Головне за день

Після підриву Каховської ГЕС, окупація та замінування Запорізької атомної станції викликають ще більші побоювання.

Ризики виникнення надзвичайної ситуації зберігатимуться навіть після того, як станцію буде повернуто під контроль України. Адже катастрофу на ЗАЕС може спричинити дефіцит або повна відсутність води, необхідної для охолодження реакторів або ж підрив турбін. Окупанти можуть підірвати їх, покидаючи територію станції. А без турбін ЗАЕС не перезапуститься.

Незважаючи на все, реакція міжнародної спільноти досі залишається невиправдано млявою.

Про це у програмі «Головне за день» на ТРК «Перший Західний» розповіла Мар’яна Буджерин, експертка з питань ядерної політики, дослідниця Гарвардського університету.

Відеоверсія розмови – тут.

Скрін з відео: Перший Західний

Без води здійснити перезапуск Запорізької АЕС буде неможливо

– Чим підрив на Каховській ГЕС загрожує Запорізькій АЕС? І що ми можемо зробити, аби уникнути ймовірної небезпеки?

– Зараз ризики – мінімальні, оскільки оператори «Енергоатому» передбачали такий розвиток подій: підрив дамби та оміління водосховища. Цей ставок-охолоджувач, що є при території Запорізької АЕС – повністю наповнений. І представники МАНГАТЕ, і Петро Котін, президент «НАЕК «Енергоатом» заявляли про те, що цієї води достатньо для того, аби на всіх 6-ти реакторах, енергоблоках та ставках витримки відпрацьованого палива нормально працювали системи охолодження. Цієї води має вистачити на декілька місяців.

Але ми насамперед маємо говорити про довгострокові ризики. Оскільки без водосховища і води у цьому водосховищі, неможливо буде перезапустити енергоблоки, навіть тоді, коли атомна електростанція буде звільнена від російських окупантів.

– Наскільки складним є процес повної зупинки реакторів, а потім повторного відновлення їхньої роботи? Чи хтось колись вдавався до таких заходів?

– Ні. Ситуація на Запорізькій АЕС – безпрецедентна. Очевидно, є плановані зупинки роботи енергоблоків, пов’язані із ремонтними роботами, заміною палива. Але щоб 6 енергоблоків такої потужної станції вже рік перебували у стані «холодного зупину», це – безпрецедентно. Насправді це не добре і для систем атомної станції. Після деокупації слід провести їх ретельну перевірку. Має відбутися переліцензування багатьох комплексів і систем цієї станції. А це можливе за умови постачання води. Без ремонту греблі і відновлення водосховища досягнути цього неможливо.

Російські окупанти не лише вкрали у нас атомну станцію, а й унеможливили її перезапуск. У мирний час це становить чверть електрогенерації в Україні.

Фото: РБК-Україна

Не можемо виключати того, що якийсь підрив на Запорізькій АЕС станеться

– Знаємо, що територія Запорізької АЕС також замінована. Чи можемо припускати, що відходячи росіяни здатні її підірвати?

– Територія Запорізької АЕС замінована по периметру і, можливо, навіть енергоблоки. Звісно, ми не можемо виключати того, що якийсь підрив станеться. Підірвати так, щоб спричинити радіоактивний викид та радіаційну катастрофу, на щастя, не так вже й легко, оскільки енергоблоки вже тривалий час перебувають у стані «холодного зупину». Тобто паливо, що є в активній зоні реактора – достатньо охолоджене. У разі підриву для того, аби випарувалася вся вода і це паливо нагрілося до небезпечної температури, знадобиться час, може навіть кілька тижнів. Якщо працівники ЗАЕС чи екстрені служби вчасно відреагують, то катастрофи можна буде уникнути. Але російські війська можуть нанести величезної шкоди станції, навіть якщо це не стосується радіоактивних матеріалів. Вони можуть підірвати турбіни. А без турбін ЗАЕС не перезапуститься.

– Зараз МАГАТЕ не може контролювати ситуацію на Запорізькій АЕС. А чи є механізми, які б дозволили міжнародним експертам відстежувати те, що відбувається на атомній станції?

– Кожна станція – особливий індустріальний організм. Тому насамперед варто розуміти як відбувається керування станцією. Інженерів, котрі там працюють дуже важко замінити. Саме тому росіяни змушують наших фахівців підписувати контракти з «Росатомом». Вони не можуть просто так привести своїх атомщиків. Це не те саме, що передати ключі від машини. Вони можуть не знати, що робити на цій атомній станції через її особливості. Так, у них є своїх атомні станції, але це – зовсім інше. Через це там залишаються українські працівники. Вони продовжують виконувати функції навіть в умовах викрадень, тортур та психологічного тиску.

– А чи достатньо на Запорізькій АЕС кваліфікованого персоналу, який би зміг тримати ситуацію під контролем?

– Людей – мало. Залишився мінімальний кістяк для того, щоб управляти процесами. Ми ще не знаємо всієї історії, але вони однозначно – герої. Українські фахівці просто в нелюдських умовах продовжують виконувати дуже важливу та відповідальну роботу. Необхідність постійно реагувати на екстрені ситуації спричиняє колосальне напруження. У цьому також полягає велика небезпека. Адже окупація, тиск, напруга дуже виснажують.

Скрін з відео: Перший Західний

Реакція світової спільноти і західних медіа дуже розчаровує

– Після підриву Каховської ГЕС ми не побачили консолідованої позиції європейських союзників. А як ця подія висвітлювалася у західних медіа, зокрема американських?

– Із цим – катастрофічна ситуація. Коли я дописую до західних медіа, всі редактори дуже ретельно наголошують на тому, що потрібно кваліфікувати усі заяви щодо відповідальності, допоки не буде проведено незалежного розслідування.

Пригадаймо трагедію зі збиттям Boeing біля Донецька у липні 2014 року. Скільки років пішло на незалежну експертизу? А тим часом винуватці залишаються непокараними. Частково це – специфіка західних медіа. Вони не хочуть брати на себе відповідальність за поширення непідтверджених заяв. Заразом це – навички надавати еквівалентність і російським, і українським заявам або слухати політиків замість того, щоб спілкуватися з інженерами. Адже є інженери, котрі будують греблі і можуть засвідчити наскільки ймовірною є версія про те, що дамбу пробила вода або ж у неї влучила ракета. Шкода, що у західних інформаційних колах мало наших спеціалістів, які б могли пояснити це на фаховому рівні, а не на рівні політичних заяв.

Дуже розчаровує як реакція світової спільноти, так і західних медіа, які аж надто перестерігаються.

– Чи можемо очікувати на більш потужну реакцію світової спільноти на черговому Рамштайні або на саміті у Вільнюсі?

– Не знаю наскільки детально будуть обговорюватися ці питання, адже їхні завдання полягають в іншому. На Рамштайні розглядатимуть наступний транш військової допомоги Україні, зокрема надання авіації. Можливо це пришвидшить процес.

Те, що росія вчиняє злочин не повинно викликати ні в кого жодних сумнівів. Згідно з Женевською конвенцією 1977 року, протокол №1, стаття 56: підрив дамб і споруд, які стримують небезпеку, що своєю чергою наносить шкоду цивільному населенню, трактується як військовий злочин.

Україна правильно вчинила, коли одразу подала заявку у Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Ми маємо іти саме таким шляхом.

Розмовляли Ніна Сукач, Стас Гордієнко

Записала Олеся Когутич