оборони нові можливості?

– Це вже відкрило вікно можливостей для російських корупціонерів. Губернатор Білгородщини заявив, що він вже побудував засічну лінію, витративши 100 млрд рублів. Лінія ще не завершена, а вже видно, що їхні пірамідки перекидаються, оскільки був використаний неякісний бетон. І ця їхня лінія оборони в Криму, вирита в піску, це – якесь знущання над самими собою.

Їхня задача полягатиме не стільки в тому, щоб втримувати ці лінії, скільки в тому, аби затягнути час до якихось переговорів, які потрібні Путіну як повітря.

– В інтернаціональному легіоні воює чимало висококваліфікованих грузинів. Чи можемо припустити, що у зв’язку з подіями в Грузії, вони захочуть повернутися у свою країну?

– Для мене, за великим рахунком, це дежавю подій в Україні, кінця 2013 – першої половини 2014 років. Чи захочуть бійці легіону повернутися? Це найкраще знають вони самі. Вони як люди, навчені до ведення бойових дій, з такими ж самими лінійними арміями, підрозділами… Насправді, це питання дуже делікатне і скурпульозне.

Побачимо як будуть розвиватися події далі. Поки зарано робити якісь висновки.

Розмовляли Ярина Капітан, Уляна Лаврик

Записала Олеся Когутич