Світ поляризувався: Шлінчак про допомогу Україні, зміцнення Китаю, вибори у США та відповідь Ізраїля на удари Ірану
- Четвер, 18 квітня 2024
На порядку денному у кожної держави – свої потреби та наміри. Україна очікує на затвердження Конгресом законопроєкту щодо військової допомоги. Китай продовжує підтримувати Росію, націлюючи свої спроможності на підвищення рівня власної економіки. А США зосереджені на тому, аби спокійно провести президентську передвиборчу кампанію.
Які наслідки матимуть зазначені світові процеси? Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики.
Відеоверсія розмови – тут.
За ленд-ліз для України потрібно голосувати заново
– У Конгресі США повинні розглянути 4 законопроєкти замість одного. Зокрема в одному із них йдеться про допомогу Україні. Чи є у такому розділенні якась небезпека?
– Ми ще не бачили цих законопроєктів, оскільки їх немає на сайті, відтак не знаємо, які суми закладено. Більше того, у 4-му законопроєкті також йдеться про Україну, а саме про замороження та використання російських активів.
Теоретично внесення цих закопроєктів має бути проголосоване у Сенаті, оскільки проходить не як законопроєкт від Сенату, а інший законопроєкт чи пакет законопроєктів, які спікер хоче поставити на голосування.
Очікуємо, що до кінця тижня Палата представників проголосує за пакет допомоги для України, оскільки згодом можуть розпочатися канікули. Ми будемо чітко бачити, наскільки слова Майка Джонсона співпадають з реальністю, тобто чи це гра на публіку, чи республіканці справді готові продемонструвати підтримку України.
– У цих законопроєктах прописане і питання ленд-лізу. Чому за нього потрібно голосувати знову?
– Ленд-ліз був чітко прописаний до кінця 2023 року. Він не запрацював. Можливостей для його використання вже немає. Тож теоретично всю процедуру потрібно починати заново. А це вже буде абсолютно інший законопроєкт.
До речі, ленд-ліз не передбачає безпосереднього використання зброї. Це зброя у лізинг, іншими словами це – позика. Тобто, якщо українські війська цю зброю використають, то за неї потрібно буде відшкодувати гроші. Під час Другої світової війни деякі країни, які оформляли ленд-ліз у США, розраховувалися зі Сполученими Штатами десятки років, а дехто закінчив розраховуватися буквально 10 років тому.
В національних інтересах Китаю – послаблення Заходу
– На фоні того, що Китай допомагає Росії із комплектуючими подвійного призначення, в одному із законопроєктів з’явилася пропозиція щодо заборони мережі TikTok.
– Ми говоримо про 4-ий законопроєкт. Ще потрібно вивчити, як це пов’язується із національною безпекою. Я так розумію, що 4-ий пакет буде повністю стосуватися національної безпеки. Там – цілий перелік новел, які пропонується прийняти у Палаті представників.
Щодо торговельної діяльності Росії з Китаєм, то я відстежував, як, скажімо, Росія закуповує верстати. Деякі верстати Росія закуповувала просто на китайських виставках, а згодом саме на них виготовляла свої «ланцети». До речі, серед них були верстати із Тайваню та Південної Кореї. Зараз і Тайвань, і Південна Корея ввели додаткове ліцензування щодо цих верстатів, однак Китай продовжує наполягати, що він торгує з Росією не військовими способами. На думку КНР, це не підтримка військового вторгнення, а просто торгівля.
– Нещодавно завершилася зустріч канцлера Німеччини Олафа Шольца і китайського президента Сі Цзіньпіна. Маємо 4 нові принципи міжнародної політики Китаю. Чи не здається вам, що всі вони – про «заморожування» війни?
– Вони не про «заморожування» війни, а про те, що Китай – «за все добре і проти всього поганого». У цих пунктах насправді немає якоїсь новизни. Адже для Китаю головне, щоб Росія не програла. Росія є стримувачем розвитку Заходу. Для КНР важливо, щоб Росія відтягувала на себе ресурси Заходу. А враховуючи, що Сі Цзіньпін у своїй інавгураційній промові проголосив, що світ рухається до біполярної моделі, тобто, де є США і Китай, тому послаблення Заходу і, зокрема, США є в національних інтересах Китаю.
Під час зустрічі у Каліфорнії Джо Байден і Сі Цзіньпін домовилися, що вони поки не є ворогами, але те, що вони є супротивниками, це – доконаний факт.
Китай хоче підняти свою економіку до рівня США
– В одній зі статей «The Economist», професор пекінського університету зазначив, що поразка Росії – неминуча. За його словами, з часом Росія змушена буде піти з усіх окупованих територій, включно з Кримом. Як це вкладається у політику Китаю?
– Зараз Китай намагається наростити свою економіку, яка є другою економікою у світі, після США. Якщо у Сполучених Штатів – близько 25% світового ВВП, то в Китаю – 19% світового ВВП. Тож їм потрібно ще трохи економічно вирости, аби конкурувати в економічній сфері зі США. Пандемія та демографічна ситуація в Китаї не сприяли різкому підвищенню річного ВВП, тому Китаю важливо наростити товарообіг із країнами Євросоюзу, які є більшими ринками, аніж Росія. Росія збільшила кількість поставок китайських товарів, однак європейський ринок залишається для Китаю значним. Відтак Китай шукатиме можливості для виходу на ці ринки. Саме тому у травні Сі Цзіньпін здійснить візит до Франції.
Зараз політика Китаю – економічно-центрична, спрямована на те, аби збільшити свої економічні потужності, а в майбутньому могти конкурувати із США. Тож зараз вони болісно реагують на всі світові перетрубації, які можуть негативно вплинути на їхню економіку. Водночас те, що нарощує економіку Китаю сприймається дуже добре. Маємо політику, яка насамперед націлена на економіку. Це – третій термін Сі Цзіньпіна. Він хоче увійти в історію, як лідер, який не лише підняв рівень добробуту китайців, але який вивів економіку на один рівень зі США.
– Після атаки Ірану, Ізраїль залишив за собою право на відповідь. На вашу думку, якою вона може бути?
– Думаю, що до 5 листопада Ізраїль не вдаватиметься до жодних відповідей на цю ситуацію, оскільки США дали чітко зрозуміти, що вони хочуть повернутися до спокійної виборчої кампанії. Для Білого дому зараз недоречні будь-які збурення, що відбуваються у світі. У мене немає жодних сумнівів, що Росія буде зривати цей план, намагатиметься впливати на вибори до Європарламенту, на вибори у США, і на те, щоб перейти до контрнаступу та ескалювати ситуацію в Україні. Але в національних інтересах США – спокійно пройти передвиборчу кампанію, а для Джо Байдена – повернутися до того порядку денного, який він проголосив у виступі перед Конгресом, акцентуючи на темі репродуктивного здоров’я. Саме на цьому будуватиметься його передвиборча кампанія. Соціологія показує, що ця тема заходить електорату демократів. Тож саме на цьому вони гратимуть найближчі 5-6 місяців.
Розмовляли Уляна Лаврик, Стас Гордієнко
Записала Олеся Когутич
