Головне за день

Суспільство може по-різному ставитися до мобілізації, але закон – один для всіх. Тут не діють принципи «хочу – не хочу». Якщо згідно із законом особа не має підстав, щоб не служити у війську, вона повинна виконати свій громадянський обов’язок. Це правило стосується як чоловіків, так і жінок.

У чому полягає неефективність мобілізаційного процесу; що загрожує жінкам медичних професій, які вчасно не стануть на військовий облік; скільки часу боєць може перебувати на передовій? Про це у програмі АНТИтокШОУ на ТРК «Перший Західний» розповів адвокат Ярослав Жукровський.

Відеоверсія програми – тут.

– У Міноборони розширили перелік хвороб з якими можна служити у війську, обмежили виїзд за кордон мобілізованих жінок-медиків, а також скасували відстрочку для тих, хто здобуває другу вищу освіту. Чи допоможуть ці заходи збільшити обороноздатність країни?

– Законодавство про військову службу і мобілізаційну підготовку дуже часто змінюється. В умовах воєнного стану ми не можемо гостро критикувати ці речі. Однак, якщо йдеться про студентів, це питання розглядається на рівні законопроєкту, оскільки закону ще не прийнято. На жаль, у суспільстві сформувалася думка, якщо хтось із політиків про це заговорив, то це слово означає «силу закону». Але це не зовсім так. Чи обґрунтованими є зміни, що стосуються студентів? Мабуть Міністерство освіти і науки України володіє необхідною інформацією та статистикою. Чи має людина право здобувати 4-5-ту освіту? Звісно, має.

Тобто чи вважається такий спосіб наведення якоїсь системності і порядку у сфері мобілізації найбільш ефективним? Мабуть, ні. Маємо чимало інших питань, що стосуються упорядкування заброньованих працівників, того як проводиться мобілізація, чи добрими є вуличні, силові методи мобілізації, чи не обмежують і не звужують вони право на свободу пересування, з іншого боку, чи можуть особи, які на вулиці хамлять військовослужбовцям почуватися безкарними? Суспільство у цих питаннях дуже поляризувалося.  

Законодавство щодо мобілізації є, а відповідальність не працює

– Яку відповідальність мали б нести адміністратори груп у телеграмі, які поширюють відомості про те, де роздають повістки?

– Наші законодавці говорять про якісь фрагментарні зміни та удосконалення. А в чому проблема удосконалити адміністративну відповідальність для власників чи адміністраторів телеграм-каналів? Суспільство не повинно толерувати ухилянство і потенційні зловживання, які іноді трапляються в ТЦК (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки). Суспільство повинно відмовитися від думки: «можу – не можу», «хочу – не хочу», «законно – незаконно».

– Чи є у нас закон про дезертирство чи ухилянство, який чітко регламентує покарання за певні дії? Зокрема, чи можна застосувати такі норми закону і до адміністраторів груп, котрі завідомо повідомляють про місця роздачі повісток?

– У нас є законодавство у сфері мобілізації та військової служби, правила ведення військового обліку. Вони дають вичерпні відповіді на усі запитання. Але є інший контекст проблематики: чи працює юридична відповідальність? До прикладу, маємо статтю 336 Кримінального кодексу України, що стосується питання ухилення. У 2022 році всього до судів в Україні було передано 447 справ і постановлено 249 вироків. І це з урахуванням того, що в нас – близько 800 тисяч мобілізованих. Звісно, цьогоріч статистика буде іншою.

У Кримінальному кодексі України є окремий роздій про військові кримінальні правопорушення. Минулого року туди було внесено 5 тисяч відомостей і передано обвинувальних актів, а винесено 2 тисячі вироків, тобто у 2 рази менше. У цьому випадку поставмо питання до законодавців: чому не працює адміністративна відповідальність?

Жінки медичних спеціальностей мають стати на військовий облік

– Працівникам ТЦК нерідко доводиться доганяти чоловіків, які ухиляються від вручення повісток. А що буде із жінками певних спеціальностей? Їм також можуть вручати повістки на вулиці?  

– Насправді, не потрібно загострювати ці моменти і зміни, ухвалені ще минулого року. Вони лише набувають чинності щодо так званої обов’язковості. Все дуже просто. З 1 жовтня на військовий облік повинні стати жінки, котрі мають фармацевтичну та медичну спеціальність, навіть якщо вони не працюють за фахом. Однак ці положення не застосовуються до жінок, котрі перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

Ключова інновація про яку говорять найменше – облік за бажанням. Є великий перелік спеціальностей та професій, що надає можливість стати на військовий облік за бажанням. Для цього потрібно прийти у територіальний центр комплектування, пройти військово-лікарську комісію та отримати висновок про придатність. Після цього особа стає на військовий облік.   

– Що буде, якщо жінка з медичною освітою не прийде до ТЦК у встановлений термін?

– Відповідний порядок не встановлює часові межі. Він встановлює час з якого жінка, котра повинна перебувати на обов’язковому військовому обліку має перебувати на цьому обліку. У таких жінок можуть виникнути труднощі з роботою, оскільки роботодавець може запитувати про це. Але у порядку ведення військового обліку також встановлені часові межі, якщо не помиляюся 2026 рік, для постановлення цих жінок на військовий облік.

Звісно, я не думаю, що працівники ТЦК чекатимуть таких жінок під поліклініками та лікарнями, хоча – не відомо.

– Чи потрібно ставати на військовий облік вагітним жінкам і жінкам, котрі перебувають у відпустці по догляду за дитиною?

– Мобілізувати таких жінок, звісно, не мають права. Якщо вони не стануть на військовий облік, це не буде порушенням порядку. Адже порядок від грудня 2022 року встановив ці рамки. Це – нормальні рамки для постановлення на облік. Якщо жінки порушуватимуть цей порядок ведення військового обліку, до них по 210 статті може застосовуватися адміністративна відповідальність, тобто штраф.   

У законодавстві немає терміну для проведення ротації

– Часто військовозобов’язані чоловіки не поспішають на фронт через те, що немає термінів їхнього перебування на передовій. Чи регулюються ці терміни законодавством?  

– У багатьох моментах наше законодавство залишилося ще радянським. До прикладу, у статутах до ЗСУ донедавна була така форма заохочення військовослужбовця як «поплескування по плечу». Зараз її усунули, але це – яскравий приклад того, що військові статути потрібно не змінювати, а писати з чистого аркуша.

Законодавство не визначає терміну для проведення відповідної ротації. Це все покладається на дискрецію командирів військових частин або вищого командування. Хоча, насправді, така можливість проведення ротації не завжди є.    

– До чого, на вашу думку, потрібно готуватися тим, хто не розуміє, що служити доведеться усім?

– У таких ситуаціях потрібно розуміти кілька речей. Перше, що є законодавство і відповідальність за невиконання цього законодавства. Також має бути принцип рівності. Не лише селян на автобусних зупинках мають хапати. Мають мобілізовувати і «синочків на джипах». Це – обов’язок. Тут не може стояти питання: «хочу – не хочу», «можу – не можу». Є закон. Якщо є підстави – не служиш, нема підстав – служиш.  

Розмовляли Ярина Капітан, Віктор Біщук

Записала Олеся Когутич